WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологія людини - Реферат

Екологія людини - Реферат

палить. Курці в 10 разів частіше хворіють на рак горла, рогової порожнини і т. ін.
При палінні порушується надходження крові в головний мозок, що призводить до послаблення пам'яті, склерозу мозкових судин.
Справжньою бідою для здоров'я людини стали алкоголізм і наркоманія. У світі щорічно вмирають десятки тисяч людей, хворих на алкоголізм. Продовжується зростання злочинів з вини алкоголізму.
Алкоголізм негативно позначається на здоров'ї нащадків. Якщо майбутня мати вживає алкоголь, то вона отруює дитину ще в утробі 40 - 45% дітей, які народилися у матерів-алкоголіків, - виродки, 75% - розумове відсталі.
Наркоманія і токсикоманія особливо небезпечні для підлітків і молоді. Наркомани мають велику тягу до наркотиків, при цьому доза наркотичної речовини з часом збільшується.
Особливо швидко звикають до наркотиків підлітки. Виникає стійка психічна і фізична залежність, позбавитись якої без спеціального лікування практично неможливо. При припиненні вживання наркотиків розвивається абстиненція. Відбуваються глибокі зміни особистості, які супроводжуються пасивністю і розладом психіки, порушуються функції внутрішніх органів. Все це супроводжується "ломкою" організму (сильні болі, судороги).
Сьогодні боротьба з наркоманією набула загальнолюдського значення (Віденська конвенція, 1987 рік).
Токсикоманія - захворювання, зумовлене регулярним вживанням речовин або лікарських засобів, що не входять до списку наркотиків. Це психотропні речовини -транквілізатори, психостимулятори та ін. Їх вживання призводить до тяжких захворювань, подібних за своїми проявами і наслідками до наркоманії. Аналогічна картина спостерігається в людей при інтоксикації, внаслідок тривалого вживання лікарських речовин (анальгетики, препарати наперстянки та ін.).
Надмірне вживання ліків внаслідок постійної інтоксикації значно
впливає на внутрішнє середовище людини.
Для підвищення ефективності боротьби з пияцтвом, алкоголізмом, наркоманією, токсикоманією, тютюнопалінням, крім державних і міжнародних програм, важливе значення має створення у суспільстві умов засудження, нетерпимості по відношенню до носіїв цих звичок і постійна робота по пропаганді здорового способу життя та його переваг.
Екологія особистості
Біологічна і соціальна природа людини
Людина з'явилась на Землі внаслідок тривалого і складного процесу історико-еволюційного розвитку. В зоологічній системі вид "людина розумна" (Нотозаріст) належить до класу ссавців, раду приматів, родини гомоод. З людиноподібними мавпами людину ріднять відносно великий головний мозок, п'ятипала кисть з плескатими нитями і розвинутим віддаленим великим пальцем. За даними порівняльної анатомії, фітології, молекулярної біології, імуногенетики, патології та інших наук, найбільша схожість виявляється міх людиною, шимпанзе і горилою. Ступінь гомології ДНК людини і шимпанзе високий - понад 90% подібних генів. Проте є й істотні відміни в анатомо-морфологічній будові (в пропорціях кінцівок, 5-іюдібній формі хребта), в особливому розміщенні й будові деяких м'язів і суглобів (у зв'язку з прямоходінням), у формі тазового пояса, грудної клітки, склепистій стопі з добре розвинутим великим пальцем і деякою редукцією інших пальців.
Для людини характерний високий ступінь розвитку мозку (в 3-4 рази вищий, ніж у шимпанзе чи горили), його сильна диференціація (лобна, скронева, нижньоскелетна, далі - у зв'язку з розвитком мови), волосяного покриву, тощо.
Лінія еволюції людини характеризувалась прямоходінням, поступовим удосконаленням руки як знаряддя праці, розвитком мозку та
набуттям нових форм поведінки.
За загальною концепцією гілка людини відокремилась від стовбура мавп близько 6-10 млн. років тому. Перші достовірні уявлення про річ з'явились понад 2 млн., а сучасна людина - не пізніше 40 тис. років тому. Найдавніші сліди трудової діяльності датуються 2,5 - 2,8 млн. років тому.
