WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Особливості сьогодення і картинки минулого - Реферат

Особливості сьогодення і картинки минулого - Реферат

колоній світу;
o індустріальне, якого досягли невелика група держав-лідерів - Великобританія, Франція, Німеччина, США та кілька менших і слабших держав.
Рис. 1. Визначальні риси суспільної і культурної еволюції людства
Однак культурно-цивілізаційний рівень цих лідерів був недостатнім для того, щоб утриматися від концентрації зусиль промисловості на виробництві зброї і скерування мільйонів підвладних на фронти двох світових і десятків малих війн.
Та події на Землі щораз менше залежали від впливу великих і малих диктаторів, а наприкінці XX століття настав час надзвичайного прискорення руху сотень держав і тисяч народів щаблями еволюції суспільств, зазначених на рис. 1.
Основна причина такого прискорення - новий етап у розвитку наук і технологій, а відтак, створення ментальних і матеріальних основ для початку побудови фантастично цікавого, суперечливого і привабливого суспільства.
Так само швидко змінювалася і назва цього суспільства. На початку, в роки створення перших поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), його називали "постіндустріальним". Пізніше, коли виникли мережі ЕОМ і розпочали свій тріумфальний шлях персональні комп'ютери (ПК), суспільство майбутнього нарекли "інформаційним". Лише з поширенням так званих високих технологій, Інтернету і з переходом до уніфікованого електронно-цифрового передання будь-яких видів інформації стало очевидно, що на найвищий рівень виходять роль і можливості точних наук, цілковито змінюється і характер, і цілі людської діяльності, а кожен мешканець планети невдовзі дістане доступ (можливо - вільний і безкоштовний) до всієї нагромадженої людством інформації.
Та це лише частина, точніше - лише видимий, надводний шматочок айсберга. Найголовніше те, що в новому суспільстві цілковито
змінюються засади І цілі життєдіяльності всіх громадян, розширюється їх автономія і надзвичайно посилюється потреба високої культури, порядності, толерантності й особистісної відповідальності, чого раніше в таких масштабах не спостерігалося.
У доаграрному суспільстві людство існувало у вигляді невеликих згуртованих і кровноспоріднених груп - племені, роду тощо.
І хоч як важко накопичувати матеріальні свідчення існування на планеті наших дуже віддалених попередників, але кількість таких артефактів зусиллями сотень і тисяч археологів з різних країн світу збільшується щороку. Одні знаходять фрагменти кістяків, інші - залишки різноманітних знарядь і вогнищ, треті ж помічають, що хребти з мушель є результатом життєдіяльності сотень поколінь людей. Вони добували молюски з великих озер, з'їдали придатну частину, а тверду викидали назад через плече. Так і утворилися за тисячі років вражаючі пагорби, висота яких набагато перевищувала людський зріст, а довжина сягала сотень метрів.
Добрий апетит у людських попередників був і мільйони років тому, і в пізніші часи, коли вони відділилися від тваринного світу й почали формувати подібні до сучасних соціальні відносини.
Частина науковців переконана - саме первісні люди з'їли не лише мамонтів, а й багато інших видів тварин, про які ми не маємо жодного уявлення.
Можливо, з'їли й частину видів розумних істот, оскільки в доаг-рарний період люди дуже заповзятливо полювали на подібних до себе, намагаючись розширити територію племені, збільшити ресурси живлення й відігнати конкурентів якомога далі. В нетрях Амазонії чи Нової Гвінеї дотепер збереглися невеликі племена, чоловіча частина яких для підвищення свого соціального статусу й отримання права мати дружину і нащадків повинна вполювати представника сусіднього племені і підтвердити свою перемогу перед рідними якоюсь частиною тіла вбитого.
Полювання на подібних до себе було колись таким запеклим, що первісним людям довелося розбігатися урізнобіч і вони доволі швидко заполонили мало не весь придатний для життя суходіл (звісно, це лише одна з головних причин міграції).
Найновіша реконструкція вченими цієї частини історії еволюції людства свідчить, що всі понад шість мільярдів мешканців сучасної Землі є прямими нащадками одного невеликого племені чисельністю не більше 2000 осіб, що мешкало трохи на південь від екватора на тій території Африки, де активізувалися і тривають у наш час геофізичні процеси поділу континенту на частини й формування ще одного острова, значно більшого від Мадагаскару. Цілком можливо, що активний вулканізм, вилив на поверхню дуже збагачених радіоактивними елементами порід, швидкі зміни середовища проживання й стали тими чинниками, що гранично прискорили видоутворення й за короткий час відділили людей від мавпоподібних істот, які були примітивнішими і менш здатними до полювання і створення знарядь.
Отож приблизно 70-140 тисяч років тому згадана невелика група почала розмножуватися, розповсюджуватися від базової території і розділятися на нові гілки під впливом притаманних їм факторів середовища. Для тих, то заглибився в ліси, відбір відбувався у напрямі зменшення розмірів тіла (як у африканських пігмеїв), а, скажімо, для представників інших гілок вплив умов відкритих просторів міг зумовити появу значно більшого зросту.
Вважають, що поширюватися на всю планету почала не вихідна первісна група, а перша відділена гілка. Внаслідок постійного збільшення своєї чисельності вона поступово окупувала більшу частину території Африки, прилеглі частини євразійського континенту, а в останню чергу - Америку (через Аляску).
У період мисливства чисельність первісних людей істотно змінювалася, але підвищення якості знарядь праці стабілізувало базу ресурсів живлення і ліквідувало небезпеку повного зникнення людей. Винахід і застосування відтворювального землеробства стало основною причиною першого великого "демографічного вибуху", внаслідок якого значно збільшився розмір людських поселень і який врешті спричинився до появи справжніх міст і низки поділів занять та відповідного зростання професіоналізму.
Зміна засобів життєзабезпечення при переході від мисливства і збиральництва до рільництва і скотарства зумовила глибокі й комплексні зміни в культурі, системі цінностей, побудові соціуму та ін.
Однією з основних стала зміна характеру воєнних дій, які, на жаль, у минулому точилися майже безперервно. В суспільстві мисливців війна велася з метою знищення дорослої частини ворожого племені та привласнення його території і жінок з маленькими дітьми. Захоплювати у полон дорослих чоловіків було недоцільно, оскільки їх не можна було без ризику для господаря використати під час полювання чи в інших тогочасних видах діяльності. Виняток - використання полонених як частини харчового ресурсу племені, але це був лише один з варіантів фізичного знищення супротивника.
Мета воєн глибокозмінилася в аграрному суспільстві, майже всі представники якого змушені були інтенсивно працювати фізично. Місце праці було дуже обмежене територіальне, тому захоплених у полон можна було порівняно легко контролювати і погрозами чи покараннями примушувати працювати на полі або в помешканнях. Через те війни стали значно гуманнішими і мало коли велися до цілковитого знищення ворога. Набагато вигідніше було захопити у полон якомога більшу частину переможеного племені і перетворити полонених на рабів.
Чоловіча фізична сила й агресивність були провідними у суспільстві мисливців, не втратили
Loading...

 
 

Цікаве