WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Чорнобильська катастрофа - Реферат

Чорнобильська катастрофа - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА"
ПЛАН
1. Поняття радіактивного забруднення, розміри катастрофи на Чорнобильський АЕС
2. Наслідки Чорнобильської катастрофи
3. Список використаної літератури
1. Поняття радіактивного забруднення,
розміри катастрофи на Чорнобильський АЕС
Терміни "радіоактивність", "радіоактивні речовини", "радіоізотопи", "радіація", "ядерна радіація", "ядерні випромінювання" останнім часом зайняли чільне місце як у специфічних виданнях, так і у масовій свідомості. Незважаючи на те, що саме явище радіоактивності відоме людству уже понад століття (радіоактивність була відкрита французьким фізиком А. Беккерелем у 1896 р.), широкого розповсюдження використання цих понять набуло у другій половині минулого століття, після успішних спроб практичного використання енергії ядра - спочатку у вигляді ядерної зброї, а пізніше - і як джерела енергії для задоволення енергетичних потреб людства.
Особливої актуальності проблема радіоактивного забруднення довкілля набула після низки аварій на підприємствах ядерної галузі урізних країнах світу, найвідомішими з яких є аварії на АЕС у Віндскейлі (Великобританія) та на хімічному комбінаті "Маяк" ("Киштимська аварія", Росія) у 1957 р., на АЕС "Три Майл Айленд", (Пенсільванія, США, 1979 р.), на заводі з переробки ядерних відходів у Токаймурі, (Японія, 1999 р.). Наслідком цих аварій були більш чи менш масштабні викиди радіоактивності в навколишнє середовище.
Однак найважчою за масштабами свого впливу на довкілля була аварія на четвертому блоці Чорнобильської АЕС (1986 р.), що визнана найбільшою техногенною катастрофою в історії людства і яка суттєво вплинула на умови проживання мільйонів людей. Найбільше постраждали внаслідок викидів аварійного блоку Україна, Білорусія та Росія. Значно менше були забруднені постчорнобильськими радіонуклідами території інших європейських країн - Австрії, Англії, Болгарії, Греції, Італії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Швеції, Югославії. Сліди чорнобильських випадінь ідентифіковані практично на всіх континентах земної кулі.
Якщо відразу ж після аварії основними дозоутворюючими радіонуклідами чорнобильських опадінь були короткоживучі ізотопи (насамперед ізотопи йоду), то сьогодні, через майже два десятки років після аварії, основну роль відіграють радіоцезій 137Cs, стронцій 90Sr та ізотопи плутонію. Дані про забруднення радіоцезієм чорнобильського походження території вказаних країн та про кількість населення, яке проживає на них, представлені у таблицях 1 і 2 (згідно даних, приведених у монографії "Чернобыльская катастрофа").
Таблиця 1. Площі територій, забруднених 137Cs, тис. га
Країна Щільність забруднення, Кі/км2 Всього
5-15 5-40 понад 40
Росія 454 235 36 725
Україна 235,5 74 68 377,5
Білорусь 720,2 406 221 325
Всього 1409,7 715 325 2449,7
Площі сільськогосподарських угідь зі щільністю забруднення 137Cs до 5 Кі/км2 складають (у тис. га): по Росії (Брянська обл.) - 183,7; Україні - 3316; Білорусі - 914.
Таблиця 2. Кількість населення, що проживає на забруднених територіях, тис. чол.
Країна Щільність забруднення, Кі/км2 Всього
до 5 5-15 5-40 понад 40
Росія* 109,0 73,5 109,7 5,2 297,4
Україна 1227,3 204,2 29,7 19,2 1480,4
Білорусь 1734,0 267,2 94,6 9,4 2105,2
Всього 3070,3 544,3 234,0 33,8 3883,0
- дані стосуються Брянської обл.
2. Наслідки Чорнобильської катастрофи
Наслідки Чорнобильської катастрофи особливо руйнівно вплинули на екологічний і економічний стан України, для якої чорнобильська проблема сьогодні є однією з визначальних, і від успішного розв'язання якої значним чином залежить як сьогодення держави, так і її майбутнє. Проведені на початку 90-х років минулого століття дослідження вмісту радіонуклідів у ґрунтах території України дали можливість спеціалістам Мінчорнобилю України скласти уточнену карту щільності забруднення ґрунтів нашої держави основними дозоутворюючими радіонуклідами, зокрема - 137Cs. Як видно з цієї карти (див. рис.1), практично вся територія України тією чи іншою мірою підпала під вплив наслідків Чорнобильської катастрофи. Найчистішими щодо присутності в ґрунтах радіоцезію є території Запорізької, Херсонської та частини Миколаївської областей, степового Криму на півдні, частини території Сумської та Чернігівської областей - на півночі та частини західних регіонів країни, включаючи Львівщину, частина Тернопільської, Хмельницької областей. Найзабрудненішою частиною держави є північне Полісся; окремі його частини (насамперед, Чорнобильська зона) настільки забруднені, що будь-яка господарська діяльність та проживання людей там заборонені. На частині забруднених територій ведеться або обмежена, або повномасштабна господарська діяльність.
Особливістю забруднених регіонів півночі України є те, що тут зосереджена значна частина лісового фонду України, який традиційно поставляв населенню значну кількість дарів лісу - ягід, грибів - а також має важливе значення як місце традиційного збору лікарської сировини. Завдяки фізико-хімічним особливостям поліських ґрунтів радіонукліди в них перебувають у легкодоступному для рослин стані, що зумовлює їх полегшений перехід з ґрунту в рослини, і, відповідно, інтенсивне радіоактивне забруднення останніх. Особливою здатністю акумулювати радіонукліди володіють гриби, а також ягоди та деякі види дикоростучих рослин, у т. ч. і таких, які використовуються як лікарська сировина. Сільськогосподарські продукти і сировина, вирощені на забруднених територіях, також тією чи іншою мірою радіоактивно забруднені.
Вживання забруднених продуктів у їжу приводить до попадання в організм акумульованих у них радіонуклідів, інкорпорування їх у внутрішні органи. Інкорпоровані радіонукліди зумовлюють внутрішнє опромінення організму; саме це опромінення сьогодні, через майже два десятки років після аварії, загалом і визначає вплив постчорнобильських радіонуклідів на здоров'я населення. Оскільки споживатися такі продукти можуть не лише на території, де вирощені, а і на радіологічно чистих теренах, то вони є одним з факторів поширення радіоактивних матеріалів. А це зумовлює необхідність радіологічного контролю території проживання, житлових, виробничих споруд і, особливо, продуктів харчування не лише на забруднених територіях, а і практично на усій території України, а також підвищення рівня екологічної грамотності населення. Великого значення набувають знання у радіаційно-гігієнічній галузі, які стають одним з основних чинників вірного вибору людьми адекватної моделі поведінки в умовах радіаційного ризику.
Соціологічні опитування свідчать про загалом досить низький рівень радіаційно-гігієнічних знань серед
Loading...

 
 

Цікаве