WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Суть і зміст терміну “екологія” та його тлумачення різними вченими-екологами - Контрольна робота

Суть і зміст терміну “екологія” та його тлумачення різними вченими-екологами - Контрольна робота

окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;
" створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини; застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.
Об'єкти дослідження в екології - організми, тіла і речовини - матеріальні, а процеси з їх участю підкоряються законам фізики, хімії, біології та інших природничих наук.
3. Проблеми різного тлумачення терміну "екологія"
Від надмірно вільного вживання і тлумачення екологічних термінів страждає як сама екологія, так і наука, в контексті якої вони вживаються. Журналісти стали вживати термін "екологія, екологічний" як синонім слів "чистота, чистий, не забруднений". З'явились вирази "екологія усної мови і друкованого слова" (боротьба з вживанням лайливих слів і виразів), "екологія сімейних відносин" (питання шлюбу і сім'ї),"екологія політичних відносин" (виконання політичних угод і зобов'язань) і багато інших словосполучень, що не витримують ніякої критики ні з точки зору екології, ні з точки зору філології.
Останнім часом предмет екології став розширюватись за рахунок суміжних наук, в тому числі географії, геології та біології. Часто під екологією розуміється те, що завжди було географією. Так замість географічних систем виділяються екологічні системи, замість загального землезнавства називається глобальна екологія, замість біогеографії виду - екологія виду і т.д.
Вихід із подібного становища може вказати системний підхід, при якому географічні системи (геосистеми) охоплюють весь ієрархічний ряд природних географічних єдностей від географічної оболонки (епігеосистема) до її елементарних структурних підрозділів локального рівня (фація). При цьому в самому терміні "геосистема" міститься вказівка на системну сутність об'єкту, на його приналежність до систем як універсальних форм організованості в природі. Для утворення геосистеми достатньо навіть пари об'єктів, між якими існує зв'язок - "грунт - рослина", "атмосфера - океан", "басейн водозбору - озеро" і т.д.
У системному дослідженні географічна оболонка, як система глобального рівня, розглядається як визначена множина підсистем і структурних елементів (дискретність), взаємозв'язок яких і обумовлює її цілісні властивості (континуальність). При цьому основний акцент робиться не на вивченні властивостей окремих елементів системи, а на визначенні всього розмаїття структурних зв'язків як всередині географічної оболонки, так і в навколишньому середовищі.
Так, можна було б ізольовано вивчати процес утворення кисню атмосфери в результаті фотолізу водяної пари тропосфери жорстким ультрафіолетовим випромінюванням Сонця. Але без урахування дії новоявленої при цьому підсистеми "озон - ультрафіолет" можна зробити помилковий висновок про головну роль фотолітичного джерела кисню в атмосфері. А справа в тому, що в новій підсистемі озон, що утворився з кисню, перешкоджає доступ жорсткому ультрафіолету до водяної пари і приводить систему "водяна пара - кисень" у стан фотохімічної рівноваги.
Екологічні проблеми завжди виникають у тих випадках, коли відбувається природне або штучне (антропогенне) впровадження одних систем в інші. При цьому не має великого значення, проникає нова система ззовні чи вона зародилася всередині іншої системи. Не мають також значення розходження в структурі, складі і рівні організації цих систем. При цьому умови існування однієї з систем або відразу обох часто значно погіршуються або зникають зовсім.
Отже, об'єктом вивчення екології може бути сполучення не будь-яких двох систем, підсистем, елементів, якимось чином пов'язаних між собою, а тільки тих сполучень двох систем, при якому одна система включає в себе іншу і є зовнішнім середовищем її існування. Власне, це і є те, що слід називати екологічною системою - екосистемою. Таким чином, екосистема - це завжди тільки система "організм - середовище" на відміну від геосистеми "природний об'єкт - середовище" або "середовище - середовище".
Взаємовідносини однотипних сусідніх систем, що входять до деякої спільності, є предметом дослідження етології - науки, що вивчає особливості поведінки організмів у всіх її проявах. Ці системи також можуть впливати одна на одну, але тут вже треба говорити не про середовище існування, а про чинники або умови існування.
Оскільки організми і середовища їх існування можуть бути дуже різними, існує велика безліч екосистем і може існувати стільки ж наукових дисциплін, що вивчають ці системи і відносяться до групи екологічних. Тому, кажучи про екологію, слід завжди уточнювати, про яку екологію або екологію чого йде мова. Це може бути або загальна екологія, що є частиною загальної теорії систем і вивчає абстрактні системи і середовище їх існування, або конкретна (прикладна) екологія будь-якого виду організмів.
На думку вчених, термін "екологія" фактично став своєріднім "маркером" нашої епохи, завдяки чому всесвітню історію іноді поділяють на два періоди: доекологічний та постекологічний.
Відомий еколог із Санкт-Петербурга, професор Новіков, маючи ще й гарне почуття гумору, зібрав деякі вирази, котрі з"явилися в пресі в 1970-ті роки: "екологічна жилетка", "екологічний велосипед" і навіть "екологічна порнографія".
Поки журналісти винаходили черговий, на цей раз "екологічний велосипед", стан природи погіршувався. До вирішення цих проблем долучалося все більше фахівців із різних галузей, що призвело до ще більшої плутанини. Термін "екологія" набував популярності. Авторитетні науковці сприяли його популяризації й винайшли вже навіть "екологію душі".
На думку філософів Ф.М.Канака та Т.В.Гардашука, екологічні питання при першому наближенні видаються простими й однозначними. Науковці згадують у цьому контексті сюжет із класичної філософії. На відміну від фаху шевця чи математика, видається, що в проблемах гносеології та людинознавства будь
Loading...

 
 

Цікаве