WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Обґрунтування доцільності створення лісових культур - Реферат

Обґрунтування доцільності створення лісових культур - Реферат

кг/га). їх можна вносити в грунт уже восени в рік садіння. Такі дози забезпечують захист лісових культур від заростання трав'яною рослинністю протягом 2-3 років. Гербіциди вносять ранцевим обприскувачем ОМР-2, ручним аерозольним апаратом РАА-1, а також тракторними обприскувачами ОН-400, АЛХ та іншими в агрегаті з тракторами Т-25А та МТЗ усіх модифікацій.
Проведення агротехнічних доглядів за лісовими культурами в умовах Українських Карпат вимагає значних затрат. Ці операції здебільшого проводять уручну і вони поглинають 63-67% коштів, що виділяються на створення і вирощування лісових культур (Ониськів Н. І., Гаврусевич А. М., Гніденко В. І., 1987).
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ ДЕРЕВНИХ
ТА ЧАГАРНИКОВИХ ПОРІД
З метою передачі майбутньому поколінню всіх материнських ознак і властивостей проводиться вегетативне розмноження рослин, яке базується на здатності окремих частин рослини (бруньок, стебел, коренів) утворювати нові самостійні рослини.
У розсадниках застосовують різні способи вегетативного розмноження, а саме: здерев'янілими (зимовими) та зеленими (літніми) стебловими живцями, кореневими живцями та паростками, відсадками, поділом кущів та прищепленням.
Розмноження здерев'янілими стебловими живцями - це легкий, простий і недорогий спосіб. Його широко застосовують, наприклад, при вирощуванні тополь, верб, лоз, тамариксу та інших порід. Для їх отримання на розсаднику створюють маточні живцеві плантації на родючих грунтах з глибокою оранкою (до 40 см). Розміщення садивних місць, наприклад, на кущовій плантації тополі може бути 1 х 1; 1 х 1,5 або 1,5 х 1,5 м, а на штамбовій - 2x2 або 2 х 3 м (на бідніших грунтах - рідше, на родючіших - густіше).
Найкраще закладати плантації в знижених ділянках з родючими, відносно родючими і достатньо зволоженими грунтами, а типах лісорослинних умов С3 і С4, О3 і О4.
У перший рік пагони зрізують повністю після припинення сокоруху. У наступні роки прути верби і тополі для заготівлі живців нарізують щорічно протягом 4-5 років, а потім плантації дають відпочити 1 рік.
Заготовку живців починають з 2-3-го року життя плантації. Отримані з живцевої плантації стеблові живці можна висаджувати (найчастіше під меч Колесова) безпосередньо на лісокультурну площу або в шкілки для вирощування живцевих саджанців, які використовують для створення лісових культур, озеленення міст і населених пунктів, доріг та ін.
Перед посадкою нижні зрізи живців потрібно підновити, а потім намочувати у воді протягом доби. Рекомендується застосовувати ростові речовини.
Одним з ефективних методів вегетативного розмноження цінних рослин є зелене живцювання. Зелені, або літні, живці - відрізки пагонів біжу чого року, які тільки починають дерев'яніти (у червні), довжиною 5-7 см з 2-3 листочками.
Пагони заготовляють рано-вранці, щоб зберегти їх тургор, потім ставлять у воду і в приміщенні нарізують живці. Нижній зріз живця - косий підбрунькою, верхній - над верхньою брунькою (на 3-5 см).
Для зменшення транспірації нижні листки зрізають повністю, за-лишаючи невеликі черешки, верхні зменшують на 1/3 довжини. Для стимулювання укорінення живців широко використовують стимулятор росту гетероауксин у концентрації 0,01; 0,02; 0,04%. Після цього живці висаджують у парники з скляними рамами, або в теплиці з поліетиленовим покриттям.
Розміщують їх на відстані 4-10 см, глибина посадки 2-З см. Температура підтримується в межах 21...25 °С, відносна вологість повітря - 80%, вологість субстрату - 40-45% маси сухого грунту.
Оптимальна вологість у теплицях досягається поливом та зрошенням типу "Туман", що забезпечує дрібнодисперсійне розпилювання води; щоб запобігти опалюванню листя, застосовують затінення. Для захисту живців від гнилі та хвороб їх не менше одного разу на тиждень обприскують розчинами фунгіциду.
Догляд за живцями - розпушування піску, усунення загнилих живців. Корінці утворюються протягом З-8 тижнів (у середньому). Потім живці загартовують, відкриваючи на деякий час рами парників, знімаючи плівку теплиць та ін., наближаючи температуру і вологість повітря до умов зовнішнього середовища. На зиму укорінені живці утеплюють листям, навесні їх знову відкривають і дорощують (краще в шкілці) 1-2 роки.
Розмноження зеленими живцями - це спосіб, який дозволяє при невеликих витратах вихідного матеріалу отримати велику кількість укорінених живців багатьох цінних декоративних порід. Цей спосіб найбільш поширений, наприклад, при розмноженні деяких сортів туї, спіреї, дейції, форзиції, кизильника, самшита та ін.
Розмноження кореневими живцями (довжина 10-15 см) дозволяє використати з цією метою молоді корені, найкраще дворічні, які швидко регенерують. Цим способом можна розмножувати такі породи, які утворюють кореневі паростки, тобто: бархат амурський, бруслина бородавчаста, вільха сіра, тополя біла, слива, вишня, обліпиха, скумпія, оцтове дерево та ін. Але практично розмноження кореневими живцями застосовується лише при створенні культур бархата амурського і бруслини бородавчастої.
Розмноження кореневими паростками, тобто відділенням їх від маточної рослини разом з частиною кореня, може мати місце при ви-рощуванні вишні, сливи, тополі, білої акації, черемхи та ін.
Розмноження відсадками грунтується на властивості деяких порід утворювати із сплячих бруньок корені на відокремлених пагонах маточних кущів. В практиці застосовують різні способи отримання відсадків: вертикальний (ліщина), горизонтальний (бруслина, бузок звичайний), відділення пагонів розкладкою в канавки дужкою (аґрус) та змійкою (лимонник).
Розмноження прищепленням - коли змушують вічко або живець однієї рослини (прищепи) зростись з іншою (підщепою). Прищеплення вічком називають окуліровкою, очкуванням. Це найбільш поширений та економічно найефективніший вид прищеплення (при вирощуванні саджанців плодових та багатьох декоративних порід). Прищеплення живцем з 2-3 бруньками - найбільш поширений спосіб розмноження хвойних та багатьох листяних декоративних порід. Місце з'єднання вічка, живця з дичкою щільно обмотують ізоляційною стрічкою або поліетиленовою плівкою.
На особливу увагу заслуговує вирощування прищеплених форм троянд, які користуються великим попитом у населення.
Прищепою для троянд є однорічні сіянці шипшини, які висаджують в шкілку навесні. Очкування проводять на початку вересня. Живці культурних сортів троянд зрізують у день очкування і зберігають у відрах з водою. За місяць до очкування сіянці шипшини інтенсивно поливають (щоб поліпшити сокорух). Перед очкуванням у сіянців оголюють кореневу шийку і в неї прищеплюють вічко прийнятим у садівництві способом. Навесні верхню частину підщепи (до прищепленої бруньки) зрізають, не залишаючи шипа. Зріз замазують садовим варом. Коли культурний пагін досягне довжини 10 см, його прищіпують, щоб викликати галуження. Восени кущі обрізують, за-лишаючи пагони довжиною 25-ЗО см і викопують для посадки на постійне місце.
Loading...

 
 

Цікаве