WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Особливості сьогодення і картинки минулого - Реферат

Особливості сьогодення і картинки минулого - Реферат

вони свого значення і в аграрному соціумі. Керівні позиції в тогочасних ієрархіях займали лише чоловіки, спадок переходив до нащадків, як правило, по чоловічій лінії. Формувалися стереотипи упередженого і зневажливого ставлення до жіночого розуму й інших можливостей в усіх тих випадках, коли виживання племені чи роду залежало насамперед від сили і витривалості чоловіків.
І навпаки, у разі більш урівноваженого розподілу праці між обома статями і відносної важливості діяльності жінок їхній суспільний статус був порівняно високим. На наш погляд, саме так було і в Україні - народні пісні і звичаї підтверджують повагу до жінок і близький до чоловічого статус у соціумі.
Лише у виняткових випадках, коли виживання племені чи роду цілковито залежало від праці й майстерності жінок, не лише у землеробів, а й у скотарів могла виникнути перевага жіночої статі над чоловічою. Один з рідкісних прикладів цього - плем'я туарегів, яке мешкає майже в центрі Сахари й спирається у життєдіяльності саме на жіночі ментальні та продуктивні здібності. Жінки в ньому мають повну свободу вибору статевого партнера. Отож найближчими родичами дітей жінки по чоловічій лінії є дядьки (її брати).
В окремих аграрних суспільствах виникли винятково сприятливі умови для винахідництва і творчості, коли нерідко високоефективно реалізовувала себе частина суто чоловічих програм діяльності мозку та інших систем нашого організму.
Наприклад, десятки тисяч років одним з елементів харчового раціону первісних людей було споживання зерен злаків. Урожаї були незначними, тому первинну обробку (механічне подрібнення) виконували жінки, розтираючи зерна чимось подібним до качалки на трохи увігнутих каменях або ударами товкача з твердого дерева у ступі (другий спосіб і досі побутує в Африці). Чоловіки в той період не замислювалися над тим, як полегшити жінкам цю роботу - їхньою спеціальністю було полювання, для якого вони й винаходили то бумеранг, то потужний лук або ж допоміжні засоби для метання дротиків.
Чоловіки змушені були долучатися до по-справжньому важкої щоденної праці вже на самому початку рільництва. Зерна стало багато, а тому вже й чоловікам довелося зранку до ночі розтирати його качалками. До цього додалася трудомістка робота з обробки ріллі й збирання врожаю.
Там, де жінки витривало працювали тисячоліттями, чоловіки здалися дуже швидко. Отож вони звернулися до винахідництва. Обстеживши всі території, вони полонили рогату худобу, відібрали найтупішу й найпокірливішу (маса мозку одомашнених тварин приблизно на третину менша, як в аналогічних за розмірами неодомашнених). Утім, знайдено незаперечні докази того, що мисливці минулого будували довгі стіни, які примушували тварин рухатися до звуження, яке було пасткою-урвищем чи невеликим замкненим простором, в якому утримували чималу групу тварин. Цим мисливці забезпечували себе їжею на тривалий час, а також мали можливість відібрати серед здобичі "найбільш перспективну та слухняну" . Винайдення рала дало змогу використати полонених тварин на найважчих польових роботах.
Інший великий напрям винахідництва стосується механізації перетворення зерна на борошно. Саме природна непристосованість чоловіків до одноманітної і важкої ручної праці стала основним стимулятором винайдення ними спершу ручного млина, пізніше - безлічі його різновидів, які приводилися в рух тваринами, потоком води або вітром.
Та найвищим досягненням чоловічої творчості були все ж таки науки, писемність і різні види мистецтва. Щоправда, їх розквіт наставав лише у великих аграрних соціумах.
Сучасні досягнення наук про людину засвідчили, що продуктивність і здібності її мозку достатні для одноособового керування кількома сотнями людей свого роду. У цьому разі не обов'язково винаходити письмо і мати спеціалізований на управлінні прошарок населення.
А от у багатотисячних аграрних об'єднаннях забезпечення стійкості й великої тривалості їх існування стає можливим лише за умови виникнення культури, науки й освіти.
Історія людства засвідчила, що науково-освітній комплекс обов'язково виникав і розвивався в усіх куточках Землі, де товарне аграрне виробництво утверджувалося і процвітало впродовж кількох поколінь. Блискуче писав про це у своїх працях француз Фернан Бродель - один з перших науковців, хто розпочав дослідження минулого з позиції розвитку технологій та інструментів (матеріальної культури), а не розгортання воєн, убивств і перманентної підступної боротьби "видатних лідерів" за право зайняти вершину тих пірамід, якими були аграрні суспільства.
Тут ми ризикнемо висловити власне припущення про велику поширеність штучних споруд пірамідальної форми практично на всій поверхні Землі. На наш погляд, неодноразове спорудження різних варіантів пірамід символізувало в очах тих, хто примушував підвладних споруджувати ці геометричні тіла з каменю і ґрунту, найбільш промовисте для оточення свідчення їх найвищого становища в суспільстві. Мабуть, можна навіть довести, що висота пірамід була пропорційна лише абсолютній кількості членів того соціуму, який приступав до їх спорудження.
Саме на момент утвердження стабільних аграрних соціумів припадає винайдення людьми одразу великої групи монотеїстичних релігій, завданням яких було насамперед забезпечити покору нижчих рівнів суспільства, переконати їх у тому, що саме пірамідальна структура з її яскравою нерівноправністю членів є ідеалом суспільного устрою, єдино можливим і прийнятним варіантом.
Водночас велися й експерименти з різними варіантами суспільного устрою. Це, як відомо, було характерно для регіону Середземномор'я. У результаті було створено основи правового і демократичного суспільства. Щоправда, як, скажімо, в Афінах періоду їх розквіту - лише для вільних і повноправних громадян, а не для рабів. Останніх практично в усіх найуспішніших і найвідоміших цивілізаційних осередках періоду домінування аграрного соціуму завжди було в кілька разів більше, ніж вільних громадян.
Схильність "аграрних" диктаторів до свого увічнення в якомога монументальнішій і більшій споруді стала головною причиною того, що аграрні цивілізації всього світу залишили по собі такі міцні й величні залишки, що їх не змогли стерти на порох ні тисячоліття впливу злив і буревіїв, ні численні війни, в яких застосовувалася щораз досконаліша зброя. Сучасні археологи легко виявляють ознаки і місця поселень землеробів не лише з літаків, ай з орбіт супутників.
Саме так французи без значних фінансових витрат розшукали на своїх рівнинах і полях сотні місць розташування ферм і поселень римського періоду. Були спроби використати такі методи і в Україні. їх варто було б продовжити - тисячоліттями наші пращури зводили села і більші центри не лише навколо Трипілля, а мало не від Сану до Дону. Маємо що вивчати і чим пишатися.
За тих давніх часів у згаданих центрах цивілізації була певна кількість осіб похилого віку, чий мозок після останньої в життєвому циклі людини перебудови максимально наближався до того стану, який ми звикли характеризувати словом "мудрість". Письмові та усні їх заповіти і поради вирізнялися справді високим гуманізмом і сподіваннями, що люди менше ненавидітимуть один одного, відмовляться від бажання будь-що знищити "не наших". Цікаво, що частина з них навіть рекомендувала толерантніше
Loading...

 
 

Цікаве