WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → 1.Біоценоз – компонент екосистеми. 2.Меліорація земель України. 3.Основні джерела та умови забруднення атмосферного повітря - Контрольна робота

1.Біоценоз – компонент екосистеми. 2.Меліорація земель України. 3.Основні джерела та умови забруднення атмосферного повітря - Контрольна робота

функція біоценотичних систем - підтримка біогенного круговороту речовин.
Цілісність біоценозів підтримується еволюційно сформованою системою зв'язків, насамперед інформаційних. Відповідно до концепції литовського еколога Е. Лекявичуса, на рівні біоценозу постійно функціонують два канали інформації. Один з них забезпечує стійке існування і репродукцію популяцій конкретних видів; це система самопідтримки і розвитку видів, чи селфінг. Другий канал зв'язує біоценоз, як ціле, з його компонентами; ц-координації, популяції окремих видів, що примушують, до виконання специфічних функцій у складі цілісної системи. На конфлікті цих двохканалів інформації будуються регуляторні механізми, що визначають підтримку глобальних функцій біоценозу (Е. Лекявичус, 1986).
З огляду на всі перераховані особливості, біоценоз як біологічну систему, можна визначити як історично сформовані угруповання живого населення біосфери, що заселяють загальні місця проживання, що виникли на основі біогенного круговороту й забезпечують його в конкретних природних умовах (Н.П. Наумов, 1963).
Усі складні форми біоценотичних відносин здійснюються у визначених умовах абіотичного середовища. Рельєф, клімат, геологічна будівля земної кори, гідрографічна мережа, гідрологічні умови у водоймах і багато інших факторів впливають на склад і біологічні особливості видів, що формують біоценоз, служать джерелом неорганічних речовин, що надходять у круговорот, акумулюють продукти життєдіяльності. Неорганічне середовище - біотоп (від гречок. - місце). - являє собою необхідну складову біоценотичної системи, обов'язкова умова її існування. Це завжди мається на увазі, але часто спеціально підкреслюється термінологічно. Академіком В.Н. Сукачевим (1942) створене навчання про біогеоценоз як єдності біоценозу і його біотопу. Біогеоценоз просторово визначається границями рослинного співтовариства - фітоценозу (близько до цієї позиції і визначення границь екосистеми А. Тенслі). "Біогеоценоз - це сукупність на відомому протязі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу і світу мікроорганізмів, ґрунту і гідрологічних умов), що має свою особливу специфіку взаємодії цих її компонентів, що складають, і визначений тип обміну речовинами й енергією між собою й іншими явищами природи і яка представляє собою внутрішньо суперечлива єдність, що знаходиться в постійному русі, розвитку" (В.Н. Сукачев, 1964).
Незважаючи на деякі розходження в значеннєвих нюансах, терміни "біоценоз", "екосистема" і "біогеоценоз" практично означають те саме природне явище, надвидовий рівень організації біологічних систем.
2. Меліорація земель України
Меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму грунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь.
Меліоративні заходи - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
Меліоровані землі - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна. Меліоративні заходи, що підлягають здійсненню у процесі меліорації земель за її окремими видами, визначаються цим Законом. Під час розроблення проектів меліорації земель обов'язково визначається комплексний підхід до здійснення меліоративних заходів.
Гідротехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення поліпшення земель з несприятливим водним режимом (перезволожених, переосушених тощо), регулювання водного режиму шляхом створення спеціальних гідротехнічних споруд на схилових та інших землях з метою поліпшення водного і повітряного режиму грунтів та захисту їх від шкідливої дії води (затоплення, підтоплення, ерозія тощо).
Під час гідротехнічної меліорації земель здійснюються зрошувальні, осушувальні, осушувально-зволожувальні, протиповеневі, протипаводкові, протисельові, протиерозійні та інші меліоративні заходи
Культуртехнічна меліорація земель передбачає проведення впорядкування поверхні землі та підготовку її до використання для сільськогосподарських потреб. З цією метою здійснюються такі заходи, як викорчування дерев і чагарників, розчищення від каміння, зрізування купин, вирівнювання поверхні, меліоративна оранка, залуження, влаштування тимчасової вибіркової мережі каналів.
Хімічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення фізико-хімічних і фізичних властивостей грунтів, їх хімічного складу. Хімічна меліорація земель включає роботи з гіпсування, вапнування та фосфоритування грунтів.
Агротехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення потужності та поліпшення агрофізичних властивостей кореневмісного шару грунтів. З цією метою здійснюються такі заходи, як плантажна оранка, глибоке меліоративне розпушення, щілювання, кротовий аераційний дренаж, піскування, глинування тощо.
Агролісотехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення докорінного поліпшення земель шляхом використання грунтозахисних, стокорегулюючих та інших властивостей захисних лісових насаджень.
З цією метою формуються такі поліфункціональні лісомеліоративні системи, як: площинні (протиерозійні)
Loading...

 
 

Цікаве