WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Український степовий природний заповідник - Реферат

Український степовий природний заповідник - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Український степовий природний заповідник
Площа 2768,4 га. Складається з чотирьох відділень: "Хомутовський степ" - 1028 га (Донецька обл., Ново азовський р-н, с. Хомутове), "Кам'яні могили" - 404 га (Донецька обл., Володарський р-н, с. Назарівна та Запорізька обл., Куйбишевський р-н), "Михайлівська цілина" - 202,4 га (Сумська обл., Лебединський р-н, с. Жовтневе), "Крейдова флора" - 1134 га (Донецька обл., Краснолиманський р-н та Слов'янський р-н, с. Крива Лука).
Заповідник створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 22 липня 1961 р. в результаті об'єднання самостійних заповідників: "Хомутовський степ", "Кам'яні могили" , "Михайлівська цілина" , "Стрільцівський степ", які увійшли до його складу як окремі відділення. "Стрільцівський степ" у 1968 р. було передано до складу Луганського природного заповідника. В 1988 р. Постановою Ради Міністрів УРСР створено ще одне відділення заповідника "Крейдова флора".
Заповідник підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника, крім відділення "Михайлівська цілина", відноситься до Донецького Північностепового краю Північностепової підзони тепової зони. "Михайлівська цілина" входить до Середньоруського лісостепового краю лісостепової зони. За геоботанічним районуванням відділення "Кам'яні могили" та "Хомутовський степ" відносяться до Жаданівського округу, а "Крейдова флора" - до Старобільського і Донецького округів, які разом охоплюються Приазовсько-Чорноморською степовою підпровінцією Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Відділення "Михайлівська цілина" входить до Ровенсько-Полтавського округу Лівобережно-Придніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області. В заповіднику охороняються цілинні різнотрано-ковилові, типчаково-ковилові, лучні степи, унікальні ділянки кретофільної рослинності.
До Зеленої книги України занесено 31 асоціацію, з яких 4 - лісових, 5 - чагарникових, 15 - степових і 7 - томілярів. До Червоної книги України занесено 62 види флори та 65 - фауни. До Європейського червоного списку занесено 9 видів флори і 7 - фауни.
Михайлівська цілина є одним із чотирьох відділень Українського степового природного заповідника, на жаль, найменшим із них. Загальна площа її становить всього 202га. Цей степовий масив знаходиться у Лебединському районі на водорозділах річок Псла і Сули. Колись тут були великі цілинні пасовища, що належали поміщику Капністу. Пізніше, після революції, ці землі входили до складу Михайлівського кінного заводу, але вже на поч. 30-х рр. цілинного степу залишилось дещо більше 200га.
Природно-заповідний фонд Сумської області створений з метою збереження природних територій, комплексів і об'єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історично-культурну або іншу цінність. На території області нараховується близько 190 заповідних території і об'єктів загальною площею понад 156400 га. Для охорони відбиралися типові або унікальні природні території та об'єкти, а також ті із них, які продовжують зберігати високе різноманіття рослинного і тваринного світу.
Серед заповідних ділянок Сумщини Михайлівська цілина займає особливе місце. Її унікальність полягає в тому, що тут охороняється ділянка плакорного лучного степу. Плакорні степи (тобто на водорозділах, або підвищеннях) в Україні майже повністю розорані. А цей невеликий куточок неораного степу репрезентує особливі, лучні, степи, які в минулому були поширені в лісостеповій частині України, зокрема, на Сумщині.
З цього часу і починається охорона цієї унікальної ділянки. У 1928 році постановою Сумського виконкому Михайлівська цілина була оголошена заповідником місцевого значення. І саме в липневі дні їй виповнилось 75 років. У 1947 році категорія охорони цілини була підвищена до загальнодержавного заповідника. Пізніше, у 1951 році, заповідник був переданий академії наук України, а саме Інституту ботаніки, науковці якого розпочали детальні дослідження рослинного світу ділянки. З 1961 року Михайлівська цілина увійшла до складу Українського степового заповідника і стала його північним філіалом.
Нині по Михайлівській цілині накопичений значний науковий матеріал. В списку ботанічних праць, який нараховує більше 300 публікацій, чітко простежуються три основні напрямки вивчення рослинного світу - дослідження видів флори, рослинності та змін рослинного світу.
