WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Радіонукліди та іонізуюче випромінювання - Реферат

Радіонукліди та іонізуюче випромінювання - Реферат

не поглинає у-променів, вони стають найнебезпечнішими. Значно краще поглинаються (3-частинки, інтенсивність потоку зменшується (помірна небезпека). Повітря не пропустить до нас а-частинок, виключаючи небезпеку з їхнього боку.
Якщо джерело випромінювання розташоване на шкірі чи близько від неї, то мертві клітини верхнього шару (чи одяг) поглинають всі а-частинки (ті виявляються нешкідливими). Тіло поглинає майже всі pi-частинки (найшкідливіші у цій ситуації) і значну частину у-квантів (дещо менша шкідливість, ніж у (3).
Доведено, що багато радіонуклідів Земля успадкувала від залишків наднових зірок. Вибух однієї з них міг бути поштовхом до початку утворення Сонячної системи з хмари космічного пилу. З того віддаленого на мільярди років часу збереглися і не розпалися лише поодинокі види ретрорадіонуклідів: калій-40, уран-238, уран-235 і торій-232. Вони та продукти розпаду важких ядер і становлять більшість природних радіонуклідів, формують природне поле радіації.
Друга (менша) частина природних радіонуклідів з невеликою масою ядер безперервно народжується (переважно у верхній атмосфері) як продукти зіткнення потоку космічних частинок з ядрами атомів атмосфери і ґрунту (вуглець-14, тритій та інші), їхній внесок у природний радіаційний фон незначний, та нехтувати його, звичайно, не можна, їх мало, але вони належать до тих елементів, які входять до складу живої речовини. Тому вони легше, ніж важкі елементи, "вбудовуються" в молекули білків, ДНК і шкодять, наче диверсанти.
З усіх природних і штучних радіонуклідів до групи екологічно суттєвих (див. табл. 31) увійшли:
o ті, що є ізотопами "елементів життя", - члени групи елементів з малими і середніми масами ядер, з яких побудована жива речовина (в тому числі й тіло людини): 1-5, 7-11;
o продукти штучного поділу найважчих і нестійких ядер на дві частини близьких мас у процесі роботи всіх ядерних реакторів і
під час випробування ядерної зброї: 13-15, 18, 19, 23. Вони потрапляють у довкілля під час ядерних вибухів у повітрі чи воді і внаслідок серйозних аварій на ядерних реакторах всіх видів і конструкцій (приклад - вибух реактора на Чорнобильській ЛЕС у 1986 p.);
група радіоактивних інертних газів, які виділяють у повітря всі ядерні реактори у процесі їх нормальної роботи: 6, 7, 12. Не беруть участь у хімічних реакціях, не можуть ввійти до складу живої речовини, але опромінюють наші тканини, коли потрапляють у легені разом з повітрям;
група важких ретрорадіонуклідів (22, 24) та продуктів їх розпаду (20, 21), яким належить невелика частка природного фону радіації.
Характеристики джерел випромінювання
Джерелом іонізуючого випромінювання загалом вважається будь-яке тіло чи об'єкт, які містять радіонукліди. Оскільки останні входять до складу і неживої, і живої речовини, то "джерелом", строго кажучи, є і тіло людини, і граніт, і повітря.
Тому надалі вважатимемо "джерелом" той об'єкт, для якого вміст і випромінювання радіонуклідів перевищує природне (загалом, дуже мале) значення. Тоді в природі з більш-менш концентрованих джерел лишаться лише руди урану і торію, з малоконцентрованих - граніти й інші породи з дещо підвищеним вмістом цих елементів і продуктів їх розпаду (радію, радону та інших). А от штучних джерел іонізуючого випромінювання існує дуже багато. Це безліч приладів, що містять радіонукліди, всі типи й види ядерних реакторів, рентгенівські апарати тощо.
Найголовнішою характеристикою джерела іонізуючого випромінювання є його активність А, що визначається відношенням кількості розпадів dN до часу dt:
А = dN/dt (lie).
