WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Експериментатори і Чорнобильський реактор - Реферат

Експериментатори і Чорнобильський реактор - Реферат

колосальними витратами й опроміненням десятків тисяч ліквідаторів (особи, які справді чималий час працювали у небезпечній зоні. Не сплутайте їх з "ліквідаторами", які на 2-3 години наближалися до залишків реактора на відстань 20-30 км) спорудили "саркофаг" - дірчасте укриття над залишками реактора.
Збоку воно справляє враження моці й непроникності, бо висота перевищує 60 метрів, а стіни здалеку видаються без щілин. Насправді виділення всередині руїн блоку енергії розпаду радіонуклідів (спочатку - кілька тисяч кіловат) за відсутності якихось підготовлених систем охолодження змусило лишити в ньому чимало отворів для вентиляції (їх загальна площа перевищує тисячу квадратних метрів).
Отже, збудоване укриття є тимчасовим. Фахівці вважають, що тепер виділення теплоти із залишків реактора зменшилося достатньо для початку будівництва герметичного "саркофагу-2", що унеможливить виділення радіонуклідів з руїн. Як відомо, проведений у 1992-1993 pp. міжнародний конкурс проектів дав змогу обрати вдалий варіант, але кошти і час його здійснення лишаються невизначе-ними. Й досі нового укриття над зруйнованим блоком немає, хоч ЧАЕС, на вимогу потенційних зарубіжних інвесторів, цілковито зупинена.
Радіонуклідне забруднення
Радіонуклідне забруднення торкнулося десятків мільйонів людей у Східній і Центральній Європі, частині Азії (турецький чай часто має в собі надмірну концентрацію ізотопів з ЧАЕС) і навіть на інших материках.
Звичайно, найгустіше посилані радіоізотопами землі лежать навколо ЧАЕС, але й за сотні кілометрів атмосферні потоки і дощі забруднили поля і ліси леткими радіонуклідами до небезпечного рівня
(див. рис. 34). Елементами-рекордсменами за відстанню поширення стали інертні гази (на всю Північну півкулю), йод і цезій - на тисячі кілометрів. Гранично допустимі концентрації останніх перевищені не лише навколо ЧАЕС у Білорусі, Україні й Росії, а й у Швеції., Фінляндії, Німеччині, Польщі, на Балканах, у Туреччині.
Найповніша інформація стосується забруднення цезієм-137 з періодом напіврозпаду близько 30 років і цезієм-134 (2,06 року).
У ланцюжку їх розпаду є у-проміння, яке можна реєструвати з літаків чи вертольотів. На картах зазначаються забруднення з рівня понад 1 кюрі на квадратний кілометр, бо для частини ґрунтів він веде до надмірного забруднення молока, яке отримують від худоби, що споживає рослини з коротким корінням (траву, зернові). Такі "цезієві" зони зустрічаються в Україні в усьому Поліссі від Десни до східного краю Волинської області (смуга суцільна), навколо Ка-нева, Узина, Таращі, на південь від Вінниці. Менші "цезієві плями" налічуються десятками від Прикарпаття до Криму і Сходу. Загальна площа забруднення цезієм в інтервалі 1-5 Кі/км2 в Україні перевищує 10 000 км2.
Набагато менша територія забруднена сильніше. Наведемо для допитливих офіційну таблицю забруднених площ за даними на літо 1987 року (табл. 36).
Таблиця 36 Площі забруднених територій (станом на 1987 р.)
Країна Площа забруднених територій, км , при щільності забруднення цезієм, Кі/км2
5-15 15-40 понад 40
Білорусь 10160 4210 2150
Росія 5760 2060 310
Україна 1960 820 640
Разом 17880 7090 3100
Цезій дуже леткий (плавиться при 28,5 °С, а кипить при 672 °С), тому, мабуть, з реактора він вилетів практично повністю (як інертні гази чи йод). Його дія на нас дуже подібна до дії такого поширеного природного радіонукліда, як калій-40. Для уявлення про хімічні властивості обох досить згадати про мету застосування у сільському господарстві сотень тисяч тонн калійних мінеральних добрив, які звичайно містять калій-40. Рівномірно розподіляючись у м'яких тканинах тіла, цезій створює "розосереджене" опромінення, що стає небезпечним лише при значній кількості цезію у нашому тілі. Таке накопичення можливе у разі великого (десятки Кі/км2) забруднення території і харчування "брудною" їжею.
