WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Особливості сьогодення і картинки минулого - Реферат

Особливості сьогодення і картинки минулого - Реферат

ставитися до природного середовища. Однак лише там, де його пошкодження аграрним виробництвом і використанням дерева для забезпечення комфорту щоденного життя було цілковито очевидним - на узбережжях Середземного та інших морів, у густонаселених оазах Азії і Африки тощо. На більшості ж поверхні Землі особливих екологічних проблем тоді ще не існувало.
Автори підручників та інших книжок з екології часто звинувачують рільників і скотарів у знищенні мало не всієї рослинності теплої частини Північної півкулі - в утворенні Сахари, пустель Аравії, Центральної Азії та ін.
Та, якщо поглянути з космічної відстані на Землю і дослідити циркуляцію повітря під впливом нерівномірного нагрівання суходолу на різних широтах, то виявиться, що людей аж ніяк не можна вважати єдиними і головними винуватцями появи згаданого поясу пустель. Ці пустелі виникли там, де вниз опускаються сухі повітряні маси, які, наповнені вологою, розпочали свій шлях угору над постійно розпеченим і дуже "вологим" екватором. Скинувши вологу у формі рясних тропічних дощів ще в зоні тропіків, вони угорі рухалися від екваторіальної зони у напрямі обох полюсів і врешті опускалися вниз у двох смугах пустель (у Південній півкулі також є пустелі, хоч їх загальна площа значно менша від розмірів однієї Сахари).
А от хто насправді винен багато в чому саме антиекологічному - то це індустріальне суспільство з його шістьма визначальними і найголовнішими принципами організації управління економікою і суспільним життям: стандартизацією, спеціалізацією, синхронізацією, концентрацією, максималізацією і централізацією.
Держави з індустріальною формою суспільства, що стала виходити на цивілізаційну авансцену лише після появи парової машини, досягали тим вищих успіхів, чим послідовніше й ширше вони застосовували ці принципи.
Стандартизація і спеціалізація невпинно знижували вартість кожного виробу й давали змогу завоювати ринок, витіснивши конкурентів.
Концентрація і централізація фінансових ресурсів окремих осіб чи сімей у корпорації або державні фонди забезпечила можливість побудувати грандіозні фабрики і заводи, що потребували значних стартових капіталовкладень.
До майже цілковитого безглуздя дійшло щоденне життя переважної більшості громадян індустріальних країн. Бажання вищого державного керівництва зробити все "як належить" завдяки транспорту і засобам інформації (спочатку через щоденні газети, пізніше - через радіо) втілилося в цілковиту стандартизацію життя. Все було синхронізовано з точністю до хвилин - багатомільйонні маси активного населення у визначений час прокидалися, щось похапцем з'їдали, штурмували громадський транспорт заради того, щоб у точно визначений кимось іншим момент увімкнути верстат на фабриці чи вмоститися за парту в "навчально-виховному закладі". Все це безглуздя відбувалося у зворотному порядку надвечір і повторювалося мало не щодня упродовж усього життя.
Майже повну можливість втілитися матеріально дістало прадавнє бажання людей спорудити щось таке грандіозне, аби кожному було здалеку видно, які "ми багаті, розвинені і розумні". Прагнення мак-сималізації не зникло й сьогодні, хоч логіка і численні грандіозні катастрофи переконують - не варто споруджувати плавучих міст з тонкої сталі й мчати в них наосліп (навіть загибель "Титаніка" є далеко не рекордною морською катастрофою). Безпечніше, краще і дешевше звести довгий будинок помірної висоти, ніж ставити його вертикально й наражати на терористичний акт або ж на пожежу.
Та ці міркування очевидні не для всіх у сучасному світі. Спорудження стоповерхового будинку цілковито неможливе в Нідерландах чи в країнах Скандинавії не тому, що в них погані інженери-проектувальники та майстри-будівельники. Вони вважають, що це, м'яко кажучи, не зовсім розумно. І не дивно - ці народи живуть вже у XXI столітті і, частково, у суспільстві знань.
А от менталітет американців і частини керівників країн Азії (Малайзії, Гонконгу, Тайваню тощо) все ще має ознаки початкової стадії
індустріального періоду - їм страшенно кортить будь-що побудувати най-найвищий хмарочос. Навіть сумна доля башт-близнюків Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку їх нічого не навчила. Ось і споруджують нові "близнюки" (Малайзія) чи просто грандіозні кількасотметрові "стовпи" бундючності і самозакоханості (Гонконг і Тайвань). Лишається сподіватися на те, що це згубне і безглузде суперництво врешті припиниться, що ніхто і ніколи не будуватиме "будинки" заввишки кілометр і більше.
Саме середня стадія індустріального суспільства стала основним винуватцем створення тієї групи екологічних проблем, шляхи подолання яких ми розглядатимемо в наступних розділах. На цей період припали особливо масштабні й запеклі війни, що двічі охоплювали - вперше в історії - практично весь суходіл і Світовий океан. Під час їх підготовки і ведення й мови не могло бути про збереження природного середовища, захист природного і культурного спадку, про безпеку і якість життя пересічних громадян. Від них - під загрозою фізичного і морального знищення - вимагалося бути "справжніми патріотами" й покірно виконувати волю гітлерів і сталінів на трудових і воєнних фронтах.
Одне лише дивно, що й досі є прихильники повернення до диктатур і відновлення "залізного порядку".
Цьому дикому й алогічному потягу до покори і рабства етологія й науки про мозок дають певне пояснення - наш мозок працює за певними алгоритмами і правилами упорядкування всіх типів вражень та інформації. Та ця "рабська тенденція" не є нездоланним абсолютом. Ми дуже сподіваємося на те, що нові покоління зусиллями систем освіти та інших засобів формування особистості позбавляться бажання комусь обов'язково підкорятися й стануть відповідально-сміливими й самодостатніми.
Погодьтеся, це й справді вищий рівень культури і менталітету, якого, як ми пунктирно простежили для попередніх трьох суспільств, ніколи раніше не було у вигляді масових, а не одинично-індивідуальних проявів.
Чи є надія на те, що новий менталітет швидко запанує на всій планеті і дасть змогу запобігти як екологічним, так і іншим загрозам людству?
На нашпогляд - так. Бо той еволюційний поступ, який ми відтворили на рис. 1, супроводжується десятками явищ і процесів, переважна більшість яких має позитивне спрямування.
Список використаної літератури
1. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология: Учеб, для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998.
2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 2000.
3. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи загальної екології: Підруч. - К.: Либідь, 1993.
4. Введение в экологию / Ю. А. Казанский, И. И. Кришев, Н. С. Работнов и др. - М.: ИздАТ, 1992.
5. Дерій С. І., Ілюха В. О. Екологія. - К.: Вид-во фітосоціолог. центру, 1998.
6. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - К.: Знання, 2000.
7. Екологія людини: Підруч. для вищ. навч. закл. / О. М. Микитюк, О. З. Злотін, В. М. Бровдій та ін. - X.: Ранок, 1998.
8. Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998.
9. КолотилоД. М. Екологія і соціологія: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999.
10. Крисаченко В. С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології: Підручник. - К.: Заповіт, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве