WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Еволюція антропогенної діяльності та взаємодія людини з біосферою. Парниковий ефект. Корисні копалини України - Контрольна робота

Еволюція антропогенної діяльності та взаємодія людини з біосферою. Парниковий ефект. Корисні копалини України - Контрольна робота

А+В+С1). З 88 родовищ 60 розташовані в Криворізькому басейні, запаси якого становлять 18,7 млрд т. Запаси залізної руди в Кременчуцькому басейні оцінюють в 4,5 млрд т, а в Білозерському залізорудному районі (Запорізька обл.) вони становлять 2,5 млрд т. У Керченському родовищі залягає 1,4 млрд т. Прогнозні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 20 млрд т. Значна їх кількість залягає близько до поверхні, і видобуток ведеться відкритим способом. Зарубіжні експерти оцінюють запаси залізних руд в Україні в 30 млрд т [Mining Annual Review 2002].
Марганець. За запасами і ресурсами марганцевих руд Україна займає 1-е місце в Європі і 2-е місце в світі (після ПАР). Головні запаси (бл. 2,28 млрд т.) зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні (33% розвіданих запасів країни) і Велико-Токмацькому родовищі (67%). Руди осадові, приурочені до відкладів олігоцену. Рудні пласти, що залягають на глибині 10-100 м, мають потужність 0,65-3,6 м (середня - 2 м), являють собою теригенну пачку з включеннями конкрецій, пізолітів, оолітів, прошарків рудної речовини. Вміст Мn 14,5-32,1%. Виділяють три типи руд: карбонатні (77% запасів України при середньому вмісті марганцю 21.9%, переважна їх частина - у Велико-Токмацькому родовищі), оксидні (15% запасів країни при вмісті марганцю 28.6%, переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8% запасів при середньому вмісті 25%). Руди фосфористі (в середньому 0.25%). Головні родовища: Велико-Токмацьке, Зеленодільське, Орджонікідзівське, Марганцівське. Запаси марганцевих руд України категорій А+В+С1 на 01.01.98. складали 2,27 млрд т. (на 2000 р - 2,5 млрд т). На початку ХХІ ст. проводяться пошуки оксидних і оксиднокарбонатних марганцевих руд в інших районах Українського шита; найбільш перспективними вважаються межиріччя Дніпра і Інгульця, Інгулу і Інгульця.
Мідь. В кінці ХХ ст. в межах Волино-Подільської плити в трапових покровах базальтів в інтервалі глибин 200-600 м відкриті великі запаси самородної міді, аналог відомих родовищ району Великих Озер (США). Прогнозні ресурси міді категорій Р1+Р2+Р3 з вмістом до декількох десятків відсотків оцінюється в 25 млн т. крім того, тут є попутне золото, срібло, метали платинової групи.
Алюміній. Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити - виявлено лише 3 родовища (всі - на Українському щиті): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Вони приурочені до кір вивітрювання декембрійських утворень Українського щита. Держбаланс запасів враховує лише Високопільське родовище залізистих бокситів. Руда низької якості. Запаси категорій А+В+С1 на 01.01.98. 18,9 млн т. Запаси нефелінових руд Мазурівського і Калино-Шевченківського родовищ складають біля 2,9 млрд т, однак переробка руд цього типу вимагає значних енергозатрат й істотної модернізації технологічного процесу. У зв'язку з цим всі родовища поки не освоєні. Крім того, є запаси алунітів у Закарпатті.
