WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Соціально-екологічна політика - Реферат

Соціально-екологічна політика - Реферат

в кожній з країн соціально-екологічна політика має свою специфіку, що зумовлюється особливостями культури, історичних умов розвитку, рівнем економічного розвитку та багатьма іншими факторами, все ж можна виділити в ній такі основні напрямки:
1) реалізація суб'єктами природокористування за сприяння та контролю з боку держави програми раціонального природокористування, економії сировини, енергії та матеріалів;
2) корінна заміна характеру виробничої діяльності з точки зору екологічних наслідків, впровадження маловідходних та безвідходних, екологічно чистих технологій, замкнення циклів водоспоживання, екологічна безпека роботи підприємств, виробництво екологічно чистих продуктів харчування;
3) інформаційність та гласність екологічних експертиз, доступність екологічної інформації для всіх громадян держави;
4) формування екологічної свідомості та екологічної культури, екологічної відповідальності у всіх членів суспільства і, в першу чергу, у керівних працівників, які уповноважені приймати управлінські рішення;
5) участь у міжнародному співробітництві з соціально-екологічних проблем.
Для успішної реалізації головної мети соціально-екологічної політики в руках держави зосереджуються такі основні механізми:
1) виробничо-технічний потенціал соціально-екологічної діяльності, який включає сукупність матеріальних та духовних засобів суспільного виробництва (обладнання, технології і т.п.);
2) науково-інформаційнезабезпечення, що включає в себе як самі знання про характер взаємовідносин суспільства та природи, про наслідки антропогенного втручання в природні
процеси і конкретний стан як глобальної, так і регіональних та локальних соціоекосистем;
3) механізм реалізації соціально-екологічної діяльності, в тому числі економічні важелі управління виробничою природо-перетворюючою діяльністю, система правових актів, що регулюють в масштабах всього суспільства соціоприродні відносини, соціально-екологічна культура суспільства.
4) механізм реалізації міжнародних, національних, регіональних, галузевих та місцевих природоохоронних програм.
Однак конкретне застосування тих чи інших механізмів, в значній мірі, залежить від соціально-політичних орієнтирів конкретного суспільства. В колишніх країнах так званого "реального соціалізму" головним інструментом реалізації соціально-екологічних ідей суспільства було командно-бюрократичне адміністрування. Маючи певні позірні переваги
- керівництво з єдиного центру, можливість взаємопогодження стратегій природоспоживання суб'єктів виробничої діяльності
- ця система виявилась надмірно залежною від волі конкретного управлінця і від можливих суб'єктивних управлінських помилок практично на всіх рівнях прийняття рішень, а чи то й навмисних шкідливих дій (аварія на Чорнобильській АЕС, проекти перекидання вод рік Сибіру в Середню Азію, надмірна концентрація певних видів промислового виробництва в деяких регіонах - хімічного в Сіверськодонецьку, Лисичанську та Рубіжному чи чорної металургії в районі Запоріжжя-Донецька-Маріуполя і т.п.).
Цікаві дані про ефективність вирішення проблем соціально-екологічного характеру в умовах "реального соціалізму" почали з'являтись при переході цих країн до західних стандартів життя в процесі приєднання до європейських економічних структур. За оцінками Світового банку, приведення системи водопостачання Польщі у відповідність з нормами ЄС може обійтись країні в суму близько 40 млрд дол., а на зменшення викидів сірки необхідно 3,5 млрд дол. За оцінками польських спеціалістів, затрати на програми з контролю забруднення оточуючого середовища в найближчі 10-20 років досягнуть суми в 20 млрд
дол. За оцінками "Уорлдуотч", для того, щоб привести стан природного середовища у східній частині Німеччини до західних стандартів, необхідно затратити від 249 до 308 млрд дол.
Для визначення ступеня ефективності реалізації соціально-екологічної політики використовують ряд критеріїв. Серед них:
1) рівень екологічної свідомості і культури суспільства;
2) рівень інформаційно-технічного забезпечення процесу реалізації завдань соціально-екологічної політики;
3) економічний критерій (ступінь врахування у виробничих процесах завдання комплексної переробки сировини, включення як складової виробництва задачі утилізації продукту після його споживання, поєднання задач забезпечення сталого економічного, соціального, політичного та духовного розвитку соціуму з задачами захисту довкілля, збереження його придатним для життя і здоров'я людей);
4) дієвість екологічного законодавства, обов'язковість виконання його норм всіма суб'єктами природокористування.
Головним критерієм ефективності здійснення соціально-екологічної політики, що поєднує в концентрованій формі всі інші, є здоров'я членів суспільства (біологічне, соціальне, психічне) та реальна демографічна ситуація.
Соціально-екологічна політика для того, щоб бути максимально ефективною, повинна базуватись на наступних принципах:
o історизму;
o суспільної доцільності;
o системності;
o комплексності;
o забезпечення сталого розвитку;
o біосферизму;
o адаптації;
o планетарної єдності;
o пріоритету екологічної безпеки.
Як наголошує О.А.Васюта, надзвичайно важливим є усвідомлення владою і суспільством того, що здійснення екополітики вимагає не лише часу, коштів, загальнонаціональних зусиль, а й послідовної комплексної інтеграції екологічних імперативів та окремих їх елементів до здійснюваного нині процесу формування економіки на засадах створення механізмів її ринкової регуляції.
Для України, яка прагне до побудови соціально орієнтованої ринкової економіки, важливим є досвід здійснення соціально-екологічної політики в індустріально розвинутих країнах з демократичними політичними режимами. Серед багатоманітних точок зору на основі інструментарію реалізації екологічних цілей суспільства можна вичленити два основних підходи.
До першого належать прихильники неокласичної економічної школи, які розглядають екологічну проблему з точки зору загальних умов досягнення ринкової рівноваги між екологічними цілями суспільства та інтересами суб'єктів господарювання і пропонують введення "квазіціни" на природні ресурси та різке обмеження втручання держави
Loading...

 
 

Цікаве