WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Перспективи спільного порятунку - Реферат

Перспективи спільного порятунку - Реферат


Реферат на тему:
Перспективи спільного порятунку
Своєрідним індикатором оцінювання ймовірності об'єднання всіх землян для подолання екологічних та інших проблем стала проведена 3-14 червня 1992 р. в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) конференція ООН з питань охорони довкілля.
її вже встигли охрестити "історичною", хоч для цього скептики не знайшли достатніх підстав, вважаючи, що розвиток подальших подій дасть точнішу оцінку першому в історії форуму 100 керівників незалежних держав світу і представників ще 70!
Основним документом, підтриманим усіма учасниками, стала "Декларація Ріо з довкілля і розвитку", яка проголошує 27 визначальних принципів дій, спрямованих на збереження планети й біосфери. Ці принципи спираються на демократію, рівність прав усіх націй, визнання пріоритетності найголовніших екологічних проблем. Шлях до їх вирішення накреслено у додатковому (кількасот сторінок) документі під назвою "Порядок денний - XXI", що детально (хоч і дипломатичною мовою) зазначає реальні заходи і завдання як урядів, так і окремих осіб.
Значна його частина присвячена необхідності радикальної зміни концепцій сучасного економічного розвитку і всього стилю життя землян. Подальше наростання розриву якості життя розвинених і бідних країн (він лише за півстоліття збільшився мало не в 10 разів) загрожує неможливістю спільних дій всіх землян, тероризмом, у майбутньому - війнами за ресурси. На практиці це означає добровільну відмову жителів розвинених країн з ринковою економікою від надмірного розтринькування ресурсів і ефективну допомогу бідним країнам технологіями й фінансами. Запізнення з цими діями призведе до того, що потім усе обійдеться дорожче.
Допомога має стосуватися й подолання демографічних проблем (спеціалізована конференція ООН з цього питання була запланована на 1994 p.), що повинно відбуватися водночас з розвитком медицини, зокрема спільною боротьбою з грізним СНІДом.
Важливим (і новим для міжнародних документів) є положення про необхідність докорінної перебудови процесу прийняття рішень в усіх країнах і врахування в них одночасно екологічних, економічних і соціальних факторів. Недостатньо поширене у світі і надто повільно осучаснюється природоохоронне законодавство. Необхідно застосовувати конкретніші дії, для того щоб за екологічну шкоду завжди платив "винний".
Це не так легко здійснити в країнах з ринковою економікою, де виробник завжди орієнтований на максимальний зиск. Та є вже чимало прикладів того, як високоорганізовані країни з ринковою економікою успішно перемагають "дикий капіталізм". У них довкілля перестало бути "безкоштовним і невичерпним", більшість громадян знають його ціну.
Чимало місця у "Порядку денному - XXI" займають рекомендації з охорони атмосфери, ґрунту, лісів, океану і морів, припинення наступу пустель, забезпечення всього населення планети якісною й безпечною питною водою. Особливу увагу приділено припиненню дальшого забруднення довкілля токсичними й радіоактивними речовинами, технологічному оновленню промисловості, розширенню повторного використання якомога більшої гами матеріалів.
Стратегія подолання екологічної кризи передбачає розвиток науки, створення глобальної системи моніторингу, своєчасне складання прогнозів, обмін екологічно досконалими технологіями між усіма країнами, надання таких технологій країнам, що розвиваються.
Не останнє місце за значенням, як наголошує "Порядок денний - XXI", належить освіті. Всі плани і програми залишаться міражами і прожектами, якщо нові покоління спиратимуться на стару систему поглядів на довкілля та сусідів, готуватимуться не до спільного порятунку, а до війни і загарбань. Екологізація освіти і всього виховання - пріоритетна проблема.
Чи можна говорити, що форум у Ріо був демонстрацією повного єднання землян перед загрозою втрати рівноваги біосфери? На жаль, це не так. Документи, фактично, є лише універсальними рекомендаціями, а не обов'язковими до виконання скоординованими угодами чи "всесвітніми законами".
Чимало прикладів і проявів неузгодженостей. Перетворена на порожні слова спроба сформулювати вимогу до розвинених країн зменшити забруднення атмосфери "парниковими" газами. Тут на боці США виступили ті країни, добробут яких базується виключно на торгівлі нафтою і газом. Деякі з них ще не стали багатими, але приєдналися до "багатих", лякаючись перспективи скорочення світового ринку нафти, газу і вугілля.
Під час конференції було оприлюднено заяву ("Гейдельберзька") 264 відомих науковців (серед них 52 - лауреати премії А. Нобеля), які застерігали від небезпеки екологізму, відкидання науки як важливого засобу розв'язання проблем і забезпечення стійкого й рівнемірного розвитку. Частина формулювань цієї заяви викликала критику з боку інших науковців (не тільки екологів), які брали участь у конференції з довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро. Ці вчені створили контрзаяву. Погодьтеся, що такий розбрат між науковцями не віщує нічого доброго.
Цей розбрат тим небезпечніший, що важливу роль у порятунку мають відіграти сучасні науки, зокрема екологія. Вона все ще перебуває на початковій стадії розвитку і не вичерпала й половини своїх можливостей. Значним її досягненням останніх десятиріч є розвиток кількісно-інструментальних методів, відхід від класично-біологічних підходів до ширших і перспективніших. Прикладом може бути "кіотський протокол", який варто проаналізувати детальніше.
На форумі Ріо-92 було прийнято Міжнародну рамкову конвенцію ООН про небезпеку зміну клімату Землі внаслідок неконтрольовано-го викиду в атмосферу "парникових" газів. Щорічні конференції країн - учасниць цієї Конвенції дали змогу глибоко дослідити це питання і в грудні 1997 р. в японському місті Кіото було підписано особливий протокол, який встановлює квоти (кількісні зобов'язання) щодо скорочення виробництва СО2 усіма промислове розвиненими країнами. Для цих країн встановили етапи виконання Протоколу, зокрема темпи скорочення викидів "вуглецю". У тексті Протоколу термін "вуглець" (С)
Loading...

 
 

Цікаве