WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → 1. Поняття про грунтові колоїди, їх будова та значення. 2. Повітряні властивості грутів та їх значення. 3. Поняття про грунтоутворення, процеси і схем - Реферат

1. Поняття про грунтові колоїди, їх будова та значення. 2. Повітряні властивості грутів та їх значення. 3. Поняття про грунтоутворення, процеси і схем - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Грунтознавство"
ПЛАН
1. Поняття про грунтові колоїди, їх будова та значення
2. Повітряні властивості грутів та їх значення
3. Поняття про грунтоутворення, процеси і схема грунтоутворення
Список використаної літератури
1. Поняття про грунтові колоїди, їх будова та значення
Фізико-хімічна, або обмінна, вбирна здатність зумовлена наявністю в ґрунті колоїдів, які утворюють у ґрунтовому розчині колоїдні міцели. Між ґрунтовим розчином і колоїдною міцелою проходить в еквівалентній кількості обмін іонами.
Колоїдна міцела, або частинка, складається із ядра (агрегат недисоційованих молекул), шару адсорбованих потенціалвизначаючих іонів, шару компенсуючих іонів, який поділяється на нерухомий, або міцно-зв'язаний, і рухливий, або дифузійний, шари.
Провідна роль в утворенні колоїдних міцел належить гумусовим кислотам та іонам Са2+ і Мg2+.
З фізико-хімічною вбирною здатністю пов'язані поняття ємності вбирання ґрунту і ґрунтового вбирного комплексу.
Ємність вбирання - це сума поглинутих або обміняних іонів.
Ґрунтовий вбирний комплекс (ҐВК) являє собою сукупність колоїдів, які здатні до реакцій обмінного вбирання.
Колоїдні часточки можуть мати різну внутрішню структуру, що істотно позначається на способах утворення колоїдних розчинів і на їхніх властивостях. Існують такі три типи внутрішньої структури первинних часточок колоїдних розмірів.
І тип - суспензоїди (або необоротні колоїди, ліофобні колоїди). Так називають колоїдні розчини металів, їхніх оксидів, гідроксидів, сульфідів та інших солей. Первинні часточки дисперсної фази колоїдних розчинів цих речовин за своєю внутрішньою структурою не відрізняються від структури відповідної компактної речовини і мають молекулярну або іонну кристалічну решітку.
Суспензоїди - типові гетерогенні високодисперсні системи, властивості яких визначаються дуже сильно розвинутою міжфазовою поверхнею. Від суспензій вони відрізняються вищою дисперсністю. Суспензоїдами їх назвали тому, що, як і суспензії, вони не можуть тривалий час існувати, коли немає стабілізатора дисперсності. Необоротними їх називають тому, що осади, які лишаються при випаковуванні таких колоїдних розчинів, не утворюють знову золю в разі контакту з дисперсійним середовищем.
Ліофобними (з грецького: "ліос" - рідина, "фобіо" - ненавиджу) їх назвали, гадаючи, що особливі властивості колоїдних розчинів цього типу зумовлені дуже слабкою взаємодією дисперсної фази і дисперсійного середовище. Концентрація ліофобних золів невелика, звичайно менша за 0,1%. В'язкість таких золів мало відрізняється від в'язкості дисперсійного середовища.
Ліофобні золі, як взагалі дисперсні системи, відповідно до їх проміжних положень між молекулами і великими тілами, можна добути двома способами: диспергуванням, тобто подрібненням великих тіл, і конденсацією молекулярно- або іоннорозчинених речовин. Подрібнення за допомогою дроблення, молоття, розтирання дає порівняно крупнодисперсні порошки (> 60 мкм). Більш тонкого подрібнення досягають за допомогою спеціальних апаратів - колоїдних млинів, або застосовуючи ультразвук.
Метод конденсації полягає в утворенні нерозчинних сполук за до-помогою реакцій обміну, гідролізу, відновлення, окислення. Здійснюючи ці реакції в сильно розбавлених розчинах і з деяким надлишком одного з компонентів, дістають не осади, а колоїдні розчини.
II тип - асоціативні, або міцелярні, колоїди. Їх називають також напівколоїдами. Колоїдно-дисперсні часточки цього типу виникають при достатній концентрації дифільних молекул низькомолекулярних речовин за допомогою асоціації їх в агрегати молекул - міцели - сферичної або пластинчастої форми.
Молекулярний, істинний розчин Міцелярний, колоїдний розчин (золь)
Міцели - це скупчення правильно розміщених молекул, що утри-муються переважно дисперсійними силами.
В грунтах проходить процес сорбції та десорбції різних іонів. Іонний обмін іде між іонами, які містяться в грунтових колоїдах та іонами грунтового водного розчину.
III тип - молекулярні колоїди. Їх називають також оборотними, або ліофільними (від грецького "філіо" - люблю), колоїдами. До них належать природні і синтетичні Високомолекулярні речовини з молекулярною масою від десяти тисяч до кількох мільйонів. Молекули цих речовин мають розміри колоїдних часточок, тому такі молекули називають макромолекулами.
Від'ємні заряди грунтових колоїдів відповідальні за катіонний обмін. Ступінь, яка характеризує здатність компонентів грунту виступати катіонообмінниками, виражається катіонообмінною здатністю (CEC за міжнародною термінологією).
2. Повітряні властивості грутів та їх значення
У ґрунті міститься повітря, склад якого відрізняється від атмосферного великою кількістю вуглекислого газу, меншою кількістю кисню. При утрамбуванні в ґрунті сповільнюється проростання насінь, ненормально розвивається коренева система, придушується мікробіологічна діяльність.
Вміст повітря в ґрунті (її повітрепроникність) залежить від шпаруватості ґрунту і відносної кількості шпар, зайнятих водою. Важливо, щоб безупинно йшов інтенсивний обмін повітря між ґрунтом і атмосферою (аерація), щоб повітря, більш багатше киснем, надходило у ґрунт, а бідне киснем віддалялося з нього.
Різні ґрунти мають неоднакові теплові властивості. Ґрунти темноколірні швидше прогріваються сонцем, ніж светлозабарвлені. Ґрунти з меншим вмістом води скоріше прогріваються навесні, перезволожені ґрунти повільно прогріваються і охолоджуються.
Повітряний режим ґрунту - це сукупність усіх явищ надходження повітря в ґрунт, його переміщення і витрачання, обмін газами між ґрунтом, атмосферою, твердою і рідкою фазами ґрунту та виділення газів живими ґрунтовими організмами.
Оптимальний
Loading...

 
 

Цікаве