Стронцій-90 з періодом напіврозпаду близько 29 років має на порядок вищу від цезію біологічну небезпечність. На щастя, він менш леткий, ніж цезій, бо його температура плавлення становить 768 °С, а кипіння - 1381 °С. Тому його і вилетіло менше, і конденсація й випадання спостерігалися на меншій відстані від реактора. Поза 30-кілометровою відстанню від реактора Sr-90 зустрічається у небезпечних кількостях лише на півночі Київської області. Хімічні властивості стронцію збігаються з кальцієм. Тому не дивно, що в нашому тілі він накопичується у кістках і атакує такий вразливий орган, як червоний кістковий мозок. Добре хоч те, що він випромінює лише (3-частинки, які, як вже згадувалося, створюють переривчастий ланцюжок з кількох тисяч пар іонів. Основну частину стронцію ми отримуємо з питною водою з Дніпра.
Найменше даних про плутоній, температури плавлення і кипіння якого мало відрізняються від тих, що зазначені для стронцію. За різними даними, в реакторі зібралося від 150 до 450 кг цього надсекретного і дуже небезпечного радіонукліду. Враховуючи дуже високу температуру вогнища з графіту, вважають, що з реактора випарувалося не 5 % плутонію (саме цю цифру подав СРСР, і з нею погодився у 1986 р. МАГ ATE), а не менш як 40-50%. Зона його поширення приблизнотака сама, які і в стронцію (більша частина плутонію впала на територію України, переважно у 30-кілометровій зоні).
Загальна кількість викинутих з реактора радіонуклідів і досі лишається невідомою. Для МАГ ATE СРСР подав викид лише 1/30 вмісту реактора від вибуху і повного вигорання графіту (перші два тижні). Якщо виключити малонебезпечний ксенон-133 з п'ятиденним періодом піврозпаду, то це означає, що обсяг небезпечних радіонуклідів становить 39 млн кюрі.
Тоді ніхто не знав, що активна зона реактора зовсім (!) порожня. Цю обставину було відкрито аж у 1988 р. Пошуки з того часу уранового пального виявили, що в залишках реактора і під укриттям його не більше 80-90 т (половина того, що було в реакторі на момент вибуху).
Отже, ми вважаємо, що викид з реактора за весь час його "вибухової і вулканічної" активності був щонайменше тисячу мільйонів кюрі (можливо - удвічі більше). Більша частина була зумовлена ізотопами з малим періодом піврозпаду, тому за десять років активність викиду зменшиться у сто разів. Небезпека створюється ізотопами плутонію, цезію і стронцію.
На жаль, вона зберігатиметься і в наступних століттях.
Список використаної літератури
1. Дерій С. І., Ілюха В. О. Екологія. - К.: Вид-во фітосоціолог. центру, 1998.
2. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - К.: Знання, 2000.
3. Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998.
4. Кучерявий В. 77. Екологія. - Львів.: Світ, 2000.
5. Чернова Н. М., Былова А. М. Экология.- М.: Просвещение, 1988.
6. Чистик О. В. Экология: Учеб. пособие. - Минск.: "Новое знание", 2000.
7. Экология: Учебник, пособие. - М.: Знание, 1997.
8. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000.
9. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - Суми: Вид. "Унів. книга", 2003. - 284 с.
10. Боков В. А., Лущик А. В. Основы экологической безопасности: Учеб, пособие. - Симферополь: СОНАТ, 1998. - 224 с.
11. Васюта О. А. Екологічна політика України на зламі тисячоліть: Монографія. - К.: КІМУ, 2003. - 306 с.
12. Грицай М. В. та ін. Основи екологічної безпеки: Навч. посіб. - Суми: Вид-во СумДУ, 2003. - 267 с.
13. Кутлахмедов Ю. О., Корогодін В. L, Колътовер В. К. Основи радіоекології. - К.: Вища школа, 2003. - 319с.
14. Маврищев В. В. Основы экологии: Учеб. пособие. - Мн.: Выш. шк., 2003.-416с.
15. Мамедов Н. М., Суравегина И. Т. Экология. - М.: Школа-Пресс, 1996. - 464с.
16. Фарб П. Популярная экология: Пер. с англ. - М.: Мир, 1971. - 189 с.
17. Царик Т. Є., Файфу pa В. В. Основи екології. - Тернопіль, 2003. - 208 с.
Loading...

 
 

Цікаве