WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Соціально-економічні наслідки забруднення земель - Реферат

Соціально-економічні наслідки забруднення земель - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ
ЗАБРУДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ"
ПЛАН
Вступ
1. Основні джерела забруднення земель
2. Наслідки забруднення земель
Висновки
Використана література
Вступ
Забруднення земель зумовлює не тільки екологічні проблеми, зумовлені потраплянням хімічних елементів у грунтові води, продукти харчування, які були вирощені на землі і т.п., але й на економіку та соціальні фактори суспільного життя. Екологія завжди тісно пов'язана з соціально-економічною сферою суспільства: це і надмірна захворюваність людей, і низька продуктивність праці, зменшення якості природних ресурсів, які дають меншу економічну віддачу і т.п. Зневажання екологічними законами зумовлює ланцюгову реакцію, яка своїми наслідками загрожує не тільки природі, але й самому людству у найрізноманітніших проявах.
1. Основні джерела забруднення земель
Промислове забруднення токсичними елементами, в першу чергу важкими металами, спостерігається в південно-східних регіонах, тобто в промислових регіонах нашої країни. Якісний склад забруднюючих речовин залежить від виду промисловості. Скажімо, біля Дніпропетровська, Маріуполя вміст свинцю ГДК перевищує в 22 рази. Кривий Ріг, Запоріжжя, Одеса - тут спостерігається надлишок токсичних елементів нікелю, свинцю, кадмію, ртуті, марганцю. Не обійшла сільськогосподарські угіддя "таблиця Мендєлєєва" і західні регіони, особливо там, де видобувається вугілля: м. Червоноград, Закарпатський ртутний комбінат.
Локальні забруднення грунтів також відбуваються внаслідок сільськогосподарської діяльності, особливо в районах розташування великих тваринницьких комплексів: тут спостерігається надлишок сполук азоту, нітратний азот. До речі, нітратний азот має велику міграційну здатність. Він потрапляє в грунтові прошарки і може бути канцерогенним. На території України розташовано близько п'яти тисяч складів отрутохімікатів. Незважаючи на те, що ці склади не діють, тут накопичується велика кількість пестицидів, невикористані залишки мінеральних добрив.
Взагалі, якщо торкнутися теми застосування добрив і пестицидів, то на сьогодні в Україні склалася ситуація, яка визначає не рівень забруднення грунтів цими речовинами, а скоріше навпаки, деградацію грунтів від їх недостатньої кількості. Для порівняння: в Японії застосування мінеральних добрив коливається від 200 до 300 кг на 1гектар.У нашій країні на початку 90-х років рівень застосування мінеральних добрив азоту і калію на 1гектар складав 140 кг, а нині ця цифра становить 10-20 кг на 1гектар. Цього недостатньо для того, щоб підтримувати високу врожайність сільськогосподарських культур, родючість наших грунтів. Інститутом ґрунтознавства й агрохімії (м. Харків) встановлено, що близько 40 відсотків території України має недостатній вміст азоту, фосфору, калію і гумусу. Гумус, до речі, - це інтегральний показник родючості грунтів.
Крім хімічного забруднення, деградація грунтів відбувається і в результаті засолення, підкислення, передусім водної та вітрової ерозії. Шкодить збереженню агроландшафту й розорення чорноземів. 60 відсотків чорнозему знаходяться в активному сільськогосподарському використанні. Щоб попередити такі негативні явища держава прийняла закон "Про охорону земель". У 2000 році була створена державна служба охорони грунтів.
Як відомо, 40 відсотків суші землі займають агроландшафти. Агроландшафти України мають свою особливість. Вони включають в себе три основні зони. Перш за все, це виробнича територія, на якій безпосередньо відбувається виробництво сільськогосподарської продукції як рослинного так і тваринного походження; потім - селітебна територія, яка включає в себе помешкання селян, а також господарські будівлі та присадибні ділянки. Ця територія займає від 12 до 18 відсотків в кожному окремо взятому ландшафті. Ще 12 відсотків ландшафту відноситься на природний біогеоценоз. Сюди входять полезахисті смуги, захисні смуги біля водоймищ, яри. Екологи, на жаль, мало уваги приділяють територіям, де безпосередньо проживає саме населення.
