WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Забруднювачі води - Реферат

Забруднювачі води - Реферат


Реферат на тему:
Забруднювачі води
Загальна кількість забруднювачів води значно більша, ніж тих, що виділяють токсичні викиди у повітря. Багато не тільки антропогенних, а й природних джерел. Відомо, що навіть у малозаселених районах (Аляска, Амазонія тощо) чистота води зменшується, а кількість мулу, домішок всіх видів збільшується від верхів'їв у горах до місця з'єднання з морем чи океаном.
Втім, це ще було б частиною біди, якби не участь у забрудненнях людей. Найголовнішими антропогенними забруднювачами є промисловість, сільське і комунальне господарство. Ще не так давно навіть у розвинених країнах Європи ріки використовувалися замість міських звалищ (французам і досі соромно, що самоскиди з покидьками "розвантажувалися" просто з мостів у Сену). Води Рейну на західному кордоні Німеччини малу таку штучну "мінералізацію", що один дивак виграв парі, зумівши просто у річковій воді без додаткового внесення метолу чи гідрохінону проявити фотопластинку!
Рідини з різноманітним і часто змінним упродовж доби складом, що вливаються в річку з великих і маленьких труб, дістали назву "стічні води". Очевидно, що їх класифікація, набір характеристик, нормування, система стеження за ними (моніторингу) є цілими науками.
Ми хочемо звернути увагу лише на окремі аспекти проблеми забруднень води. Всі стічні води за рівнем їх забрудненості поділяються на три великі групи.
1. Умовно чисті або "оборотні". Води цього типу рідко беруть безпосередньо з річки, озера чи підземного водоносного горизонту. Найчастіше вони походять з охолоджувального ставка чи озера при підприємстві (заводі, тепловій чи ядерній електростанції тощо). Оборотна вода є теплоносієм і не контактує безпосередньо з рідинами, що циркулюють у технологічних установках. Вона просто охолоджує турбіни, компресори, теплообмінники ТЕЦ тощо. Цю воду можна і потрібно використовувати багато разів, не викидаючи у водотоки.
2. Стічні води. Йдеться про воду, яку використовували для виготовлення різних емульсій, електролітичних розчинів, миття ферм, у сантехнічних установках тощо. Пізніше її очищали і лише після того скидали у річку. Як тепер стає чимраз очевиднішим, повністю очистити суттєво забруднену у технологічному циклі воду поширеними методами неможливо. Отже, стічні води завжди забруднені, але ... "помірно". Вважається, що для зниження концентрацій забруднюючих агентів у стічних водах їх допустимо розбавляти 40-60-крат-ним об'ємом чистої води.
3. Брудні стічні води. Рідини, які часто лише умовно можна назвати "водою". Для зниження концентрацій шкідливих речовин до безпечного значення потрібні стократні (і більше) розбавлення. Наявність у країні таких викидів нині є переконливою ознакою низької екологічної культури її населення, бідності, відсталості промисловості, застосування безнадійно застарілих технологічних процесів.
На наш погляд, сучасні значення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин надто "оптимістичні" і невиправдано високі. Наведемо деякі ГДК у табл. 26.
Мабуть, у недалекому майбутньому їх переглядатимуть і зменшать. От тільки не було б надто пізно, бо миттєво очистити довкілля навіть після повного припинення викидів неможливо.
Фахівці досить точно змоделювали долю першого і найпоширенішого свого часу інсектициду - ДДТ. Ця речовина дуже токсична для комах і широко (до 100 тис. т щороку) використовувалася для боротьби зі шкідниками полів і садів, личинками малярійних комарів тощо. На рис. 31 суцільною лінією показано масштаби щорічного виробництва і внесення ДДТ у довкілля.
Це досить стійка речовина, тому не дивно, що разом з водою вона поступово поширилися від полюса і до полюса. Великий коефіцієнт накопичення при її русі ланками трофічного ланцюга від океанічнего фітопланктону до птахів і ссавців призвів до того, що виникла серйозна загроза вимирання окремих видів і погіршення здоров'я безлічі людей. Екологи і медики вдарили на сполох, тому у 70-х роках XX ст. розвинені країни перестали застосовувати ДДТ (початок спаду на суцільній лінії), а бідніші, хоч і в менших масштабах, і далі його використовують.
