WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Водні ресурси України. Охорона середовища перебування умов розмноження і шляхи міграції тварин. Планування використання земельних і мінеральних ресурс - Реферат

Водні ресурси України. Охорона середовища перебування умов розмноження і шляхи міграції тварин. Планування використання земельних і мінеральних ресурс - Реферат

Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн, Волино-Подільський басейн, При-чорноморський басейн, провінція Донецької складчастої області, провінція складчастої області Карпат і гірського Криму) підземні води мають певні відмінності у хімічному складі, величині запасів, глибині залягання тощо.
Посилюється забруднення підземних вод, з усіх запасів яких в Україні вже забруднено близько 7%. Найгостріша ситуація склалася в степовому Криму, де підземні води забруднені на 38% усісї його площі. В результаті забруднення вод уже виведено з експлуатації 7 водозаборів потужністю 210 тис. м3 на добу, а для 6 водозаборів потужністю 300 тис. м3 на добу існує небезпека забруднення.
Охорона чистих підземних вод від забруднення та їх раціональне використання - винятково важлива загальнонаціональна проблема України.
Слід зазначити, що обсяг водоспоживання в Україні за останні 20 років зріс приблизно вдвічі. Основним споживачем прісної води є промисловість. Далі йдуть сільське і комунальне господарство.
Важливою нагальною господарською проблемою є ефективне і економне використання та охорона прісних вод, організація їх раціонального розподілу по галузях економіки та регіонах.
Особливу роль відведено обгрунтованим міжбасейновим переміщенням прісної води через систему діючих та споруджуваних каналів. У 60-80-х роках збудовано канали Сіверський Донець-Донбас (довжина і 31,6 км, витрати води 43 м3/сек.) для водозабезпечення Донбасу, першу чергу каналу Дніпро-Донбас (263 км і 120 м3/сек.), Північно-Кримський (400,3 км і 300 м3/сек.) для водопостачання дніпровською водою Криму, Дніпро-Кривий Ріг (42,9 км і 41 м3/сек.), Дніпро - Інгулець (40 км і 37 м3/сек.), другу чергу каналу Дніпро-Донбас(171 км і 16 м3/сек.)та ін.
В Україні проводиться робота по зрошуванню посушливих земель (на поливних землях виробляється понад 9% валової продукції рослинництва). Створено десятки великих зрошувальних систем: Північно-Кримська, Каховська, Краснознаменська, Інгулецька та ін.
Переміщення прісних вод здійснюється також через систему потужних і протяжних водоводів.
Вода в Україні є цінним і найбільш дефіцитним ресурсом. В маловодні роки дефіцит води в країні становить майже 4 млрд. м3. Він відчувається в басейнах усіх найбільших рік, особливо у південно-східній та південній ЇЇ частинах. Раціональне використання і належна охорона водних ресурсів - важлива народногосподарська проблема.
Багаторічне регулювання стоку рік на території України не проводиться, тому верхнім (допустимим) теоретичним рівнем запасів води, якою можна користуватися для господарських та питних потреб вважають стік маловодного року, який значно менший за середній і один раз на чотири,роки може становити 71,7 млрд. м3, а один раз на 20 років - 55,9 млрд. м3.
Водогосподарські проблеми України тісно пов'язані з використанням та охороною водних ресурсів у сусідніх країнах, а в рамках природоохоронного співробітництва- з придунайськими державами. Тому наявність транзитного притоку - 34,7 млрд. м3 з території Білорусі, Російської Федерації та придунайських держав Західної Європи - зумовлює необхідність при розробці довготермінових та перспективних планів і прогнозів використання та охорони водних ресурсів в Україні брати до уваги їх використання у зарубіжних країнах.
Взагалі, Україна досить бідна на водні ресурси: на її територію припадає лише близько 2% від загального річкового стоку країн СНД. Об'єктивним показником природного забезпечення водними ресурсами є величина річкового стоку місцевого формування на 1 км2 площі. Для областей, найбільш забезпечених водними ресурсами, цей показник становить 618-225 тис. м3 на рік (Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська), а для найменш забезпечених водою він набагато менший - 23-5 тис. м3 на рік (Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська). Таким чином, найменша кількість водних ресурсів сконцентрована там, де у відповідності до закону географічної зональності випадає мало опадів. Тому і питома водозабезпеченість (об'єм місцевих водних ресурсів в розрахунку на одну людину) коливається в межах 0,1-5,5 тис. м3 на рік. Найменш забезпечені водою області Південного економічного району 0,1-0,4 тис. м3 на рік. Загальна водозабезпеченість у розрахунку на душу населення по країні нижча, ніж у європейській частині СНД.
Через обмеженість та нерівномірність розподілу водних ресурсів для забезпечення водою населення та галузей народного господарства широко застосовується регулювання річкового стоку. Найбільше регулюється стік Дніпра.
Україна має великомасштабне водогосподарство, гідроенергетичні та іригаційні споруди. Побудовано каскади водосховищ і гідроелектростанцій на Дніпрі, Північно-Кримський, Сі-верський Донець - Донбас та інші канали.
Введення в дію першої черги найбільшого Північно-Кримського каналу дозволило зросити 180 тис. га засушливих земель, забезпечити водою населення і промисловість міст Керч, Феодосія та інших населених пунктів Криму. Друга черга цього каналу вирішить проблему забезпечення водою міст Сімферополя, Севастополя та району Великої Ялти, дасть можливість ввести в експлуатацію ще 80 тис. га засушливих земель.
Однак збільшувати до нескінченості доступні до використання водні ресурси не можна. Залучення наявних і додаткових водних ресурсів досить дорого коштує і такі заходи можуть стати неефективними, якщо не подбати про економне витрачання коштів і води.
За останні роки темпи росту водоспоживання в країні характеризуються даними:
Водні ресурси, основні показникиводопостачання і водовідведення
(млн. м3)
1990 1995 1996 1997 1998
Спожито свіжої води (включаючи морську) 30201 20338 18668 15623 13836
в тому числі:
на' потреби виробництва 16247 10421 9090 7666 6794
на господарські потреби 4647 4404 4246 3929 3812
Відведено (скинуто) стічних вод 20261 14981 13998 12543 11040
в тому числі:
забруднених 3199 4652 4109 4233 4228
з них:
без очищення 470 912 980 763 813
нормативно-очищених 3318 1936 2304 1798 1644
Обсяг оборотної і послідовно-використаної води 67661 51054 47958 45927 42220
Потужність очисних споруд 8131 8419 8281 8271 8284
Аналіз даних, наведених в таблиці, показує, що споживання прісної води в Україні зменшилося в 1998 р. у порівнянні з 1990 на 16411 млн. м3, в тому числі для виробництва на 9453 млн. м3, на господарські потреби на 839 млн. м3. Зменшення кількості використаної свіжої води пояснюється зменшенням промислового та сільськогосподарського виробництва. Позитивним є те, що збільшилась потужність очисних споруд.
Сучасне споживання прісної води по регіонах характеризує ється даними:
Споживання прісної води по регіонах (млн.м3)
Регіон (область) 1985 1990 1995 1996 1997 1998
Україна 30603 30021 20338 18668 15623 13836
Автономна республіка Крим 2952 2735 1747 1538 1283 1232
Вінницька 1273 1894 1016 646 712 819
Волинська 191 187 225 227
Loading...

 
 

Цікаве