WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Геоекологічні особливості зональних геосистем - Реферат

Геоекологічні особливості зональних геосистем - Реферат

зведених хвойних лісів появились листопадні і сільськогосподарськіугіддя. Просунулись на північ і тварини листяних лісів.
В тайзі різко проявляється сезонна зміна умов. Особливу роль відіграє сніговий покрив.
Безхребетні 6-8 місяців проводять у стані зимової сплячки. Всі життєві процеси призупиняються.
Птахи відлітають на південь, або живуть тільки на деревах. Тетереви на ніч зариваються в сніг. Ведмеді і бурундуки зимою сплять.
Зима в західносибірській тайзі триває 90 днів, східносибірські - 200 днів.
Різниця у тривалості вегетаційного періоду 70-80 днів. При посиленні континентальності скорочується перехідні осінні і весняні фази.
Геоекологічні особливості ландшафтів широколистяних лісів. (суббореальних)
До суббореальних ландшафтів віднесені ландшафти помірного поясу. (R=1500-2000 мДж/м2, сума активних температур = 20000-38000). Зволоження коливається в широких межах в зв'язку з чим представлений ряд ландшафтних типів - від гумідних до вкрай аридних. Сьогодні ми розглядаємо з вами суббореальні гумідві ландшафти (широколистяних лісів).
Ці ландшафти тяжіють до при океанічних секторів. Співвідношення тепла і вологи близьке до оптимального. Ландшафти широколистяних лісів в Європі проникають до Уральських гір, досягаючи північної границі (межі) 590 пн.ш.
Суубореальні мусонні ландшафти зустрічаються на острові Хонсю і на о. Хоккайдо, Приамур'ї, Сіхоте-Аліні, півострові Корея.
В приатлантичному секторі Північної Америки зустрічаються помірно і типово континентальні суббореальні ландшафти. Суббореальні ландшафти характерні і для притихоокеанічних північно і південноамериканських, а також тасмансько-новозеландським суббореальним ландшафтам з надмірним зволоженням.
При всій їх різноманітності субброальні лісові ландшафти мають багато спільних рис.
Період активного функціонування геосистем тут 50-60 днів, що більше ніж в кореальних ландшафтах.
Сумарна сонячна радіація = 80-100 ккал/см2, сонячна радіація = 40-50 ккал/см2 на рік. За тепло забезпеченістю виділяють 2 основні підтипи ландшафтів: північний (сума активних температур - 2200-2800оС, середні температури - +15+18 оС, тривалість без морозного періоду становить 150-180 днів.) та південний (сума активних температур = 2800-3500 оС, середні температури = +19+22 оС, тривалість безморозного періоду дорівнює 170-200 дням).
В ландшафтах широколистяних лісів як і в тайгових ландшафтах виражений період зимового спаду у функціонуванні геосистем.
Тривалість активної вегетації і біологічного метаболізму рівняється 6-7 місяцям проти 4-5 в тайзі.
Тут значний енергетичний та волого обіг і біогенний обіг речовин і створюється максимум для помірних широт біомаси.
Активніше хімічне вивітрювання.
Рослинність представлена мезофільними листопадними ширкоколистяними лісами з багатьма спільними рядами дерев.
Широколистяний ліс інтенсивно поглинає з ґрунтів хімічні елементи і повертає їх в грунти підтримуючи внутрішній кругообіг. За рік ширкоколистяний ліс забирає з ґрунту до 500 кг/га основних біогенних елементів (Са, Mg, K). Дві треті повертається з опадом, а одна третя фіксується у прирості.
Для прикладу з атмосферними опадами випадає до 100кг/га солей.
Швидкість розкладання органічних решток вища ніж в тайзі, а на поверхні ґрунту накопичується потужна підстилка - 10-15 т/га, в якій зосереджені від 500 до 2500 кг/га поживних речовин.
Активний біогенний обмін елементів (особливо кальцію) і мікробіологічна діяльність сприяють накопиченню в грунтах гумусу (до 6%) у верхньому горизонті.
Високий вміст вуглекислоти в ґрунтових розчинах посилює зхімічне вивітрювання і оглєєня ґрунтів. За відсутності промерзання і завдяки інтенсивному зволоженню в грунтах домінує промивний режим і інтенсивне випаровування. Рухливі елементи повністю вимиваються, кальцій виноситься в більш глибокі горизонти, а гідрорежим заліза залишається придаючи грунтам буровату окраску.
Для західно і центральноєвропейських ландшафтів кількість опадів на рівнинних територіях - 600-800 мм. Випаровуваність коливається від 450 до 800 мм. Коефіцієнт зволоження більший за одиницю, тільки на південному сході менший.
Для водного балансу характерне перевищення випаровуваності над стоком. Коефіцієнт стоку = 0,2-0,3. Живлення рік переважно дощове. Рослинність затримує до 10% опадів кронами, споживають близько 50-60% опадів.
Більш інтенсивно протікають процеси ерозії і хімічного вивітрювання. Їм сприяє 100мм поверхневий стік, відсутність постійного снігового покриву і промерзання ґрунтів. Швидкість денудації вимірюється десятими долями міліметра за рік, в горах до 1-2мм/рік.
Європейські широколистяні ліси за видовим складом значно поступаються північноамериканським і східно азіатським, що пов'язано з четвертинним зледенінням і відносною молодістю ландшафтів.
Головні лісоутворюючі породи - едифікатори: дуб черешчатий, дуб скельний, бук лісовий, липа (2-3 види), клен (2-3 види), граб звичайний, ясень, в'яз. В підліску: ліщина, вовче лико, бересклет, бояришник.
Флора північноамериканських широколистяних лісів за видовим багатством ближча до східно азіатських лісів. Найбільш багаточисельні види клени, дуби, гікорі, Дуб білий, червоний, північний, двухкольоровий, цукровий клен, платан, каштан, липа американська, чорний горіх, тюльпанне дерево, липа срібляста та ін. В підліску, кизил, ліщина, калина, груша.
Є ліани: виноград, плющ, бегонія, ломонос.
В далекосхідних широколистяних лісах багатий органічний світ, що зберігся з початку, тому що в плейстоцені не було різких похолодань. Широколистяні ліси нараховують до 250 видів. Багатоярусні угруповання.
Для рівнинних і сухих схилів характерні ліси з дуба монгольського, берези даурської, липи амурської, клена дрібнолистого.
Для нижніх схилів гір характерні кудряво-широколистяні ліси: кедр корейський, їлім, ясень, бархат амурський, горіх маньчжурський, граб серцелистий, ясень гірський, дуб зубчастий з багатим підліском, який складається з амурського винограду, ліщини та ін.
Острівна флора далекосхідних широколистяних лісів: буки і дуби зубчастий, каштан японський.
Запаси біомаси коливаються від 300 до 600 т/га. Річна продуктивність - 10-16 т/га.
Література:
1. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. - К.: Либідь, 1993. - 222с.
2. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. - К.: Лікей, 1995. - 233с.
3. Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. - 224с.
4. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 1994. - 317с.
5. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 2001. - 248с.
6. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. - М.: Высшая школа, 1991. - 266с.
7. Сочава В.Б. Введение в ученике о геосистемах. Наука, 1978. - 319с.
Loading...

 
 

Цікаве