WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Втручання людини в стійку екологічну систему. - Реферат

Втручання людини в стійку екологічну систему. - Реферат


Реферат на тему:
Втручання людини в стійку екологічну систему.
Втручання людини в стійку екологічну систему
Уперше вчені дійшли висновку про те, що люди можуть зникнуть як вид завдяки власним "зусиллям", досліджуючи наслідки передбачуваного ядерного конфлікту. Коли його загроза зменшилася, людство заспокоїлося. Однак слід враховувати, що енергія вибуху всіх термоядерних зарядів менша за енергію, яка виробляється енергетичними установками світу всього лише протягом року. Щороку людина намагається змінити щось на своїй планеті. Це й переміщення гігантських мас речовини, порушення величезних ділянок незайманої поверхні суші, що приводить до зникнення численних видів тварин і рослин. Чимраз більше зростає радіоактивний фон. Люди помічають, що навколишнє середовище швидко змінюється, але дотепер вірять у казки, ніби можуть створити ідеальний соціальний лад, у якому людство й природа зможуть жити в злагоді.
Навіть сьогодні уявлення людства зводяться до розуміння того, що воно неправильно господарює, але це можна виправити завдяки технологічному втручанню. Чимало дослідників чомусь дотримується думки, що зміни, які відбуваються в навколишньому середовищі, є безперервним, "гладким" процесом. Але дуже часто сама природа намагається продемонструвати, наскільки тонкими є ті межі, після подолання яких починаються катастрофічні руйнування. Тепер потрібно визначитися, який саме етап проходить сьогодні людство: це тільки, початок шляху, стан перед кризою або катастрофа, що наступила?
Останнім часом на виправлення ситуації були витрачені колосальні засоби, і все-таки бажаного результату домогтися не вдалося. Катастрофічні зміни не припиняються, а здається, навпаки, ще більше наростають. Щороку ситуація погіршується новими катаклізмами. Це може свідчити про неправильність обраних методів або про недостатність засобів, а можливо, про те й інше разом.
Щоб поліпшити стан навколишнього середовища, необхідні надзвичайні суми. Наприклад, щоб США вдалося скоротити викиди вуглекислого газу на 50%, переходячи з вугільних електростанцій на атомні, необхідно не менше 50 трлн доларів Слід враховувати, що протягом 38 років кожні 2,5 дня потрібно буде встановлювати один реактор. Учені підрахували, що в Західній Європі для контролю й очищення індустріальних відходів наприкінці XX століття було потрібно 120 млрд доларів, а в США - 200 млрд. Такі витрати дуже великі. До того ж штучна підтримка стаціонарного стану навколишнього середовища на якійсь локальній ділянці вимагає додаткового споживання енергії, а це призведе до погіршення в іншій частині біосфери. Отже, всі заходи, за допомогою яких людство намагається себе убезпечити, неефективні. Немає ніякого іншого джерела, крім біосфери та її ресурсів, яке б змогло підтримувати життя. На цьому етапі наше хазяйнування всередині біосфери виступає в ролі особливої системи (синтезу й розкладання речовини, причому людина взяла на себе функції тільки синтезу (виробництво), а функції розкладання надала природі. Однак істотна частина вироблюваних речовин не властива природі й не розкладається, до того ж асимілююча ємність біосфери, безсумнівно, вичерпана. Людству заважає жити в гармонії з природою ще один стереотип. Люди виробляють занадто велику кількість відходів. До них можна зарахувати і розсіювання теплової енергії будь-яким промисловим, транспортним або комунальним об'єктом, і воду, що використовується практично в будь-якій технології, і, І власне кажучи, будь-який кінцевий продукт, що відправляється на смітник через місяць або ж кілька століть.
Людина як біологічний вид є консументом. Вона використовує продукцію біоти (сукупність усіх рослин і тварин), а її технології стають інструментом, за .допомогою якого їй вдається споживати значно більше продукції біоти, ніж Ьдозволено природними законами. І через це порушується баланс у природі.
Взаємодія людини й біоти
