WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Забруднення та їх класифікація - Реферат

Забруднення та їх класифікація - Реферат

сірчаноїкислоти ОД 0,3
12. Пил нетоксичний 0,15 0,5
13. Чадний газ 1,0 3,0
У читачів може скластися хибне враження, що загрози чатують на нас лише на виробництві, а вдома ми у значно більшій безпеці. Насправді це зовсім не так. Якщо одного "чудового" дня засоби масової інформації почнуть щовечора повідомляти про всі випадки отруєння з вимушеним зверненням до лікарів, то ми будемо вражені тією обставиною, що на одного потерпшого на робочому місці постійно припадає п'ятдесят отруєних "у домашніх умовах".
Фахівці підрахували: в наших домівках можна зустріти будь-що з приблизно 60 000 небезпечних субстанцій (рідких, твердих і газоподібних). Ті, хто рятує потерпших від наслідків ближчого ознайомлення з токсичними властивостями цих речовин, неспроможні і безсилі попередити і запобігти трагедіям. Наприкінці 80-х років XX ст. у Радянському Союзі зазначалося щороку приблизно 1 000 000 (один мільйон!) гострих отруєнь, які якщо і входили у статистику, то в рубрику "побутовий травматизм". Вас цікавить, скільки ж гинуло? На щастя, не всі, "лише" близько 50 000 щороку. Погодьтеся, це надто багато.
Але й це ще не все. Значна частина врятованих вже до смерті (очевидно, дуже прискореної) не могла позбутися наслідків "побутової хімічної війни".
Задумайтеся над цими рядками. Не поспішайте втягувати в себе, наче пилосос чи помпа, все, що перебуває в межах досяжності.
Забруднювачі і масштаби забруднення
Забруднювачами вважатимемо джерела або "винуватців" появи у довкіллі шкідливих для живого речовин чи форм енергії. Зрозуміло, вони можуть бути як природними, так і антропогенними (штучними, створеними людиною). Загальної кількості забруднювачів не встановлено, їх нескінченно багато.
Оскільки під час кожного опису дії забруднюючих речовин (або полюанпгів) звертатимемо увагу на їхні джерела, то не вдаватимемося до надто детальної класифікації і характеристик самих забруднювачів, а обмежимося найсуттєвішим.
Рекордсменом за масою забруднюючих речовин вважають гірничорудну промисловість. Для видобутку тонни, грама чи й міліграма потрібної речовини вона вивергає з надр і звалює на родючі ґрунти або зсипає у водотоки десятки тонн "порожньої" породи. Якщо її всю скласти у "дитячі кубики", то вийде "всього" десяток, але чималих, бо ребро кожного становитиме 1 км (тисячу метрів!).
І це ще не все. Якщо додати ту землю, яку обробляють селяни, то вийде, що людина зрушує з місця понад 25 кубічних кілометрів земельки і камінців щороку. Уявляєте, скільки це поглинає енергії?
Не знаємо, чи варто людям цим пишатися, але вони вже стали першою геологічною силою на Землі (принаймні, на її поверхні), бо вулкани й океанічні рифти Землі вивергають менший обсяг твердих порід.
Програючи за масою викидів, промисловість і транспорт легко беруть гору над усіма кар'єрами і шахтами за сумарною токсичністю і шкідливістю "своїх" забруднень.
Та й серед них є свої рекордсмени. Якщо враховувати лише токсичні забруднення повітря, то у розвинених країнах розподіл "вини" має такий вигляд:
всі види транспорту - 59 %;
спалювання викопного палива і дерева - 28 %;
чорна і кольорова металургія - 13 %;
інші джерела - 10 %.
Загальна кількість викинутих у біосферу шкідливих і отруйних речовин невідома. Більш-менш близьке до істини значення можна навести для промисловості: 338 млн т потенційно небезпечних викидів у 1991 р. Від решти джерел (транспорт, сільське господарство тощо) загальні викиди отрути і напівотрути досягають, очевидно, 500 млн т щороку. Однак через значні зміни в промисловості показники забруднення перестали підвищуватися, а часто й зменшуються.
Унікальними джерелами забруднення є людські поселення. Без шуму, диму і блискавок, характерних для вулканів, великі міста впливають на довкілля ще негативніше, ніж "вогняні гори". Інколи вже за сотню кілометрів від промислового міста (типу нашого Кривого Рогу) прилади фіксують підвищений вміст пилу і газів. "Парфуми" деяких хімічних заводів Сходу України "свіжі" носи відчували з відстані багато кілометрів (у місцевих жителів багаторічна адаптація зуміла-таки знизити захисну реакцію організму, вони навіть дивуються невдоволенню приїжджих повітрям їхнього рідного міста). Для детальнішого ознайомлення з усіма особливостями впливу
великого промислового міста на фізико-хімічні параметри довкілля може прислужитися табл. 19 з деякими цифровими даними. На наш погляд, вони наочніше свідчать про обсяг і "глибину" впливу типових великих європейських міст на довкілля (міське забруднення середовища), ніж кількість у тоннах окремих викидів.
Зусиллями лише двох останніх поколінь загальний обсяг і токсичність викидів збільшилися настільки, що (без найменшого перебільшення) на поверхні Землі, як ракова пухлина, почали швидко розростатися антропопатогенні зони. Створені людиною у гонитві за випуском потрібної їй промислової і сільськогосподарської продукції, вони стали смертельно небезпечними для неї самої.
Найяскравіший приклад - сумнозвісна "30-кілометрова зона" навколо ЧАЕС, про яку ще йтиметься далі. Вкрай небезпечні деякі хімічні заводи, забруднене довкілля яких стало непридатним для життя. Часто, не маючи змоги переїхати в інше місце, там живуть і повільно вмирають від хвороб люди.
Та, мабуть, найгіршими і найбільшими за площею забруднення є "пестицидні" землі у багатьох зонах інтенсивного сільського господарства: Молдова, частина Півдня України, місця вирощування бавовнику у Середній Азії, рису в Приазовській Кубані тощо. Про наслідки цього отруєння земель йтиметься мова у розд. 9.
Список використаної літератури
1. Сытник К. М., Брайон А. В., Городецкий А. В., Брайон А. Д. Слов.-справ. по экологии. - К.: Наук, думка, 1994.
2. Рейтере Н. Ф. Природопользование/Слов.-справ. - М.: Мысль, 1990.
3. Адаменко О. М., Квятковсъкий Г. Й. Екологічна геофізика: Підруч. для студ. екол. спец. - Ів.-Франківськ: Полум'я, 2003. - 428 с.
4. Андерсон ДУК. М. Экология и науки об окружающей среде: биосфера, экосистемы, человек: Пер. с англ. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985. - 159 с.
5. Баблоянц А. Молекулы, динамика и жизнь. Введение в самоорганизацию материи: Пер. с англ. - М.: Мир, 1990. - 375 с.
6. Баранцев Р. Г. Синергетика в современном естествознании. - М.: Эдиториал УРСС, 2003. - 144 с.
7. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества: В 2 т. - М.: Мир, 1989. - Т. 1. - 667 с.; Т. 2. - 477 с.
8. Биология и современность / А. В. Яблоков, Н. Ф. Реймерс и др. - М.: Просвещение, 1990. - 208 с. (Библиотека учителя биологии).
9. Биология охраны природы. - М.: Мир, 1983. - 430 с.
10. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - Суми: Вид. "Унів. книга", 2003. - 284 с.
11. Боков В. А., Лущик А. В. Основы экологической безопасности: Учеб, пособие. - Симферополь: СОНАТ, 1998. - 224 с.
Loading...

 
 

Цікаве