Сучасні люди відносяться до одного виду, в межах якого виділяють декілька рас. Специфічністю індивідуального розвитку людини є збільшення періоду дитинства і стрибок росту при статевому дозріванні.
Універсальна генетична готовність до входження дитини в соціальне середовище зумовлена, головним чином, розвитком мозку. У людини мозок досяг вищого еволюційного розвитку порівняно з далекими предками людини. Мозок як орган мислення розвивається після народження дитини в результаті спілкування з людьми і взаємодії з навколишнім середовищем. У ході історичного розвитку і збагачення соціальної сфери життя розумові здібності розкриваються з покоління в покоління все повніше.
Внаслідок цього спостерігається дивовижний процес соціального детермінованого прогресу мозку як матеріального органа мислення. Величезна пластичність мозку і ерудованість та навчання людей виключають фатальне значення генетичної програми.
Вважається, що здатність творчо діяти зумовлена генетичними задатками мозку, але реалізація і розвиток відбувається протягом життя і являють собою відображення тотожність і протилежності мислення й буття. І мислення і буття реалізуються в трудовій діяльності як специфічній рисі людства. Це було доведено експериментально в роботі зі глухонімими дітьми.
При аналізі індивідуальної взаємодії біологічного й соціального в індивідуума природні особливості мають велике значення.
Фундаментальними працями академіка Павлова доведено, що темперамент людини - природжена риса, яка характеризує динамічні особливості психічної діяльності індивідуума. За темпераментом не можна судити про здібності і можливості особи. Він тільки відбиває динамічні особливості людської поведінки (вчинки, особливості поведінки). Проте остаточне формування темпераменту в багатьох випадках залежить від морально-вольових якостей характеру,
пов'язаних із діяльністю людини.
Характер - це складна система людської психіки. В його формуванні провідна роль належить умовам життя і діяльності людини. Між темпераментом і характером існує тісний взаємозв'язок. Темперамент не може бути перепоною для розвитку як суспільно цінних властивостей індивідуума, так і негативних Його вад. Генетично детерміновані властивості темпераменту - це тільки передумова для виховання, навчання, формування характеру, розвитку розумових і фізичних здібностей.
Дослідження останніх років дають змогу зробити висновок, що навіть формально динамічна сторона психічних процесів - при очевидній генотиповій зумовленості їх елементів в умовах нормального генотипу - не є жорстким, генетично детермінованим "каркасом" для розвитку особи. Реалізація цих процесів залежить більше від умов розвитку, які несуть у собі як компонент природного, біологічного, так і життєвого досвіду (Н. П. Дубинин, 1982).
Властивості нервової системи людини не впливають безпосередньо на зміст психіки і результативність діяльності. Вони стосуються тільки динамічного боку поведінки, впливають на темпи засвоєння знань, формування навичок.
У сфері пізнання природне в людині поширюється насамперед на сферу чуттєвого пізнання й динамічну сторону функціонування мозку. У цьому процесі беруть участь органи чуття, за допомогою яких людина отримує інформацію з природного довкілля. Кожна людина мас унікальну гаму чуттєвого пізнання. Це накладає суттєвий відбиток на характер сприйняття, на процеси людського пізнання і, на відміну від тварин, не обмежується процесами чуттєвого пізнання, а вживається на рівні абстрактного мислення в поєднанні з практикою.
Абстрагування, на відміну від простого сприйняття предметів і явищ, як прямий наслідок функціонування органів чуття - це здатність людського розуму до творчості. Вона виникла в результаті закріплення набутих у минулому досвіду і навичок праці та знань.
Немає сумніву в тому, що люди біологічно різні. Вони по-різному сприймають одні й ті самі явища, мають різні природні здібності, нахили і риси характеру. Але все це свідчить лише про їх різні біологічні можливості, а не про -те, що в їх генах уже записаний відбиток тих форм життя, які складаються під впливом існуючих
Loading...

 
 

Цікаве