Таблиця 26 ГДК забруднюючих речовин у поверхневих водах
Забруднююча речовина ГДК, мг/л Забруднююча речовина ГДК, мг/л
Бенз(а)пірен 0,000005 Нікель 0,1
Ртуть* 0,0005 Анілін 0,1
Дітюфосфат 0,001 Циклогексан 0,1
Феноли 0,001 ДДТ 0,1
Кадмій 0,01 Амоній 0,39
Марганець 0,01 Нітрит-йон 1,0
Цинк 0,01 Мідь 1,0
Нітритний азот 0,02 Амонійний азот 2,0
Свинець 003 Нітрат-йон 10,0
Хром 0,05 Сульфат-йон 500,0
Залізо 0,1
Рис 31 Еволюція виробництва ДДТ та накопичення його у грунті й рибі
Вміст ДДТ у ґрунті досягнув максимуму через короткий інтервал часу з моменту початку зменшення його застосування. Кількість ДДТ у ґрунті показана штриховою лінією на рис. 31. Вимивання ДДТ, його перенесення у великі водойми і концентрування у тілах риб та інших тварин - повільний процес. Тому максимальна концентрація цього пестициду у рибах та інших консументах вищих порядків була передбачена аж через 11 років з моменту початку спаду його виробництва. Життя підтвердило прогноз екологів, концентрація ДДТ у виловленій у високих широтах рибі нарешті почала зменшуватися (третя крива на рис. 31).
Цей приклад показує, що інерційність процесів знешкодження шкідливих речовин у біосфері може досягати десятиріч не лише для радіонуклідів з великим періодом напіврозпаду, а й для дуже стійких хімічних сполук.
Зазначений факт став для хіміків поштовхом до пошуків таких речовин, потрібна дія яких обмежена у часі вимогами замовника (періодом росту рослини на полі, тривалістю технологічного процесу на заводі тощо). З моменту "зайвості" речовина повинна швидко розпадатися на безпечні для біосфери фрагменти під впливом фізико-хімічних умов довкілля (температури, вологи тощо).
Створити такі речовини нелегко, але можливо. Цей шлях може виявитися значно дешевшим і ефективнішим, аніж спроби вдосконалити методи очищення і переробки стічних вод. Його екологічні переваги безсумнівні.
Якість води в Україні Забруднення поверхневих і підземних вод
Розпочнемо з найнеприємнішого. Всі наші великі ріки за міжнародними стандартами вважаються забрудненими і "дуже забрудненими". Те ж саме стосується і більшої частини довжини їх основних приток.
У багатьох ріках і річечках гранично допустимі концентрації для однієї чи й кількох речовин перевищені у десятки разів.
Наприклад, у притоці Західного Бугу р. Полтві у 20-35 разів перевищена допустима межа вмісту амонійного азоту, з Дніпра і Дунаю можна видобувати цинк (5-29 ГДК у першому і 18-23 ГДК у другому). Своєрідними "родовищами" стали: для міді і фенолу - р. Тисмениця, міді і марганцю - Південний Буг і Дніпро, нафтопродуктів - Сіверський Донець і майже всі річки Приазов'я.
Рекордсменом за сукупністю забруднень визнано р. Полтву. В її воді нижче Львова довго не з'являється кисень, зате розкошують споживачі сірководню (того самого, що насичуєглибини Чорного моря). Ненабагато поступається їй притока Дністра Тисмениця, у якій всі контрольовані речовини спостерігалися в концентраціях, що перевищували ГДК. Суперників цих річок можна знайти лише на Сході, у Донбасі.
Не набагато краща ситуація як у Дніпрі, так і в усіх його українських притоках. Вони забруднені насамперед нітритним та амонійним азотом і численними сполуками важких металів. Нижні водосховища збагачені фенолом, Дніпровське - нафтопродуктами. Все це - наслідок скидання стоків, які потрапляють у графу "брудних", розплата за надто розвинену промисловість зі старими технологіями і десятиріччя радянської влади.
Дещо краща ситуація у річках Криму, уздовж яких немає великих підприємств. Там лише у пониззі в 1-3 рази перевищені ГДК азоту.
На морях максимальні рівні забруднення відразу кількома речовинами спостерігаються в портах і прилеглій до дельти Дунаю частині Чорного моря. Позитивно хоч те, що вміст кисню "задовільний" в обох морях, а максимальні рівні забруднення перестали збільшуватися порівняно з 80-ми роками XX ст. Невтішна ситуація і з підземними водами, які подають у комунальні водоводи. Фахівці переконані, що вони забруднені не "подекуди", а майже на всій території України. У багатьох місцях спостерігається надмір пестицидів, нітратів, хлоридів, подекуди ще й фенолу, а в Криму до всього цього
Loading...

 
 

Цікаве