Основний принцип, що характеризує стійкість біосфери: швидкість чистого поглинання вуглецю біотою співмірна приросту вуглецю в навколишньому середовищі. Уже на початку минулого століття біота суші припинила поглинати надлишок вуглецю в атмосфері. Найстрашнішим є той факт, що вона сама почала виробляти вуглець. Таким чином, зміни навколишнього середовища чимраз більш зростають, біота і навколишнє середовище стали дуже нестійкими.
Біосфера, може відшкодувати будь-які зміни, що їх чинить людина, за умови, якщо споживання первинної біологічної продукції (фотосинтез) не перевершує 1 % (сучасна частка споживання людиною - 10 %). При цьому не має значення, чи експлуатується 1 % суші, на якій біота спотворена повністю, чи 10 % суші, де спотворення біоти дорівнює 10 %.
Механізм, який застосовує біота для того, щоб стабілізувати себе саму І навколишнє середовище, полягає у конкуренції. Доки цей механізм вживався в рамках природних потоків енергії, усе було гаразд. Але коли людина сформувала новий, додатковий потік, чимраз більша частина продукції біоти почала споживатися в інтересах тільки одного виду - homo sapiens - на шкоду іншим.
Уся історія біосфери доводить, що її розвиток був спрямований до чимраз більшої стійкості. Мабуть, у біоти є механізми витіснення тих видів, які порушують цю стійкість. Людина навряд чи буде винятком.
Про те, що геном людини поступово розпадається свідчать дані зростання кількості генетичних захворювань. До них насамперед слід віднести психічні й уроджені порушення. Цілком імовірно, саме з цим пов'язане поширення алкоголізму й наркоманії, зниження імунного статусу організму людини, виникнення нових хвороб. Те, що зазвичай відносять до "екологічних" захворювань, тобто безпосередньо пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища, ? лише частиною проблеми. Існують глибинні механізми, що призводять до розпаду генома, але людина їх поки що не відчуває.
Наприкінці XX століття людство зіштовхнулося з браком не продовольчих або технологічних ресурсів, а екологічного ресурсу, який забезпечував би стабільність навколишнього середовища, ресурсу господарської ємності біосфери. Розвинуті країни, за винятком Канади, уже давно зруйнували свої природні екосистеми. Цей фактор не враховується при укладанні міжнародних угод, що стосуються плати за ті або інші порушення природного середовища. Виникає питання: чому ж дотепер збереглися держави, що порушили закони природи9 Пояснюється це тим, що викликані ними збурювання частково асимілюються океаном і ділянками суші, де збереглися первозданні умови проживання. Туди стікаються всі забруднювачі. Збереглися природні умови тільки в Канаді, Австралії, Бразилії, Китаї й Алжирі. Виходить, що всі інші країни живуть за рахунок екологічного ресурсу цих країн. Найкращі умови залишилися на території Бразилії, з величезним шматком тропічного лісу в Амазонії, і Росії, із її найбільшим у світі масивом лісів і ветландів (боліт і перезволожених земель).
Вплив економіки на природне середовище проживання
Багато хто досі не зрозумів, що ринкова економіка не в змозізабезпечити екологічну безпеку. Відомо, що в США руйнування первозданної природи відбувалося набагато швидше, ніж у Європі. Уже на початку XX століття вона була практично зруйнована. Якщо не брати до уваги Аляску, то недоторканими збереглося тільки 4 % території.
Власне ринкова економіка забезпечує максимальну швидкість і ефективність використання природних ресурсів, а отже, і якнайшвидше руйнування навколишнього середовища. Тому розвинуті країни зобов'язані взяти на себе основну частку відповідальності за ситуацію, що склалася. ЄС, США, Канада і Японія виробляють більше 2/3 світового валового продукту, забезпечують 2/3 світової торгівлі, є найбільшими споживачами ресурсів, особливо енергетичних, і виробляють 3/4 маси глобальних забруднювачів. 15 % населення Землі, що проживають у цих країнах, споживають 1/3 добрив, 1/2 виробленої у світі енергії, 2/3 усіх металів, половину продовольства і більш 2/3 ділової деревини. І все-таки ринкова економіка продовжує орієнтуватися на економічне зростання, хоча така категорія призводить до екологічних катастроф.
Тим часом 23 % населення планети є дуже бідними, серед них 400 млн не мають даху над головою. Абсолютне число знедолених людей у світі постійно зростає. Щоб хоч якось виправити їхнє положення, треба на порядок
Loading...

 
 

Цікаве