Титан. Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів к.к. враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької обл. Родовища титанових руд представлені корінними, залишковими і розсипними типами. Основною мінеральною базою титану є ільменітові і комплексні рутил-циркон-ільменітові розсипи кайнозою. Корінні руди пов'язані з інтрузіями олівінових габроїдів. Невеликі дайки або штоки приурочені до зон глибинних розломів. Вміст ільменіту в них, досягає 25%, апатиту 12%. Залишкові родовища просторово і генетично пов'язані з корами вивітрювання основних порід. Потужність рудного пласта досягає 25-30 м, вміст ільменіту 150-200 кг/м3. Крім ільменіту присутній апатит. Серед розсипів ільменіту виділяються алювіальні (Іршанське родовище і інш.) і прибрежно-морські (Малишівське родовище). Алювіальні розсипи мають протяжність до декількох км. Продуктивний пласт (потужністю до 10 м) містить до 300 кг/м3 ільменіту. Для прибережно-морських розсипів характерні пласто- або лінзоподібні рудні поклади, потужність яких досягає дек. м, а протяжність - дек. десятків км. Продуктивний пласт складений кварцовими пісками. Крім лейкоксенізованого ільменіту присутні рутил і циркон. В кінці ХХ ст. встановлені і оцінені значні обсяги перспективних ресурсів титану, сума яких по відношенню до запасів промислових руд України становить 215 %.
Кобальт і нікель. Ресурси і запаси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тис. т (0,1% світових), вміст кобальту 0,04 %. Україна має незначні підтверджені запаси нікелю - 190 тис.т, що складає 0,4 % від світових запасів.
Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ - Капітанівське, Деренюхське і інш.) і в Придніпров'ї (4 родовища - Девладівське, Тернівське та інш). Вони пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів. Їх розвідані запаси складають біля 200 тис. т нікелю. Рудні поклади складені нонтронітами, бурими залізняками і вохрою з сер. вмістом Ni 1% і Со 0,1%. Ресурси силікатних руд нікелю в Побузькому районі становлять 469 тис. т металу, а в межах Середнього Придніпров'я - 1,1 млн т. Сульфідно-нікелеве зруденіння встановлене в габродолеритах Північно-Західного району Українського щита (Прутовська площа), де перспективні ресурси руд (з сер. вмістом нікелю 0,55, кобальту 0,012 і міді 0,254 %) становлять 14,6 млн т.
Поліметали. Родовища і прояви свинцево-цинкових руд відомі в фанерозойських утвореннях Закарпаття (Мужіївське, Берегівське, Беганське), на Донбасі (Нагольний кряж, Слов'янське) і у Передкарпатті (Волинський прогин). Промисловий інтерес представляють закарпатські вулканогенні гідротермальні родовища і епітермальне Біляївське (Харківська обл.). Держбалансом запасів враховується 4 родовища: Мужіївське, Берегівське, Беганське і Пержанське комплексне цинкове родовище. Всього в Україні на кінець ХХ ст. запаси свинцю категорій А+В+С1 складали, за оцінками, 302 тис.т., а цинку 724 тис.т. Зруденіння Закарпаття, пов'язане з міоцен-паннонськими вулканічними зонами і масивами, характеризується вузловим розподілом і приурочене до внутрішніх вулканічних дуг. Родовища складені вулканітами (андезити) і їх похідними. Розміщення рудних тіл контролюється розривними структурами, ділянками розвитку експлозивних брекчій, зонами інтенсивного проникнення і пористості. Жильні рудні тіла мають потужність до 5 м, містять Рb до 2%, Zn 3-4,5%, а також срібло. На Нагольному кряжі відомо понад 500 рудних зон. Рудні тіла контролюються розривними порушеннями. Потужність рудних жил в г.п. нижнього і середнього карбону - до 5 м. Поліметалічна мінералізація Слов'янської брахіантикліналі знаходиться у відкладахверхньої пермі. Потужність рудних тіл 0,1-8 м. Вміст Рb 1%, Zn 3-10%. Зруденіння бітумно-поліметалічного типу. На Біляївській солянокупольній структурі свинцево-цинкове зруденіння приурочене до надсоляної брекчії і дронівської світи нижньої пермі. Вміст Рb 0,1-10,3%, Zn 0,36-15,72%. Перспективні ресурси становлять 1,11 млн т з середнім вмістом
Loading...

 
 

Цікаве