WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Хімія і екологія - Реферат

Хімія і екологія - Реферат

аварій (на відміну від інших про-мислових Катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значні території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.
Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерел ом ураження живих організмів не тільки в осередкукатастрофи, а і в прилеглих районах. У США для кожної з 336 особливо небезпечних хімічних речовин, які можуть потрапити в навколишнє середовище внаслідок аварії, встановлено три рівні впливу:
1. Виникає дискомфорт у постраждалих.
2. З'являється втрата працездатності.
3. Виникає загроза життю.
До числа небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: С12, НС1, HF, HCN, SO3, SO2, CS2, CO, СО2, NH3, COC13, оксиди азоту та інші.
* Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.
Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах на об'єктах народного господарства (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).
Джерела забруднення дуже різноманітні: серед них не тільки промис­лові підприємства і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту, а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів.
Серед інгредієнтів забруднення - тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Різні джерела викидів можуть бути однаковими за складом і характером забруднюючих речовин.
Найпоширенішими шкідливими газовими забруднювачами є:
- оксиди сульфуру (сірки) - SO2, SO3;
- сірководень (Н2S);
- сірковуглець (СS2);
- оксиди нітрогену (азоту) - Nox;
- бензпірен;
- аміак;
- сполуки хлору;
- сполуки фтору;
- сірководень;
- вуглеводні;
- синтетичні поверхнево-активні речовини;
- канцерогени;
- важкі метали;
- оксиди карбону (вуглецю) - СО, СО2.
Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, і від нафтопереробної промисловості, і від газовидобувної промисловості.
Джерела забруднюючих речовин різноманітні, також багаточисельні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери. Біосфера забруднюється твердими відходами, газовими викидами і стічними водами металургійних, металообробних і машинобудівних заводів. Величезної шкоди завдають водяним ресурсам стічні води целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості. Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями, а постійне зростання масштабів морських перевезень викликало майже повсюдне забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами. Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм, водотоків і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т.п.). При гірських розробках на поверхню землі витягаються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять . В процесі експлуатації хімічних заводів і теплових електростанцій також утворюються величезні кількості твердих відходів (недогарок, шлаки, золи і т.п.), що складуються на великих площах, вчиняючи негативний вплив на атмосферу, поверхневі і підземні води, грунтовий покров (пилування, виділення газів і т.п.).
На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287 000 об'єктів використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах). Нарощення хімічного виробництва призвело також до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища і людей.
Погіршення стану навколишнього середовища і, як наслідок, погроза здоров'ю і стану екосистеми - явище не нове. Порушення в навколишнім середовищі, викликані діяльністю людини, просліджуються з найдавніших часів.
Однак варто помітити, що людство по-справжньому стурбоване важливістю збереження здоровим навколишнім середовищем, і це обнадіює. Величезна більшість громадян США всіх політичних напрямків заявляють про готовність платити більш високі ціни за продукти (такі, що як не містить свинцю бензин) і більш високі прибуткові податки заради оздоровлення навколишнього середовища. Такі ж тенденції спостерігаються і повсюдно - за межами США.
Ясно, що на хіміків лягати головна відповідальність за усунення і вирішення негативного впливу хімічних сполук на довкілля. Щоб визначити, які речовини присутні в навколишнім середовищі, аналітики повинні розробляти усе більш і більш чуттєві і селективні методи. Виявлення джерел може зажадати проникнення в деталі процесів, що ведуть від вихідного забруднення до кінцевих шкідливих чи токсичних продуктів. Якщо для задоволення енергетичних нестатків приходиться задовольнятися більш низькосортним паливом, то які каталізатори і які нові процеси варто розробити, щоб не збільшити проблеми кислотних дощів і канцерогенних викидів працюючих на куті електростанцій.
Хіміки і фахівці в інших областях, зв'язаних з екологією, несуть особливу і дуже серйозну відповідальність за інформованість на самій кваліфікованій і об'єктивній науковій експертизі. Обов'язок учених - ознайомити суспільство, засоби масової інформації й уряд з реальною картиною, причому мовою, вільною від професійного жаргону. Учені повинні дати наукове обґрунтування пропонованого рішення і вказати, що нас чекає попереду.
Список використаної літератури:
1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. - К.: Либідь. 1995 - 368 с.
2. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. - Харків: ХДАМГ, 1999. - 416 с.
3. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. - 249.
4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. - 238 с.
5. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001. - 500 с.
Loading...

 
 

Цікаве