WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Технологічні аспекти взаємодії суспільства та природи - Реферат

Технологічні аспекти взаємодії суспільства та природи - Реферат

перетворення різноманітних форм речовини та енергії. Ця принципова спільність сутності діяльності природи та суспільства передбачає і спільність основних принципів організації цих процесів, особливо щодо забезпечення циклічності в руху речовини та енергії. Такими спільними принципами є наявність моментів створення речовини і розкладення її до вихідного стану та еквівалентність кількості речовини й енергії в обміні з іншими природними підсистемами та природою в цілому.
У процесі свого розвитку людство було зацікавлене, в першу чергу, в створювальному моменті своєї діяльності, оскільки саме в ньому творяться продукти, що споживаються людиною і забезпечують неперервність життя. Саме на створювальному моменті акцентувалась увага як у практиці, так і в теорії. Деструктивний же момент зводився лише до споживання наперед передбачених продуктів діяльності, залишаючи природі "на переробку" значну частину включеної в дані процеси речовини.
Однак для людини однаково важливими є обидва моменти - і створення, і деструкція форм речовини та енергії в процесі діяльності та забезпечення основ її життя. Неможливо забезпечити еквівалентний обмін речовиною з природою, не розглядаючи деструктивну сторону людської діяльності як однаково необхідною поряд з створенням. Людська діяльність повинна бути організована за схемою, характерною для будь-якого циклічного процесу, де кінець процесу за формою співпадає з його початком. Вона повинна рухатись за формою "сировина - виробництво - продукт праці - споживання - нова сировина". В мету кожного окремого акту діяльності має включатись вимога еквівалентності обміну з оточуючим середовищем, а момент деструкції продукту праці повинен зводитися до отримання такої форми речовини та енергії, в який вони можуть бути новою сировиною для виробництва і включатись в природні колообіги речовини та енергії, не порушуючи її органічної цілісності.
Подібний процес організації людської діяльності є, по суті, природоподібною технологією, що забезпечує суспільству стабільність в його взаємовідносинах з природою в цілому. Організована подібними чином людська діяльність включає в себе не лише утилізацію та переробку відходів, а й свідоме відновлення порушеного в ході розвитку людства балансу окремих екосистем, цілеспрямоване відновлення природних ресурсів та ландшафтів. Ліквідація негативних наслідків людської діяльності є одночасно процесом відтворення природних колообігів.
Вступ людства в епоху науково-технічної революції робить можливим, а загроза глобальної екологічної катастрофи необхідним свідоме регулювання обміну речовиною та енергією між суспільством та природою. Передумови, що викликали сучасну технологічну революцію - виникнення нового технологічного типу знання, пристосованого для цілей управління, розвиток мікроелектроніки, біотехнологій та генної інженерії, альтернативних джерел енергії - створюють можливість організації виробництва в глобальних масштабах за принципом циклічності.
Протягом тривалого часу розвиток використовуваної людством техніки йшов по шляху все більшої стандартизації та спеціалізації. Підприємства орієнтувались на випуск одного типу продукції: металургійної, цементної, нафтопереробної і т.д. Інші речовини, що не відповідають профілю виробництва, йшли у відходи. Це був шлях досягнення максимальної ефективності при реалізації в даному процесі цілей.
Але, при всій позірній ефективності даного способу реалізації цілей, він є далеко не завжди оптимальним з точки зору взаємовідносин суспільства та природи. Адже більшість так званих "відходів" виробництва могли б стати цінною сировиною для інших. Уловлення сполук сірки, що викидаються в атмосферу при спалення багатьох видів кам'яного вугілля і є однією з головних причин виникнення кислотних дощів, які завдають величезних збитків сільському й лісовому господарству, всій екосистемі планети, могло не лише усунути причини цих негативних наслідків, а й зменшити видобуток сірки, наприклад в Яворові, який перетворює значні території сільськогосподарських угідь в "місячний" пейзаж.
Розвиток інформатики, комп'ютерної обробки інформації дозволяє розглядати процеси людської діяльності у все більш складних взаємозв'язках, враховувати все більшу кількість факторів, що впливають на ці процеси, більш точно передбачати можливі наслідки і, тим самим, оптимальніше організовувати саму людську діяльність. Розвиток нових галузей знання дозволяє, в свою чергу, розширяти уявлення про діяльність механізмів природи і включати ці знання в загальний потік вже отриманої інформації.
Однак сам по собі розвиток техніки не вирішує проблему кризового характеру у взаємовідносинах суспільства та природи. Техніка може бути найсучаснішою, автоматизованою та комп'ютеризованою, але технологія як тип організації технічної сторони виробництва може бути застарілою і принципово непридатною для вирішення екологічних питань. Саме тому шлях, коли до вже існуючих виробництв приєднують різного роду очисні споруди, не веде до виходу з наявної критичної ситуації у взаємовідносинах суспільства та природи, хоча, безперечно, й дає певний виграш у часі. Необхідна зміна всієї глобальної технології людства, її організації на принципах природоподібності. Людська діяльність не складається стихійно, аорганізується свідомо, у відповідності з поставленими цілями. Усвідомлення глобальності сучасної екологічної кризи є основою для вияснення її фундаментальних причин та необхідності подолання існуючої дисгармонії у відносинах суспільства та природи.
Для формування якісно нового способу організації людської діяльності необхідно формування якісно нових цілей. Крім того, для подолання глобальної екологічної кризи необхідно, щоб людська діяльність носила не лише доцільний характер, а й цілісноподібний, тобто, щоб в кожному окремому акті діяльності часткова мета співвідносилась з цілим, із спільною метою, і вся діяльність суспільства підкорялась необхідності зберегти цілісність системи "суспільство-природа" і тим самим зберегти кожну з її частин.
Формування нових ціннісних орієнтацій, яке диктується необхідністю подолання глобальної екологічної кризи та запобігання глобальній екологічній катастрофі, є основою для зміни характеру функції цілепокладання, а матеріальні основи сучасної технологічної революції - для зміни характеру цілереалізації.
Третя технологічна революція і необхідність ліквідації глобальної екологічної кризи створюють також умови для подолання соціального розподілу діяльності. Формування нових, екологічно орієнтованих цінностей, надання доцільній діяльності цілісного характеру в комплексі з забезпеченою розвитком інформатики можливістю отримання всіх наявних у людства знань дозволяє все більш широким масам населення Землі присвоювати функцію цілепокладання.
Організація ж промислового виробництва на основі інформатики та автоматизації промислових процесів на принципах природоподібності, тобто циклічності руху речовини та енергії, безвідхідності та максимальної екологічної оптимальності, дозволяє все більше перекладати функцію виконання на системи машин. Тим самим у ході розвитку третьої технологічної революції розгортається, все більш набираючи силу, процес подолання суспільного розподілу діяльності, надання праці творчого, людського характеру, повернення людині її сутності і подолання суперечності між людиною та природою.
Література :
1. Гертнер Э. Рабочий класс и экология. - М., 1981. - С.268-287.
2. Гирусов Э.В. Система "общество-природа". - М., 1976. -С.107-121.
3. Князев В.Н. Человек и технология. - К., 1990.
4. Мамедов Н.М. Техническое освоение природы // Философские проблемы глобальной экологии. - М., 1982. - С.161-178.
5. Основи соціоекології / За ред. Г.О.Бачинського. - К., 1995. -С.164-179.
6. Тарасенко Н.Ф. Природа, технология, культура. - К., 1985. -С.154-209.
Loading...

 
 

Цікаве