WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району - Реферат

Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району - Реферат

деревини становлять твердолистяні поро-ДИ - дуб високостовбурний - 18 %, дуб низькостовбурний - 4, бук - 13, граб - 2 %.
Хвойні породи зосереджені на Поліссі (сосна) та в Карпатах (ялина, ялиця), дуб переважає на Поліссі і в Лісостепу, бук - у Західній частині України.
Водні ресурси району - це поверхневі води річок, озер, водосховищ і підземної води. Найбільш водоносними річками є Дністер, Тиса, Прут, які використовуються для водопостачання населених пунктів, виробництва електроенергії (найбільші ГЕС у Карпатах - Теребля-Ріцька, на Дністрі - Дністровська), частково для судноплавства (Дністер) і лісосплаву (Черемош). Підземні води району:
прісні (основне джерело водопостачання міст), у тому числі термальні (м. Мукачеве в Закарпатті);
мінеральні (Трускавець, Східниця, Свалява, Кваси, Моршин, Олесько та ін.). Мінеральні води, особливо унікальна "Нафтуся", є основним рекреаційним ресурсом району. До них належать також лікувальні грязі (с. Черче Івано-Франківської обл.).
Незважаючи на вичерпання природно-ресурсної бази внаслідок її несистемної експлуатації у минулому, вона за різноманітністю своїх складових частин, унікальністю (мінеральних вод, озокериту, сірки тощо) і навіть за запасами становить важливу матеріальну основу подальшого прогресивного розвитку соціально-екологічного комплексу Карпатського району.
Теплий помірно-континентальний клімат сприяє вирощуванню ранніх сільськогосподарських культур, садівництву, виноградарству. Тривалість сонячного сяйва 2100 год на рік створює умови для дозрівання високоякісних фруктових, виноградних і городніх плодів. Густа річкова мережа забезпечує район водними та енергетичними ресурсами. Різноманітні корисні копалини, горючі гази, нафта, сірка, калійні та кам'яні солі, вугілля дали можливість розвивати обробні галузі промисловості, а грязі, мінеральні води, озокерит створити курорти Трускавець і Моршин, Немирів, Яремча, Свалява, Міжгір'я, Східниця, Гірська Тиса та ін. [5, стор. 48]
Великим багатством видів відзначається рослинний і тваринний світ Карпатського регіону (близько 2О тис. видів рослин і майже 35 тис. видів тварин). Внаслідок антропогенного впливу на природний комплекс змінюється видовий склад як рослин, так і тварин. Для збереження усього видового складу флори та фауни створюються заповідні території.
3. Проблеми природовикористання.
Особливо актуальною проблемою України є охорона водних ресурсів. У розрахунку на одного жителя припадає 1000 м3 води місцевого стоку на рік, але забезпечення неоднакове в різних частинах країни. Так, у Західній економічній зоні воно у 7 разів вище, ніж у Південній, та у 3 рази вище, ніж у Східній. З урахуванням транзитного стоку (Дунай, Дніпро, Сіверський Донець) середнє забезпечення водою становить 3500 м3 на одного жителя. [7, стор. 24]
Ресурси підземних вод становлять 5,6 км3 і концентруються у Західній (2,3 км3) та Східній (2,4 км3) економічних зонах.
Забезпечення населення і промисловості прісною водою здійснюється в основному завдяки забору води з річок, яких близько 73 тис. На території України переважають невеликі річки, лише близько 130 з них мають довжину понад 100 км. Із загального обсягу стоку, який становить 210 км3 води, на річний стік басейну Дніпра припадає 53,3 км3, Дністра - 8,7, Сіверського Дінця - 5, Південного Бугу - 3,4 км3. У межах України протікає Дунай на 174-кілометровій ділянці, який дає в середньому 123 км3 річного стоку. На решту басейнів річок припадає трохи більше ніж 16 км3. [3, стор. 148]
Значні запаси води зосереджені в озерах і лиманах (всього 11 км3, з них прісної води - 2,5 км3).
Разом з тим в областях Західної економічної зони споживання води було на низькому рівні - 0,1-0,3 млн м3 на рік, або в 20- 40 разів менше, ніж у Східній та Південній економічних зонах.
Інтенсивне ведення сільського господарства на основі методів водної та хімічної меліорації останніми роками значно погіршило баланс гумусу, особливо в чорноземних грунтах, підвищилась концентрація шкідливих хімічних продуктів, збільшилася засоленість і кислотність грунтів, порушилися водний і повітряний режими. У зв'язку з цим особливої актуальності набули проблеми розвитку аграрної науки, особливо нових технологій обробітку грунту і вирощування сільськогосподарських культур з метою збільшення потужності родючості грунту. При вирішенні цієї проблеми слід враховувати, що в Україні значна частина родючого гумусового шару щороку втрачається через водну та вітрову ерозію. Найбільшої шкоди водна ерозія завдає в Карпатах, на Подільській, Придніпровській та Середньо-руській височинах, Донецькому кряжі та в Кримських горах.
Значної шкоди якості грунтів завдає невміле використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших хімічних речовин з великою токсичністю, що впливає як на грунти, так і на флору, фауну і людину. Шкоди завдає також повільне відтворення, а в деяких областях свідоме знищення полезахисних смуг.
Північна, західна та центральна частини України зайняті грунтами з підвищеною кислотністю, які потребують вапнування (9,8 млн га). Фактично вапнування проведено на площі 1,2- 1,4 млн га. На 1 га необхідно вносити до 5,8 т вапна. На цукрових заводах нагромадилося до 50 млн т відходів, які містять вапняк (карбонат), і його можна використати для вапнування грунтів. [10, стор. 85]
Непродумана система внесення мінеральних добрив та інших хімічних речовин призвела до того, що у грунтах сконцентрувалися шкідливі речовини, які переходять у сільськогосподарські продукти (залишкова кількість гербіцидів, нітратні форми азоту), що негативно впливає на організм людини. Відомо, що онкологічні захворювання на 80 % пов'язані із забрудненням навколишнього середовища.
4. Охорона та відтворення природно-ресурсного потенціалу.
Потребують уваги питання охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку карпатських річок, які затоплюють у період повеней значні передгірські території. Необхідно вжити дійових заходів щодо усунення промислових викидів у повітряний і водний басейни, передусім у районах розміщення гірничо-хімічних виробництв і цементної промисловості.
Взв'язку з приватизацією підприємств потрібно вирішити питання про охорону природи в цьому районі. Проблема економіки полягає в заміні застарілих технологій у промисловості, сільському господарстві. Створення фермерських господарств потребує від фермера відповідальності за деградацію земельної ділянки.
Заслуговує на увагу в Карпатському районі дослідження регіональних особливостей продуктивних маятникових міграцій, що набуває великого державного значення. Суспільні та особисті втрати,-пов'язані з ними, є настільки вагомими, що дають змогу порушувати питання про потребу державного планування цього процесу й управління ним.
Важливими є проблеми місцевого самоврядування та фінансової самостійності регіонів.
Охорона і раціональне використання земель пов'язані із створенням полезахисних смуг, лісових насаджень, терасуванням крутих схилів, спорудженням гідротехнічних протиерозійних, проти-селевих, протизсувних об'єктів, рекультивацією земель, застосуванням нових методів обробітку грунту, меліорацією. Зрозуміло, що ці види робіт враховуються при розробці заходів і вони мають бути різними для кожного з регіонів України.
Захист лісових ресурсів не тільки не втратив своєї
Loading...

 
 

Цікаве