Одиницею активності у міжнародній системі одиниць (СІ) є бекке-рель (Бк), названий ім'ям першовідкривача радіоактивності француза
А. Беккереля (1852-1908). У джерелі з активністю 1 Бк відбувається один розпад щосекунди, 1 кБк - тисячу, 1 МБк - мільйон і т. д.
Не вийшла з ужитку й застаріла одиниця активності, запроваджена на початку XX ст. і названа "кюрі" (Кі) на честь подружжя Кюрі, піонерів вивчення природних радіонуклідів. Активність 1 Кі має грам радію, в якому щосекунди відбувається 37 млрд розпадів ядер з виділенням чималої енергії.
Отже, 1 Кі = 37 млрд Бк.
Поряд з "просто" активністю часто використовуються її похідні варіанти:
o об'ємна активність Av - активність одиниці об'єму (Бк/л чи Бк/м3, а також Кі/л чи Кі/м3 );
o питома активність Ат - активність одиниці маси (Бк/кг);
o поверхнева активність As - активність одиниці поверхні тіла (вимірюється в Бк/м2 чи Кі/км2) та інші.
Спричинену людиною появу "надлишкової" активності ґрунту, води, повітря, нарешті, живої речовини називають "радіонуклідним (чи радіаційним) забрудненням". Очевидно, що активність забруднених об'єктів вимірюється наведеними одиницями.
Зокрема, для характеристики забруднення ґрунтів "чорнобильськими" радіонуклідами часто вживають Кі/км2 (зверніть увагу на те, що у беккерелях числове значення видаватиметься дуже великим і значно "страшнішим").
Поряд з активністю важливими характеристиками джерел іонізуючого випромінювання є його склад, енергія окремих частинок чи квантів, повна потужність джерела, просторовий розподіл потоків випромінювання, розміри і форма джерела тощо.
Наприклад, великого поширення набули запроваджені на початку вивчення іонізуючого випромінювання такі характеристики його дії та інтенсивності потоку, як рентген (Р) і рентген за годину (Р/год). Назва, як відомо, походить від імені німецького фізика В. Рентгена, відкривача першого виду іонізуючого проміння (рентгенівських променів), здатних проходити крізь речовину.
Вони є варіантом у-променів, але мають трохи меншу енергію й утворюються найчастіше під час зіткнення попередньо прискорених електронів з твердим тілом. Типовим (але дуже слабким) випромінювачем таких променів є екран великого телевізора з вакуумною трубкою. Небезпеку для глядачів ліквідовано завдяки додаванню значної кількості свинцю до скла трубок, який повністю поглинає рентгенівські у-кванти. Екологічно більш безпечними й значно меншими за масою є плоскі рідкокристалічні екрани, що постійно вдосконалюються і використовуються дедалі частіше.
Співвідношення рентгена та рентгена за годину з сучасними дозиметричними одиницями розглянуто далі.
Список використаної літератури
1. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология: Учеб, для вузов. - М.: ЮНИТИ,1998.
2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 2000.
3. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи загальної екології: Підруч. - К.: Либідь, 1993.
4. Дерій С. І., Ілюха В. О. Екологія. - К.: Вид-во фітосоціолог. центру, 1998.
5. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - К.: Знання, 2000.
6. Екологія людини: Підруч. для вищ. навч. закл. / О. М. Микитюк, О. З. Злотін, В. М. Бровдій та ін. - X.: Ранок, 1998.
7. Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998.
8. КолотилоД. М. Екологія і соціологія: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999.
9. Крисаченко В. С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології: Підручник. - К.: Заповіт, 1998.
10. Кучерявий В. 77. Екологія. - Львів.: Світ, 2000.
11. Петров К. М. Общая экология: Взаимодействие общества и природы: Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., стер. - СПб.: Химия, 1998.
12. Чернова Н. М., Былова А. М. Экология.- М.: Просвещение, 1988.
13. Чистик О. В. Экология: Учеб. пособие. - Минск.: "Новое знание", 2000.
14. Шилов П. А. Экология: Учеб. для биол. и мед. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве