WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Компоненти екосистеми, біоценоз і біотоп. Парниковий ефект, його суть і причини виникнення. Основні заходи щодо охорони і збереження тваринного світу - Реферат

Компоненти екосистеми, біоценоз і біотоп. Парниковий ефект, його суть і причини виникнення. Основні заходи щодо охорони і збереження тваринного світу - Реферат

системою зв'язків, насамперед інформаційних. Відповідно до концепції литовського еколога Е. Лекявичуса, на рівні біоценозу постійно функціонують два канали інформації. Один з них забезпечує стійке існування і репродукцію популяцій конкретних видів; це система самопідтримки і розвитку видів, чи селфінг. Другий каналзв'язує біоценоз, як ціле, з його компонентами; ц-координації, популяції окремих видів, що примушують, до виконання специфічних функцій у складі цілісної системи. На конфлікті цих двох каналів інформації будуються регуляторні механізми, що визначають підтримку глобальних функцій біоценозу (Е. Лекявичус, 1986).
З огляду на всі перераховані особливості, біоценоз як біологічну систему, можна визначити як історично сформовані угруповання живого населення біосфери, що заселяють загальні місця проживання, що виникли на основі біогенного круговороту й забезпечують його в конкретних природних умовах (Н.П. Наумов, 1963).
Усі складні форми біоценотичних відносин здійснюються у визначених умовах абіотичного середовища. Рельєф, клімат, геологічна будівля земної кори, гідрографічна мережа, гідрологічні умови у водоймах і багато інших факторів впливають на склад і біологічні особливості видів, що формують біоценоз, служать джерелом неорганічних речовин, що надходять у круговорот, акумулюють продукти життєдіяльності. Неорганічне середовище - біотоп (від гречок. - місце). - являє собою необхідну складову біоценотичної системи, обов'язкова умова її існування. Це завжди мається на увазі, але часто спеціально підкреслюється термінологічно. Академіком В.Н. Сукачевим (1942) створене навчання про біогеоценоз як єдності біоценозу і його біотопу. Біогеоценоз просторово визначається границями рослинного співтовариства - фітоценозу (близько до цієї позиції і визначення границь екосистеми А. Тенслі). "Біогеоценоз - це сукупність на відомому протязі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу і світу мікроорганізмів, ґрунту і гідрологічних умов), що має свою особливу специфіку взаємодії цих її компонентів, що складають, і визначений тип обміну речовинами й енергією між собою й іншими явищами природи і яка представляє собою внутрішньо суперечлива єдність, що знаходиться в постійному русі, розвитку" (В.Н. Сукачев, 1964).
Незважаючи на деякі розходження в значеннєвих нюансах, терміни "біоценоз", "екосистема" і "біогеоценоз" практично означають те саме природне явище, надвидовий рівень організації біологічних систем.
2. Парниковий ефект, його суть і причини виникнення
Останні роки ми помічаємо потепління клімату. Літо стає жаркішим, зима - м'якшою. Вчені помітили, що в останні 100-130 років наша атмосфера помітно потеплішала і цей процес невмолимо продовжується, середня температура вперто повзе вверх. Як видно з малюнку 1, лише за останні 100 років середньорічна температура підвищилась щонайменше на 0,3-0,6оС.
Глобальне потепління пояснюють так званим парниковим ефектом. Суть його полягає в наступному. Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектру, а сама, оскільки є набагато більш холодним тілом, випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені. Але багато газів, які знаходяться в атмосфері - водяний пар, вуглекислий газ, метан, окисли азоту та інші - прозорі для видимих променів, але активно поглинають інфрачервоні, утримаючи тим самим в атмосфері частину тепла, яку ті повинні були б віддавати в космос. Таким чином, на поверхні Землі утримується температура на рівні, придатному для життя. Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який називається парниковим, а гази - парниковими.
Парниковий ефект існує з тих пір, як на нашій планеті з'явилася атмосфера. Парниковий ефект сам по собі не є негативним явищем. Без парникового ефекту температура навколоземних шарів атмосфери була б в середньому на 30 градусів нижче від існуючої, а поверхня Землі була б лише - -18оС. А це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду.
Люди своєю діяльністю посилюють парниковий ефект за рахунок викидів СО2, СН4, N2O та інших газів. В останнє сторіччя в результаті людської діяльності вміст вуглекислоти в атмосфері виріс більш ніж на чверть, метану - в 2,5 рази. Протягом останніх 100 років внесок СО2 в сумарні викиди становив приблизно 66%. Починаючи з вісімдесятих років, внесок вуглекислого газу в глобальне потепління став менш значним. З'явилися і нові речовини з парниковим ефектом - в першу чергу хлорфторвуглеці, в том числі добре відомі фреони.
З малюнку 3 видно, що за останні 20 років внесок СО2 в сумарні викиди парникових газів становить біля 50%, СН4 - 18%, N2O - 6%, хлорфторвуглеців - 14% від загального внеску в глобальне потепління.
Існують 6 основних парникових газів, які входять до хімічного складу атмосфери:
водяна пара,
вуглекислий газ,
метан,
озон,
закис азоту
і, останнім часом, хлорфторвуглеці. Крім них, всі інші парникові гази зустрічаються в природі.
Вуглекислий газ СО2 - найзначніший з антропогенних парникових газів. Хоча цей газ природного походження, завдяки діяльності людини він утворюється у найбільшій кількості.
Індустріалізація призвела до збільшення використання видів палива, що видобувається з надр Землі: вугілля, нафта, газ (органічне паливо). При їхньому спалюванні у великій кількості викидається СО2. Найбільші викиди вуглекислого газу відбуваються у транспорті та виробництві електроенергії та тепла. Інші джерела викидів СО2:
хімічні промислові процеси
лісове господарство та зміни в землекористуванні.
З малюнку 4 видно, що на Україні при видобуванні та спаленні органічного палива утворюється 95% всіх викидів СО2. З промислових процессів найзначніший внесок у викиди СО2 дає виробництво цементу.
Якщо подивитися на викиди СО2 в світі, то найбільші кількості цього газу викидаються в розвинутих країнах: США, Японії, Канаді, країнах західної Європи: Німеччині, Англії, Італії, Росії, Україна займає 10 місце в світі по викидам СО2 (Мал.5,6).
Ліси, океани та грунти поглинають СО2, утримаючи рівновагу між кількістю СО2 в атмосфері та у воді і грунтах. Але людська діяльність приводить до негативного впливу на цю рівновагу.
Метан СН4 виробляється у великих кількостях в результаті біологічних перетворень в природі. Оцінки обсягів щорічних природних джерел та стоків метану в світі складають приблизно 500 мільйонів тонн.
Природними джерелами атмосферного метану є:
анаеробний розклад органічних речовин у біологічних системах (болота, тундра),
перетравлення термітами деревини
Loading...

 
 

Цікаве