WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Технологічні аспекти взаємодії суспільства та природи - Реферат

Технологічні аспекти взаємодії суспільства та природи - Реферат

але вже на якіснішій, науковій основі.
В ході розгортання третьої технологічної революції виділяють три основних етапи:
1) виникнення та масове розповсюдження якісного нового, технологічного типу наукового знання, що пристосоване до цілей управління як виробничими, соціальними, так і соціо-природними процесами;
2) виникнення та розвиток принципово нових типів технічних систем: мікроелектроніка, що забезпечує якісно нові можливості накопичення інформації, комп'ютерна техніка, яка забезпечує можливість "машинізації" певних нетворчих функцій людського мозку по обробці інформації, телекомунікації, що дозволяють практично миттєво передавати інформацію у рамках планети, біотехнології, генна інженерія і т.п.;
3) етап, пов'язаний з формуванням якісно нового типу організації всього суспільного виробництва, корінною зміною його структури і характеру праці, в основі якого лежить перехід від індустріально-машинного виробництва до комплексно-автоматизованого. *
Виникнення і розповсюдження якісно нового типу знання, що виражається у формуванні кібернетики як науки та мистецтва управління, в розвитку інформатики, робить можливим мінімізувати недостатньо підготовлене втручання в природні процеси, отримувати нову інформацію шляхом синтезу наявних знань, формувати цілі, які будуть більш адекватними отримуваним результатам. Мінімізація можливості прийняття хибних управлінських рішень повинна зробити практично неможливими виникнення таких явищ, як постановка експериментів на 4 енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 р. з сумнозвісними наслідками чи втілення ідеї перекидання вод рік півночі Росії в Середню Азію, побудови хімічних гігантів в районі найбільшого в світі резерву питної води озера Байкал і т.п.
Поява мікроелектроніки, біотехнології, генної інженерії, виробництво матеріалів з наперед визначеними властивостями тощо свідчать про достатньо глибоке проникнення в механізми функціонування живої та неживої природи з діяльністю самої природи. Таке проникнення дозволяє більш точно прогнозувати наслідки природоперетворюючої діяльності та мінімізувати чи
й повністю нейтралізувати їх негативний вплив на оточуюче середовище.
Поява та розвиток інформатики як нового типу організації знання приводить до того, що поступово збільшується частина суспільства, що зайнята в процесах отримання та обробки знання. Цей процес розвивається в напрямку поступового охоплення всіх членів суспільства. Завдяки цьому стає можливим присвоєння у все більшій мірі кожним членом суспільства функції цілепокладання, перекладаючи на плечі систем машин цілевиконання. Тим самим поступово долається історичний соціальний розподіл людської діяльності, односторонність матеріального та духовного виробництва, розумової та фізичної праці.
Говорячи про основну особливість сучасної технологічної революції, В.М.Князев акцентує увагу на формуванні нового, технологічного способу виробництва, який має універсальний характер. При цьому він зазначає, що універсальність технологічного способу виробництва визначається тим, що:
o універсальним засобом управління стає саме знання, його науково-практична, орієнтована на технологію в широкому смислі слова, форма;
o практичне освоєння форм руху матерії, включно з соціальною (соціальна технологія), забезпечує свідоме, розумно регульоване відтворення матеріальної основи життя;
o долається односторонність матеріального та духовного виробництва, розумової та фізичної праці, встановлюється гармонійний характер взаємозв'язків різноманітних видів виробництва;
o завершується формування цілісної системи світових організаційно-технічних, господарсько-економічних та науково-технічних зв'язків між регіонами, різноманітними видами та формами організації суспільного життя.
Виникнення нових, наукоємннх галузей виробництва свідчить про наростання процесу подолання соціального розподілу праці. Крім того, розвиток генної інженерії, термоядерної та альтернативної енергетики свідчить, що людство проникло достатньо глибоко в таємниці природи, щоб перейти до якісно нового способу організації людської діяльності в масштабах всієї планети. Цей процес включає в себе два моменти. На основі знань про гранично допустимі навантаження на природні системи, пристосування вже існуючих індустріальних технологій (які неможливо замінити одномоментно). Цей процес надання природо-погодженості існуючим формам організації перетворюючої діяльності знаходить своє вираження в природоохоронних заходах, у будівництві очисних споруд, газо- та пилевловлюючих установок і т.п. Ці дії, при всій їх безумовній корисності, все ж є боротьбою з наслідками, а не з причинами. Корінні ж причини негативного впливу суспільства на природу ліквідуються лише в ході заміни неприродних індустріальних людських технологій на природно-людські або природоподібні технології.
Діяльність природи, внаслідок еволюції життя на Землі, організована таким чином, що рух речовини та енергії відбувається за принципом колообігу. Механізми саморегуляції природи як системи складались стихійно, в міру того, як виникали й вступали у взаємодію її різноманітні компоненти. Розвиток природної системи супроводжувався розвитком та ускладненням системи противаг, що дозволяють підтримувати баланс між її частинами, забезпечувати її стабільність. Людина ж в силу специфіки своєї діяльності та рівня і обсягу знань, втручаючись в природні колообіги речовини та енергії, призводила до постійного порушення функціонування цих механізмів.
Природа не знає проблеми відходів. У єдності процесів синтезу та розкладення речовини поява кожного нового продукту є основою для нового процесу. Життєдіяльність організмів є, по суті, безперервним процесом перетворення речовини з неорганічної в органічну і навпаки. Цей процес є основним і найбільш суттєвим для системи живої природи. Поки він здійснюється, тобто зберігається певна динамічна рівновага між окремими компонентами природи, система перебуває в нормальному стані. При кожному порушенні цієї рівноваги система прагне до її відновлення. Вся система природи є своєрідним "замкненим виробництвом" по створенню таперетворенню різноманітних форм речовини, а жива природа її органічної форми. І чим вищий рівень розвитку природи, тим досконаліша форма цього "виробництва", тим стійкішою стає вся система. Кожна підсистема займає своє певне і, як правило, незамінне місце в природному конвеєрі перетворення матерії. Кожна природна підсистема підкоряється як загальним законам функціонування всієї природи, так і своїм специфічним, внутрішнім законам, які, будучи відносно самостійними, в той же час, в кінцевому рахунку, не можуть суперечити загальним законам, а є лише їх специфічними проявами.
Внаслідок появи та розвитку людського суспільства, поряд з основними потоками речовини та енергії, геологічним та біологічним, виникає і стає все більш потужним третій, викликаний людською діяльністю - антропогенний. Цей досить важливий і швидко наростаючий потік, на відміну від тих, що виникли раніше, характеризується значно більшою швидкістю, а також тим, що підкоряючись в своїх окремих частинах частковим цілям, є, в цілому, невпорядкованим, неузгодженим з іншими і не має колоподібного характеру. Однак організований людиною потік речовини та енергії не існує окремо від природних, а є включеним в них. Втручаючись у природні процеси, викликані людиною потоки порушують їх рівновагу, викривлюють і ламають природні взаємозв'язки. Механізми саморегуляції природи складались стихійно в процесі її розвитку. Людська ж діяльність має доцільний характер і організується свідомо. Саме тому загальна регуляція людської діяльності не може складатись стихійно і її узгодження з природною повинно відбуватись свідомо.
При всій специфіці організованих людиною процесів руху речовини та енергії вони мають спільне з природними процесами: їх змістом є
Loading...

 
 

Цікаве