WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вступ до аутоекології (екології особини). Основні закони - Реферат

Вступ до аутоекології (екології особини). Основні закони - Реферат

води, а отже, живлення рослин. Тепер для усунення цього шкідливого явища машини обладнують великою кількістю широких коліс, щоб зменшити їх тиск на ґрунт до прийнятного значення.
IV. Закон сукупної (спільної) дії чинників середовища є певним розширенням і уточненням закону мінімуму (Ю. Лібіха). Згідно з цим законом, фізіологічна активність особини (наприклад, результуючий врожай на полі) залежить не лише від одного (навіть і лімітуючого чинника), а від повної сукупності всіх екологічних чинників одночасно. Це означає, що відбувається своєрідна комбінація впливів, що істотно ускладнює роботу науковців, змушує їх виконувати щораз точніші досліди й широко залучати математичні методи та комп'ютери.
Дослідження свідчать, що ефективність впливу кожного окремого екочинника (його "вага" або коефіцієнт дії) неоднакова і її можна визначити дослідним способом. Особливо ретельно і точно досліджено вплив чинників на врожайність, бо крім основних чинників (температура, освітлення, опади, вміст у ґрунті азоту, фосфору і калію) враховувалися додаткові (наприклад, наявність мікроелементів живлення, кількості шкідливих сполук тощо).
Виявилася помилковою думка про те, що чим більше елементів живлення в ґрунті, тим вищий врожай. Одночасність і спільність дії екочинників, змінність потреб рослини на різних стадіях її розвитку зумовлюють існування певної найефективнішої кількості життєво необхідних речовин у ґрунті. Прикладом цього є криві на рис. 6, які для поширених у нас кліматичних умов показують залежність середнього врожаю пшениці і вівса від рівня забезпеченості рослин азотом. Застосування цього закону аутоекології має величезне практичне значення.
Сучасна аутоекологія має ще надто мало даних з царини проявів цього закону стосовно людини. Наприклад, визначено гранично допустимі концентрації для сотень окремих шкідливих речовин (хоч у побуті людина стикається з тисячами потенційних отрут, а на виробництві - з десятками тисяч). А от для одночасної дії двох отрут небезпечні концентрації відомі для кількох десятків випадків, що неприпустимо мало.
Рис. Вплив маси добрив на врожайність
Сучасна ж людина досить часто зазнає впливу двох і більше негативних чинників, комбінація яких може призвести до несподіваних наслідків. Повідомлялося, наприклад, як на дискотеках у Західній Європі кілька осіб загинуло від... зневоднення організму. З чималими труднощами вчені виявили, що споживання деяких наркотиків (екстазі та ін.) у 2-3 рази знижує опірність частини органів тіла людини до втрати води. Оскільки ці речовини одночасно порушують нормальну роботу датчиків, які мають сигналізувати про брак води у наших клітинах, то стають зрозумілими втрата свідомості і смерть здорових юнаків і дівчат після кількох годин енергійних танців.
V. Закон оптимальності стосується ефективності діяльності як окремих особин, так і їх сукупностей (популяції), а також ще складніших біосистем.
Цей закон стверджує, що будь-яка система (від бактерії чи рослини аж до величезного лану) з максимальною ефективністю діє (функціонує) у певних просторових та часових межах, за певних її розмірів та інших характеристик. Іншими словами, параметри системи (чи організму) завжди суворо відповідають її функціям.
Це важливий і суворий, але складний для практичного застосування закон екології. Спроби проігнорувати його дорого обходяться людині. Прикладом є багато невдач створити величезні плантації, поля чи лісові насадження лише з однієї культури. Такі системи-гіганти вкрай нестійкі. То воднораз буря "викошує" величезні площі штучного лісу (подібне нещастя трапилося в 1991 р. у Франції, а один з авторів був свідком такого випадку в невеликих масштабах на Волині), то шкідники встигають з'їсти майже все, що висаджено на полі, до того, як людина помітить небезпеку (як ви думаєте, чому шкідники нападають спочатку на центр поля, а не на його краї?).
Звичайно, фахівці поступово вчаться на помилках попередників, тому великі збої у штучних екосистемах трапляються дедалі рідше.
У розвинених країнах чимало позитивних прикладів того, як територія вміло ділиться на невеликі фрагменти, де висаджують такі рослини, які в цих умовах забезпечать максимум біопродукції.
Безперечно, ефективне використання основного природного ресурсу України - її родючих і різноманітних ґрунтів - є надскладним завданням, яке потребує оптимального вирішення. Благородною і вдячною буде спроба найздібніших присвятити своє життя кращому використанню землі. Повірте, для успіху в цій царині потрібні не менший талант і не менша працьовитість, аніж для наукової праці у математиці чи у фізиці космосу.
Тим, хто обере генну інженерію, доведеться враховувати цей закон також для того, щоб сконструйовані рослини чи тварини були збалансованими і ефективними, а не вразливими потворами-інвалі-дами, яких одразу доведеться "рятувати" від усіх зовнішніх впливів, створюючи надкомфортні умови.
Потрібно наголосити, що окрім викладеної інформації і розглянутих законів в аутоекології існує багато інших, а також чимало висновків у формі правил, тверджень і закономірностей.
Наприклад, закон оптимальності породжує правило Бергмана: у межах біовиду, поширеного від тропіків до Полярного кола, маса і розміри особин збільшуються при переході від дуже теплих зон життя до дуже холодних. Наочними прикладами є пінгвіни, крачки та інші птахи, ведмеді, дельфіни тощо.
Ще одним висновком з цього закону є правило Аллена: придатки до тіла тварини (вуха, хвости, лапи) порівняно тим менші, чим нижча навколишня температура. Вуха у фенека (лисичка пустель) набагато більші, ніж у звичайної лисиці. Зовсім короткі вуха і хвіст мають песці, які змушені переносити заметілі і страшенні морози сибірської і канадської тундри.
Тут не розглядалися деякі наукові поняття типу екологічної валентності як діапазону адаптованості (пристосованості) особини і виду до цього екологічного чинника. Ще важливіше поняття екологічного спектра виду як сукупності ековалентностей. Саме він є своєрідною "візитною карткою" виду, точною характеристикою його преференцій і можливостей, визначаючи його місце, або екологічну нішу, в біосфері та перспективи змін у майбутньому.
Що ж до впливу на особину біотичних чинників, то основний їх аналіз ми вирішили поєднати з викладом міжвидових взаємодій у складних екосистемах.
Список використаної літератури
1. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология: Учеб, для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998.
2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 2000.
3. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи загальної екології:Підруч. - К.: Либідь, 1993.
4. Дерій С. І., Ілюха В. О. Екологія. - К.: Вид-во фітосоціолог. центру, 1998.
5. Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998.
6. Кучерявий В. 77. Екологія. - Львів.: Світ, 2000.
7. Обитая экология: Учеб, для вузов / Авт.-сост. А. С. Степановских. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.
8. Чернова Н. М., Былова А. М. Экология.- М.: Просвещение, 1988.
9. Чистик О. В. Экология: Учеб. пособие. - Минск.: "Новое знание", 2000.
10. Шилов П. А. Экология: Учеб. для биол. и мед. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1998.
11. Экология: Учебник, пособие. - М.: Знание, 1997.
12. Царик Т. Є., Файфу pa В. В. Основи екології. - Тернопіль, 2003. - 208 с.
Loading...

 
 

Цікаве