WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основні світові процеси і тенденції розвитку - Реферат

Основні світові процеси і тенденції розвитку - Реферат

- члени Європейського Союзу впритул наблизилися до стадії надання більшості законодавчих та інших повноважень єдиному керівному органу.
Та прогрес в економічних, соціальних і гуманітарних науках не є рівномірним в усіх країнах. Чимало дослідників та експертів поділяють думки К. Маркса і багатьох його послідовників, частково справедливі для специфічного моменту розвитку індустріального суспільства. Вони й зараз вбачають у боротьбі суспільних класів і верств, а також властивих для них поглядів чи ідеологій глибинну причину всього прогресу й руху в майбутнє. Проте уявлення і висновки марксистів майже повністю незастосовні для економіки знань та інформаційного суспільства, де кількість працівників виробничого сектору економіки становитиме не більше 10-12 відсотків усього активного населення.
Останніми роками дедалі частіше акцентуються релігійні конфлікти, расове суперництво, домінуючі прагнення ("пасіонарність" чи щось подібне) груп народів чи племен. Наприклад, відомий в Україні організатор і освітній менеджер професор Г. Щокін вважає, що важливу роль у сучасних подіях на континенті Євразії відіграє зіткнення мегаетносів слов'янського і германського (приклад - події на Балканському напівострові 1992-2001 pp.).
Серед частини науковців популярна так звана цивілізаційна точка зору, яка акцентує проблему глобально-земного суперництва євроатлантичної та азійсько-борейської цивілізацій. До євроатлантичної цивілізації вони зараховують більшість держав "золотого мільярда", які розпочали перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Лідерами серед них є США, країни - члени Європейського Союзу, Канада та ін. Азійсько-борейську цивілізацію репрезентують Росія і країни азійського континенту (включаючи арабські).
Євроатлантична цивілізація (не слід її ототожнювати зі США - вони не є її моральним лідером чи вершиною) виникла внаслідок поєднання розвитку найбільш прогресивних форм виробництва з дуже гуманними варіантами християнської релігії (насамперед - протестантизмом). Вона набагато більше від усіх інших цивілізацій відзначається орієнтацією на людину як найвищу цінність буття. На повазі до особистості ґрунтуються ідеали всіх її суспільних процесів: приватна власність, демократія, верховенство права, громадянське суспільство, ринкова економіка. Представники цієї цивілізації виступили ініціаторами створення наднаціонального законодавства у вигляді конвенцій про права людини і захист дітей, які були підтримані переважною більшістю країн - членів ООН. Цивілізованість сучасних держав вимірюється тим, якою мірою їхні конституції і цивільні кодекси відповідають положенням названих конвенцій.
Зовсім інші пріоритети домінують не теренах, де панує азійсько-борейська цивілізація. Найвищим серед них і нині залишається централізована держава. Саме вона має визначальний вплив на всі суспільно-економічні процеси, зокрема й на засади і норми життєдіяльності кожного громадянина. У країнах азійсько-борейського світу немає й мови про цінність і недоторканність кожної особи, оскільки зберігається примітивна ієрархічність суспільної побудови. На верхівці суспільних "пірамід" стоїть одна особа (або невелика група), яка й має повноту влади. Пересічні громадяни є пішаками в руках цих можновладців, становлячи широку основу величезної ієрархії, подібної до мурашника.
Серед останніх варіантів пояснень причин глобальних подій, що виникли наприкінці XX ст., є посилання на вплив поділу світу не по меридіану (Захід - Схід) на основі зазначених двох полярних цивілізацій, а широтного - на багату Північ і бідний Південь. Цей поділ виявився, наприклад, під час обговорення глобальних екологічних проблем на світових екологічних конференціям в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоханнесбург! (2002 p.), а також під час вирішення питань повернення боргів Всесвітньому валютному фонду та ін.
