WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Геоекологічні особливості зональних геосистем - Реферат

Геоекологічні особливості зональних геосистем - Реферат

Акркитою: суворий клімат, не хватка корміві сховищ. Назиму більшість тварин покидає тундру. Із ссавців залишаються песець, лемінги (обський, коштний, Лессіля), ховраки, хомяки; птахи - біла сова, полярна сова, полярна куріпка.
Мігрують зимою на південь - північний олень, тварини виконують неабияку роль.
Лемінги утворюють дрібногорбистий рельєф, і мозаїчність рослинного покриву, покращують структуру ґрунтів, збагачують її екскрементами.
Низька активність геохімічних процесів за рахунок біокліматичних особливостей. Добре виражена зміна фаз річного циклу.
Геоекологічні особливості тайгових (бореальних) ландшафтів.
Екосистема тайги.
Тайгові або бореальні (борея - бог північного вітру) ліси займають 17% суші землі. Північні границі тайги відповідають південним границям арктичних фронтів влітку, а південні - зимовим границям арктичного фронту , які доходять до 580 п.ш.
Із кліматичних параметрів в холодну пору року відчутній дефіцит води. Весняно-літнє затоплення водою значних просторів перешкоджає процесу гниття і рослини перетворюються в торф.
Ґрунти кислі, за умов доброго дренажу поживні речовини накопичуються в твердому шарі глибоко в ґрунті.
Короткий період вегетації обмежує біологічну продуктивність екосистеми в середньому у 2 рази в порівнянні з широколистяними лісами.
Бідність видового складу рослин і тварин пояснюється відносною молодістю даної екосистеми. Якщо з територій зайнятих під широколистяними лісами льодовик відступив близько 14 тисяч років тому, то на території сьогоднішньої тайги можна зустріти зледеніння на Алясці, в Норвегії. Не дивлячись на зовнішньою однорідність тайгові угруповання мають певні відмінності. Так, в північноамериканській тайзі, перенасичені схили північних експозицій заліснені ялинкою чорною; більш сухі і теплі місцезнаходження зайняті сосною; південні схили - канадською ялиною і березою. В євразійські тайзі спостерігається зміна видового складу дерев з заходу на схід. В західній частині з більш теплим кліматом домінують ялинки. В більш суворих кліматичних умовах Західного Сибіру домінують модрини, а на Далекому Сході і в гірських районах - сосна кедрова сибірська.
Орієнтовно до 1600 року ресурси тайги використовувались тільки місцевим населенням. Перші втрати екосистема понесла в зв'язку з значною потребою населення в хутрі. Наступний етап впливу та тайгу стала заготівля деревини і торгівля нею. Видобутих корисних копалин, будівництво електростанцій, металургійних і целюлозно-паперових комбінатів, доріг, заготівка торфу і пов'язане з нею забруднення стало причиною деградації тайги.
Хвойні ліси на південь від тундри, складені небагатьма видами деревних порід називають тюркським словом "тайга".
Ці ландшафти добре представлені в Євразії та Північній Америці потужною природною зоною в межах 500 і 700 пн. ш. Найбільш потужні масиви тайгових лісів зосереджені в Сибіру і Канаді. Південною границею є 50-550 пн. ш. (в північні Європі - 600).
Ці ландшафти характеризуються помірно холодним кліматом з холодною зимою і коротким помірно жарким літом. Саме тут знаходиться полюс холоду північної півкулі. (хребет Черського, селище Ойм'якон де зимою температури падають до - 700. Влітку поверхня може прогріватись до + 350С.) це регіон максимальних сезонних амплітуд температур. В тайзі рідко бувають сильні вітри, що пом'якшує суворість зими.
Середній річний температурний баланс = 1000-1600 МДж/см2. Сума активних температур = 800-18000.
Середні температури теплого місяця - + 13+180С.
Кількість опадів = 500-700 мм. Зволоженість надмірна.
Ступінь континентальності і зволоження коливається в широких межах.
Найбільш рівний і вологий клімат:
+ у кореальних при тихоокеанічних ландшафтах Північної Америки;
+ бореальні скандинавські ландшафти;
+ східноєвропейська і східно канадська тайга відносяться до помірно континентальної групи;
+ західносибірська тайга, центрально-східно канадська і далекосхідна відносяться до типово континентальних ландшафтів;
+ середньосибірська, центрально-західно-канадська тайга - до різкоконтинентальних ландшафтів;
+ східносибірська - до помірно континентальних.
В цілому тайгові ліси поширені там, де без морозний епізод триває 2-4 місці. Бідні на поживні речовини ґрунти більше півроку вкриті рихлим глибоким снігом (до 1 метра). Майже повсюди під ґрунтами залягає багатовікова мерзлота через що тут сильно розвинута заболоченість. На відміну від широколистяних і тропічних лісів тайзі характерний бідний видовий склад деревних порід.
Північна Європа - домінує ялина європейська.
Західний Сибір - сосна, кедр і сибірська модрина.
Східний Сибір - даурська модрина.
Північна Америка - американська сосна.
Світло хвойні ліси - в умовах різко і помірно континентального клімату.
Темнохвойні ліси - в інших умовах.
Тайгові ліси густі в південній і гірські тайзі. Під хвойними видами ростуть ягідні чагарники, однак мало трав'яної рослинності. НА галявинах зустрічаються горобина, верби, шипшина, жимолость..
Тайгова рослинність забезпечує тварин багатством кормів і різноманітністю сховищ, місцезнаходжень.
Запаси і продукція біомаси росте з півночі на південь і від континентальних ландшафтів до при океанічних.
Типовий тайговий ліс споживає 100-200 кг/га хімічних елементів з яких 8-150 кг/га повертається з опадом.
Накопичується потужна підстилка у якій міститься 2-4 т /рік хімічних елементів. При розкладі опаду утворюються агресивні фульвокислоти, які підсилюють міграційну властивість елементів. Хлориди, сульфіди і карбонати виносяться за межі ґрунтового покриву. Поглинений комплекс підзолистих ґрунтів різко насичений лугами. Тваринний світ багатший за тундру.
В грунтах багато дощових черв'яків, дрібних кліщів, комах. Багато комах живе в траві і на деревах.
Для тайги характерна спеціалізація комах , що живуть на певних деревних породах, використовують шишки: метелики -шовкопряди. Літом в тайзі багато кровососучих комарів і мошок.
Серед ссавців багато гризунів, що живляться рослинами і їх насінням: лісові полівки, білки, бурундуки, летяги. В континентальній тайзі - деревний дикобраз, голкошерсті.
З парнокопитних тут живуть: лось, північний олень, вирезуб-кабарга.
Хижаки - рись, росомаха, бурий ведимідь. Північна Америка - чорний ведмідь. Сибірський соболь, горностай - цінні хутрові види.
В південній тайзі - благородний олень, козуля, бобри, ондатри, видри, норки, водяні щури. Птахи пов'язані з деревами: синиці, дятли, корольки, кедрівки, глухарі, сови, сичі. В Європі мухоловки, дрозди, овсянки, солов'ї. Біомаса тварин - 100-400 кг/га. Продуктивність низька.
Як особливий вид ландшафту тайга існує з третинного періоду. Для тайги характерне явище ендемізму (Східний Сибір, Північна Америка). Тому можна говорити про існування специфічної тайгової фауни. Зміни почались з освоєнням тайги людиною. На місці
Loading...

 
 

Цікаве