WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Контроль за станом і охороною навколишнього природного середовища при будівництві та експлуатації свердловин - Реферат

Контроль за станом і охороною навколишнього природного середовища при будівництві та експлуатації свердловин - Реферат


Реферат на тему:
Контроль за станом і охороною навколишнього природного середовища при будівництві та експлуатації свердловин
Будівництво та експлуатація свердловин - складні технологічні процеси, які поряд із економічним та народногосподарським ефектом, у багатьох випадках супроводжуються негативним впливом на об'єкти навколишнього середовища: атмосферне повітря, поверхневі і підземні води, ґрунт, мікробіоту, рослинний, тваринний світ і людину. Причинами такого впливу є несанкціонований (наднормовий) допуск надходження від джерел викидів у природні об'єкти забруднюючих речовин, а також неадекватність закладених у проекті технічних і технологічних рішень рівню допустимого ризику (техноємності, стійкості природного середовища тощо).
Саме тому дуже важливим є контроль за викидами токсичних речовин при будівництві та експлуатації свердловин. Контроль за якістю стану атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, рослинності і надр в період будівництва, консервації або ліквідації свердловин повинен здійснюватися відповідно до передбаченої в проекті програми, що містить вибір і розташування пунктів відбору проб, періодичність спостережень, склад спостережуваних інгредієнтів і показників. Для вимірювання показників забрудненості контрольованого середовища слід використовувати засоби вимірювань, минулі державні випробування відповідно до вимог держстандарту або атестовані органами державної метрологічної служби. Контроль за станом навколишнього середовища при будівництві свердловин на сірководневовмісних родовищах повинен проводитися в робочій зоні, у санітарно-захисній зоні і встановленій зоні можливого розсіювання шкідливих речовин при аварійних викидах.
У приміщеннях, на об'єктах, на майданчиках, ділянках, де можливе виділення пилу (цементу, глинопорошку, бариту), газів (вуглеводнів, сірководню, діоксиду сірки, оксидів азоту, оксиду вуглецю), пари і аерозолів (зварювальний аерозоль, пари HCl, хлор і його з'єднання), необхідно здійснювати контроль за станом повітря робочої зони за допомогою автоматичних газоаналізаторів або інших стандартизованих методів.
Контроль повітряного середовища в населеному пункті, що потрапляє в зону можливого впливу джерел викидів шкідливих речовин (H2S, SO2, CO, CH4) при будівництві свердловин, здійснюється відповідно до нормативних вимог і положень.
Основними контрольованими інгредієнтами на родовищах полікомпонентного складу, що включаються в план-графік контролю, є вуглеводні, сірководень, діоксид сірки, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил. Вибірково, при ускладненнях буріння, контролюється вміст ароматичних вуглеводнів, меркаптанів і парів токсичних металів, заміряється радіоактивність видобутих порід і шламів.
Оцінка забруднення приземного шару атмосфери проводиться для кожної речовини окремо і з урахуванням біологічної сумації (сірководень і діоксид сірки, діоксид сірки і оксиди азоту тощо). Як нормовані критерії стану атмосферного повітря використовуються максимально разові гранично допустимі концентрації.
Викиди підприємства в процесі будівництва свердловини контролюються відповідно до нормативних вимог. Необхідне число вимірювань на джерелі визначається, виходячи з потужності джерела і стабільності рівня його викиду [Сборник методик…, 1986; Сборник методик…, 1987].
У період випробування свердловин повинен проводитися регулярний контроль (підфакельні виміри) за викидами факела бурової. Періодичність відбору проб, кількість контрольованих місць, відстань від джерела визначається тривалістю процесу випробування, метеорологічними умовами і зоною розсіювання забруднюючих речовин. Враховуючи специфічні особливості сірководню (велика густина, токсичність), відбір підфакельних проб здійснюється на висоті 1,5-35 м.
У випадку виникнення аварійної ситуації або фонтанування свердловини контроль за джерелом викидів і станом повітряного басейну проводиться газорятівною службою або протифонтанною воєнізованою частиною з реєстрацією результатів вимірювань в журналі контролю.
Необхідним кроком при будівництві та експлуатації нафтогазодобувних свердловин є визначення складу і властивостей води водойм і водотоків у місцях власних водозаборів, у фонових і контрольованих створах водного об'єкту.