Екотоксилогічні території мають свої особливості. Вони зумовлені, перш за все, ментальністю нашого народу, історичними умовами, соціально-економічною специфікою, розвитком суспільства нашої країни. Населені пункти, як правило, зосереджувалися в найбільш акумулятивних точках ландшафту, тобто біля водоймищ, річок, озер. По-перше, це обумовлено біологічною умовою, потребою у воді; по-друге, ці землі були найбільш родючими та й водні артерії використовувалися як засіб пересування.
У 70-х роках починається активна хімізація земель, береться курс на меліорацію земель. На поля колгоспів і радгоспів вноситься необмежена кількість мінеральних добрив та біоцидів. Надлишок таких добрив, які не встигали всмоктуватися у землю, стікалися саме до селітебних територій. Там накопичувалися роками токсичні елементи. Біогенні елементи звідки могли вивозитися тільки з сільськогосподарською продукцією.
В цей же час виникає велика кількість потужних тваринницьких комплексів. Чомусь за традицією ферми будувались на пагорбах і відповідно стоки знову ж таки потрапляли до селітебних територій. Індикатором забруднення ландшафту вже в 70-х роках став "плачевний" стан природних вод. Почало спостерігатись цвітіння вод у ставках, озерах. Це негативно позначалось на питній воді.
За останні 10-15 років у зв'язку з економічними негараздами у країні, у грунти стали значно менше вносить мінеральних добрив. Здавалось би, певні ланки в екологічному ланцюжку повинні були б поновлюватись, але, на жаль, цього не відбувається. Ми спостерігаємо подальше погіршення стану грунту: накопичуються важкі метали, погіршується якість питної води і як наслідок - незадовільна якість сільськогосподарської продукції. Це переважно основні види овочевої продукції: картопля, буряк, морква, капуста. Не краща ситуація і з природними водами. Ми обстежили майже 90 відсотків криниць у Київській області - результати досить невтішні: перевищення гранично допустимих норм концентратів фосфату, магнію, цинку, свинцю, загальної кількості мінеральних солей.
Україна займає 600 млн. гектарів: з них 60 відсотків - розорені угіддя. Добре це чи погано? Це дуже погано, бо у всьому світі прийнято розорювати лише 25 відсотків всієї території. Через те ми й маємо сьогодні такі біди, як підтоплення, окислення земель, ерозію, хімічне забруднення.
2. Наслідки забруднення земель
Турбота про екологію поки що є привілеєм заможних країн, які вступили в постіндустріальну фазу розвитку. Земельний фонд у вартісному співвідношенні відноситься до найдорожчого багатства, але у наших чиновників ставлення до землі як до пасинка. Своїм чорноземом ми могли б прогодувати понад 200 мільйонів людей. Натомість маємо сумну картину.
Селяни, отримавши свої паї, не в змозі обробляти землю: у них немає в достатній кількості техніки, не вистачає отрутохімікатів, добрив, гербіцидів та й потрібних знань. Взяти такий аспект: у грунт вносятьсямінеральні добрива, так звана "тріада". Здавалося б, при цьому рослина має рости і давати гарні врожаї, а натомість вона чахне і не виправдовує сподівань. Чому? Тому що, відбувається нераціональне використання мінеральних добрив. Що це означає?
Щоб отримати більшу біомасу, господар замість азоту підживлює грунт фосфором. Рослини беруть, умовно кажучи, 60 відсотків поживних речовин, решта всмоктується в грунт, далі вимивається підземними водами, відбувається ланцюгова реакція і той відомий всім водоворот води в природі робить свою справу. Звідси ми маємо кислотні дощі, перенасиченість грунту солями .Такі метаморфози завдають непоправної втрати: підривається коренева система і рослини, якщо не гинуть зовсім, то чахнуть - хворіють
А використання надмірної кількості отрутохімікатів означає, що якість майбутнього врожаю під великим питанням. При цьому зафіксовано різке зростання кількості алергічних та виразкових
Loading...

 
 

Цікаве