WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основні закони синекології і Біосфера-1 (біосфера Землі) - Реферат

Основні закони синекології і Біосфера-1 (біосфера Землі) - Реферат

вузли і перебороти всі заборони можна заразом, якщо змінити людину так, що вона стане і продуцентом, і консументом першого рівня.
Однак, на думку авторів, цей синьо-зелений витвір, напевне, не буде людиною!
Конкуренція всередині виду і між видами
Якщо пригадати (як зазначалося), що кількість екологічних законів і правил досягає 99, то стане очевидним, що викладене - лише частина доробку молодої науки. У цьому доповненні ми хочемо виокремити деякі особливі правила взаємовідносин усередині виду і між видами, що об'єднуються терміном "конкуренція".
Практично кожен спостерігав реакцію кішки чи собаки, до якої під час споживання їжі наближається інша особина цього ж виду. Це приклад "конкуренції за їжу". Досить поширені й уявлення про конкуренцію самців за самку під час "шлюбного" періоду.
Втім, об'єктом конкуренції можуть бути не лише безпосередньо їжа чи прихильність самки. Насправді до цього списку входять всі (без винятку) ресурси, необхідні для виживання і розмноження кожної окремої особини (вода, територія, світло, повітря, тепло тощо).
У більш-менш розвинених тварин, як довела етологія, конкуренція за доступ до ресурсів веде до розшарування стада, зграї чи іншого об'єднання особин одного виду за силою, настирливістю і настійливістю в чітку ієрархічну структуру:
o один або невелика кількість домінантів першого рангу (а-рівень);
o дещо ширше коло субдомінантів другого рангу (b-рівень);
o найчисленніша група з осіб найнижчого рангу (домінованих чи "шісток").
Автоматичне утворення ієрархічних структур у групах одновидових істот з розвиненою нервовою системою є важливим правилом, що стосується як етології, так і екології. Природа так і не спромоглася створити бодай один вид, який мав би зразково-демократичний устрій у сфері відносин особин і міг би бодай частково підтвердити тезу про можливість створення ідеально-справедливого комуністичного,соціалістичного, релігійного, фашистського чи будь-якого іншого суспільства. Причина цього "промаху Природи" стане очевидною, якщо пригадати рушійні
сили і методи еволюції життя у біосфері та основну мету цього невідворотного процесу.
Повернімося, однак, до ієрархічної структури. Очевидно, що кожна істота прагне в а-домінанти, аби цілком законно і по праву відбирати ресурси у нижчих за рангом. Що більший дефіцит ресурсів, то чіткіше це виявляється. Під час голоду смертність серед "шісток" незрівнянно вища, аніж у домінантів.
Певна річ, що це "несправедливо", бо Природа повинна була дати шанси і "пригнобленим". Справді, тиск умов середовища проживання змушував останніх знайти свої методи боротьби за виживання. Не маючи змоги одноосібне захистити здобуту чи знайдену їжу (у загальному випадку - необхідний ресурс), вони діють різними способами. Найчастіше - крадуть, хоч прекрасно знають, що будуть суворо покарані домі-нантом(-ами), якщо спіймаються на гарячому. Інколи утворюють тимчасові спілки з особинами свого рангу для спільних дій, хитрують, винаходять найнеймовірніші способи врятуватися.
Однак ніхто, ніде і ніколи не спостерігав успішного і вигідного для виду загалом здійснення заповітної мрії всіх революціонерів: перевертання ієрархічної піраміди і перетворення домінованих на ідеальних організаторів "справедливої громади". Етологія довела, що домінова-ним належать найгірші зразки внутрішньовидової моралі. Експерименти зі штучним наданням їм влади призводили або до відтворення стану, аналогічного старому, або до однозначно шкідливих наслідків для видового об'єднання і, отже, деградації виду.
Наслідком дії закону виживання пристосованіших є принцип конкурентного виключення (Г. Гаузе, 1932) для конкуренції подібних видів. Він стверджує, що у стабільному (увага, це суттєве застереження) життєвому середовищі не можуть мирно співіснувати два види з однаковими ресурсними потребами. Конкуренція примусить той вид, що хоч трошки поступається у пристосованості, або "відокремитися" (переселення в інше місце, перехід на інший тип ресурсів, пошуки їжі під час сну домінуючого виду тощо), або зникнути.
"Демократичного" компромісу у співіснуванні не буває і бути не може. Подібні види виживають лише за умови утворення істотної відмінності у пошуках і використанні необхідних ресурсів (мовою екології - у забезпеченні власної екологічної ніші, бо в одній еконіші є лише одне і тільки одне місце).
Наприклад, у нашому найближчому оточенні точиться боротьба між чорними тарганами (програють чи вже програли) і більш відомими прусаками. Самки перших відкладають яйця і не цікавляться ними, самки других дбайливо носять їх "при собі" практично до моменту виходу з них потомства. Така сама ситуація з пацюками, де переможець і більший, і розумніший настільки, що проникає у приміщення, даруйте, навіть крізь воду сифонів туалетів (якщо дозволяє діаметр труб).
На думку авторів, у минулому, а почасти і зараз, об'єднання людей (племена, держави чи й імперії) багато разів діяли відповідно до вимог закону конкурентного виключення. Далекі від обнадійливих і перспективи на майбутнє, особливо у густонаселених зонах з надто малою кількістю ресурсів (Руанда, Бурунді, Бангладеш та ін.).
Список літератури:
1. Грицай М. В. та ін. Основи екологічної безпеки: Навч. посіб. - Суми: Вид-во СумДУ, 2003. - 267 с.
2. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л.: Наука. Ленинг. отд-ние, 1989.-496с.
3. Гюнтер Э. и др. Основы общей биологии. - М.: Мир, 1982. - 440 с.
4. Дажо Р. Основы экологии. - М.: Прогресс, 1975. -415 с.
5. Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора. - Л.: Наука, 1991. -539с.
6. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія: Навч. посіб. - Суми: ВТД "Університ. книга", 2003. - 416 с.
7. Инженерная экология: Учебник / Под ред. проф. В. Т. Медведева. - М.: Гардарики, 2002. - 687 с.
8. Казначеев В. П. Очерки теории и практики экологии человека. - М.: Просвещение, 1983. -278 с.
9. Кейсевич Л.В., Алексеенко И.Р., Радзиховский А.П. Биосфера и цивилизация. - К.: Наук, думка, 1992. - 240 с.
10. Коммонер Б. Замыкающий круг. - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. - 272 с.
11. Криксунов Е. А., Пасечник В. В., Сидорин А. П. Экология. - М.: Дрофа, 1995.-240с.
12. Крисаченко В. С., Мостяєв О. І. Україна: природа і люди. - К.: НІСД,
13. 2002. - 623 с.
Loading...

 
 

Цікаве