На родовищах, розташованих поблизу водних об'єктів, повинен передбачатися контроль за станом поверхневих вод за існуючою сіткою водомірних постів. При необхідності повинні бути організовані додаткові пункти спостережень. Пункти визначення якості поверхневих вод організовуються при вході водотоку в зону впливу будівництва свердловин і при виході з неї. На водоймі пункт контролю якості поверхневих вод встановлюється біля берега з боку джерела можливого забруднення [Положение о порядке…, 1982].
Основними контрольованими інгредієнтами у водоймах і водотоках є pH, розчинений кисень, хімічне споживання кисню, біологічне споживання кисню, сухий залишок, хлориди, сульфати, залізо загальне, азот амонійний, нафтопродукти, сірководень, сульфіди (інші хімічні реагенти у міру вживання в бурінні або що містяться в аварійних пластових викидах).
У проектній документації на будівництво свердловин повинен бути передбачений контроль за станом підземних (ґрунтових) вод по сітці наглядових свердловин, обладнаних комплектом необхідних приладів. Густина сітки наглядових свердловин залежить від густини розвідувального і експлуатаційного буріння на розвідувальній площі родовища.
При спостереженні за якістю підземних вод регулярно контролюються наступні показники:
- стан підземних вод (пластовий тиск, рівень ґрунтових вод) і наявність у них забруднюючих речовин, характерних для даного технологічного процесу. Основними показниками, за якими здійснюється контроль стану підземних вод, є: вміст нафтопродуктів, сухий залишок, мінералізація, вміст хлоридів, сульфатів, сульфідів, сірководню, іонів кальцію, магнію, натрію, калію, гідрокарбонатів, токсичність.
- технічний стан наглядових свердловин і водозабірних споруд та їх вплив на підземні води. При бурінні свердловин на родовищах, що містять сірководень і інші леткі токсичні сполуки, здійснюється постійний контроль за зберіганням реагентів. Бурові стічні води, відпрацьовані бурові розчини і буровий шлам контролюються на вміст сірководню, меркаптанів, водорозчинних і органічних сульфідів і електролітів.
У випадку виявлення токсичних сірковмісних речовин проводиться їх хімічне знешкодження (переведення в нетоксичний або нерозчинний стан). Герметичність гідроізоляції дна і стінок комор, відсутність впливу накопичених відходів на ґрунти, рослинність, підземні води контролюються методом аналізу проб ґрунту і води з прикоморної наглядової свердловини. Стан ґрунтів контролюється в районі буріння за забрудненням хімічними речовинами, що використовуються в бурінні, засоленні і деградації, за станом рослинного покриву і мікробіоти. У процесі рекультивації земель здійснюється контроль за нанесенням родючого шару ґрунтів і відновленням рослинногопокриву на рекультивованій ділянці.
Відновлення природного поверхневого шару контролюється за заростанням порушених ділянок рослинністю і за зменшенням площ запустіння. Для оптимізації системи контролю за станом природного середовища і оцінки можливого довготривалого впливу процесу будівництва свердловин і підземних ємностей на оточуюче середовище гірського типу створюються спеціально обладнані дослідні ділянки, майданчики і полігони. Науково-технологічні дослідження, що проводяться на них, дозволяють виявити регіональні особливості ефективності використання технологічних процесів і природоохоронних заходів при бурінні на сірководневовмісних родовищах з урахуванням геодинамічної і геохімічної специфіки [Типовая инструкция…, 1985].
До складу спеціалізованих досліджень, що проводяться на дослідних полігонах, входять:
1. Кількісний облік і нормування об'ємів водоспоживання і водовідведення при будівництві свердловин і при їх подальшій експлуатації.
2. Кількісний облік інтенсивності і загального об'єму відходів буріння (стічних вод, відпрацьованих бурових розчинів, шламу тощо), а також господарсько-побутових відходів, що утворюються, з метою уточнення проектних даних і корегування технологій.
3. Екологічна оцінка існуючих і перспективних методів накопичення, зберігання, утилізації і ліквідації (поховання); можливих способів знешкодження або переробки різних технологічних і господарсько-побутових відходів і забруднених ґрунтів; методів технічної і біологічної рекультивації порушених земель.
4. Розробка методик біотестування твердих відходів (механічними, сорбційними і біотехнологічними методами) для обґрунтування їх розміщення в ґрунтах у місцях, де природнокліматичні та ландшафтно-демографічні умови дозволяють використовувати біотехнології детоксикації залишкових забруднювачів у відходах.
5. Визначення об'ємів надходження небезпечних речовин та оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище в результаті аварійних ситуацій на об'єкті, а саме: переливів або порушень герметичності комор; залпових викидів мінералізованих вод і інших компонентів при фонтануванні, флюїдопрояві, розривах трубопроводів.
Loading...

 
 

Цікаве