Хто хоч раз побував на Михайлівській цілині, не може забути барвистого цвітіння степового різнотрав'я. Починаючи з ранньої весни і до пізньої осені степ змінює свої кольори. З настанням теплих весняних днів першими з'являються досить великі, до 7 см в діаметрі, бузково-рожеві квіти брандушки різнокольорової. Саме на Михайлівській цілині знаходиться найбільша на Сумщині популяція цього рідкісного червонокнижного виду. Весна в степу проявляється і у квітуванні сону широколистого, а пізніше, в травні, з'являються великі золотаві квіти горицвіту весняного та жовтогарячі - зіноваті руської. В кінці травня різнобарвний степ прикрашають квітування чини панонської, анемони лісової, півників угорських, шолудивника степового. Кольорова гама степу постійно доповнюється і одночасно змінюється. А який же степ без шавлій? На початку літа степ розквітає синіми барвами - квітують шавлії лучна та поникла. В цей же час починає виколошуватись ковила. Найбільш захоплюючий аспект утворює ковила волосиста, в народі її ще називають тирсою. Неповторної краси надають степу шовковисті сріблясті хвилі ковили тонколистої та ковили пірчастої.
"Де плуг пройшов - там тирса не росте, Де зорано - там не гніздиться стрепет", - писав славетний український поет Максим Тадейович Рильський, який приїздив на Михайлівську цілину у 1960 році і був вражений красою цієї перлини. "Прекрасний степ, справжня поезія!" - записав він у книзі відвідувачів. Таке ж враження від степу переповідають всі, хто хоч раз побував тут.
В одній розповіді не можна охопити всі види рослин, яких в Михайлівській цілині нараховується 525. На території Михайлівської цілини виявлено 11 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Це 3 види ковили - волосиста, пірчаста та вузьколиста, серед орхідних - пальчатокорінник травневий. На сторінки Червоної книги потрапили і такі гарноквітучі види як брандушка різнокольорова, рябчик руський, косарики тонкі, сон чорніючий, астрагал шерстистоквітковий та зіновать Блоцького. Останній вид вказується на Сумщині лише для Михайлівської цілини, але і тут він є дуже рідкісним. А ще на цілині виявлені 2 червонокнижні види грибів.
В тваринному світі Михайлівської цілини мало великих тварин. Це пов'язано з невеликими розмірами ділянки. Заходять на територію козулі, дикі свині, специфічних степових копитних тут, на жаль, немає. Своєрідними степовими видами є тушканчик великий,занесений до Червоної книги України, та сліпак звичайний, занесений до Європейського червоного списку. Численні в степу птахи.
Режим Михайлівської цілини неоднорідний. На площі 47 гектарів заборонені будь-які регуляційні заходи. На решті території з метою підтримання сталості лучно-степової екосистеми проводиться періодичне сінокосіння.
Не можна перебільшити роль Михайлівської цілини в екологічному вихованні жителів краю. Степ своїми мінливими вогниками квітів, сріблястим ковиловим граєм, неповторними пахощами, щебетанням птахів зачаровує своїх відвідувачів, надає відчуття єдності людини з природою, вчить її цінувати. Слід зауважити, що міжнародна спільнота дуже високо цінує наші заповідники, адже це найвища категорія природно-заповідного фонду за міжнародними класифікаціями, яка в найбільшій мірі забезпечує охорону природних комплексів.
Отже, Заповідник знаходиться у веденні Національної академії наук України, а науково-методичне і господарське керівництво здійснюється Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
Степовий заповідник являє собою унікальну пам'ятку природи цілинної степової рослинності південного сходу України. Тут описано 604 види рослин. Рослинність представлена в основному різнотравно-типчаково-ковильними степами на звичайних чорноземах Приазов'я. Особлива гордість "Хомутовського степу" - ковила. Тільки в цьому відділенні зростає 12 видів. Різноманітний тваринний світ, нараховується 231 вид фауни, 45 з яких занесено до Червоної книги України.
Відділення Українського степового природного заповідника "Кам'яні Могили"
Заповідник "Кам'яні Могили" знаходиться в Володарському районі Донецької області (289,2 га) і Куйбишевському районі Запорізької області (100 га), загальною площею 389,2 га.
"Кам'яні Могили" являють собою своєрідну ділянку кам'янистого степу на виходах пород Азово-Подільського кристаличного масиву. Садиба розташована в селі Назарівка.
"Кам'яні Могили" - гірська країна серед неоглядної рівнини. Тільки в цьому місті зростають такі вузьколокальні ендеміки, як деревій голий та волошка хибноблідолуската. Тут зростає 8 видів папороті - представників північної флори, а на невеликих луговинах можна зустріти галявини гладіолуса тонкого та орхідеї.
З ранної весни до пізньої осені заповідник відвідується туристами. Він зустрічає її кольоровим килимом трав, незвичайної красою гранітних пасм повітрям, напоєним ароматом квітів.
Окрім того, що Кам'яні Могили - це заповідник ботанічний, він також є місцем історичним. За однією з наукових версій тут, неподалік від легендарної річки Каялка 31 травня 1223 р. відбулася вирішальна битва монголо-татар з об'єднаними руськими і половецькими військами, яка закінчилася повною поразкою об'єднаних військ і стала початком занепаду Київської Русі.
Loading...

 
 

Цікаве