Та чи не найбільш поширеним рефреном останніх років є явище "глобалізації", яке найчастіше розглядається виключно в аспектах всепланетного домінування головних міжнародних промислових монополій і формування єдиних правил торгівлі, значно рідше - взаємозближення націй, скорочення відстаней, невпинного поглиблення контактів, зв'язків та обмінів, посилення залежності перебігу явищ в одній точці Землі від того, що відбувається на протилежному кінці.
Для одних аналітиків "глобалізація" є свідченням негативної ролі наднаціональних компаній, які дістали можливість використовувати природні ресурси і робочу силу на всіх континентах далеко за межами країн свого походження, для інших - позитивним явищем включення у світовий ринок країн третього світу завдяки інвестиційній і кадровій політиці тих же наднаціональних компаній. А що вже казати про екстремістів, які атакують всі міжнародні зібрання промисловців та бізнесменів під гаслом "Геть глобалізацію!".
Всі ці точки зору мають право на існування, але відзначаються обмеженими евристичними можливостями, пояснюючи лише частину світових подій (насамперед - регіональних). Навіть явище глобалізації, попри свій всепланетний обсяг, не є первинним. Боно почало розвиватися внаслідок поєднання впливовіших чинників.
Ми схиляємося до того, що культурно-релігійні впливи, конфлікти регіональних цивілізацій, позитивні і негативні аспекти глобалізації потрібно розглядати як чинники другого плану, віддавши першість глобальній тенденції руху всіх народів і країн щаблями поступової еволюції і зміни суспільств - аграрного, індустріального й постіндустріального (інформаційного). На різноманітні аспекти цієї еволюції першими звернули увагу відомі зарубіжні науковці - Д. Белл, Дж. Гелбрайт, А. Тоффлер, К. Боулдінг, Р. Арон, А. Турен та ін. Справді, хоч усі згадані причини у певні історичні моменти і на обмеженій території можуть виходити на перший план, їхній спільний вплив виявляєтьсядругорядним, якщо розглядати континенти загалом і епохи тисячоліть.
Саме такий широкий погляд і неупереджений аналіз дають підстави зробити наступний висновок - домінуючий спосіб виробництва був, є і завжди буде основним фактором впливу на суспільно-політичне життя, комплекс канонів і норм індивідуальної і колективної діяльності, на культуру й освіту. Спираючись на критерій способу виробництва, ми можемо досить чітко пояснити причини й особливості розвитку доаграрного, аграрного, індустріального та інформаційного суспільств, передбачити глобальні події наступних десятиріч.
Зауважимо, що показник "менше 10 %" в останній графі другого рядка означає кількість населення країн (США, Канади, Японії, Норвегії, Нідерландів та ін.), які дедалі більше наближаються до стадії інформаційного суспільства, але ще не побудували його, оскільки в них збереглося надто багато виробничих і суспільних ознак періоду індустріального суспільства. Навіть більше, на нашу думку відстань, яка відділяє лідерів прогресу від індустріального суспільства, набагато менша від того шляху, який залишається до побудови більш-менш "розвиненого" інформаційного суспільства.
Значну "віддаленість" останнього ми продемонструємо одним прикладом.
Чи не основний рудимент минулого і гальмо на шляху прогресу - старе й екологічно вкрай шкідливе джерело енергії, яким є спалювання накопичених діяльністю біосфери сполук вуглецю і водню (вугілля, нафти, метану та ін.).
Вирішити всі енергетичні проблеми й забезпечити безпечне життя і стабільний прогрес приблизно 10-12 млрд землян (найімовірніше, що саме на цій позначці устабілізується населення планети) можуть лише принципово нові джерела:
o пряме перетворення сонячної енергії в електрику в неоднорідних напівпровідникових структурах;
o керований термоядерний синтез (перетворення дейтерію в гелій у високотемпературних пристроях надвисокої потужності).
Зазначені джерела енергії є екологічно чистими і їх можна використовувати мільйони років без вичерпання і порушення рівноваги всієї біосфери. Кожне з них має достатню потенційну потужність для забезпечення мешканця будь-якого куточка світу необхідною для комфортного існування кількістю електроенергії. Ці джерела можна розпочати використовувати вже нині (особливо перше), але цьому заважають прихильники наявних систем енергозабезпечення і розподілу
Loading...

 
 

Цікаве