WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Рекультивація земель - Контрольна робота

Рекультивація земель - Контрольна робота

густота, для тіневитривалих більша, для швидкорослих-менша, для повільно-рослих - більша;
> едафічні, або грунтові умови, причому у більш сухих умовах і на бідніших ґрунтах (породах) приймається більша густота, оскільки дерева тут ростуть повільніше, а в оптимальних умовах вологості та родючості Грунту (порід) густота може бути меншою, оскільки дерева тут ростуть інтенсивніше.
Початкову густоту культур і відповідне розміщення посадкових місць визначають окремо за лісорослинними зонами, підзонами і лісокультурними районами.
Наприклад, загально прийнята орієнтовна початкова густота лісових культур для сосни в сухих і свіжих борах та суборах становить не менше 7 тис. рослин на 1га, у сирих - не менше 5 тис. рослин на 1 га. У садінні великомірними саджанцями допускається первинна густота 2,5 тис. на 1га і більше. Проте через несприятливі умови на відвалах розкривних порід, у лісовій рекультивації початкову густоту доцільно збільшувати до 10-14 тис. шт/га і більше.
За таким принципом можна визначити густоту і для інших лісових культур.
Вирішальною умовою успішної лісової рекультивації є асортимент лісоутворюючих порід. Саме асортимент зумовлює майбутню господарську цінність, біологічну стійкість і продуктивність лісових культур.
Добираючи асортимент, визначають цільове господарське призначення майбутнього деревостану, лісобіологічну взаємну толерантність порід, які проектуються для спільного зростання, відповідність біологічних особливостей лісоутворюючих порід едафічним чинникам, притаманних конкретному відвалу розкривних порід, що підлягає лісовій рекультивації.
3. Розкрийте суть досвіду рекультивації порушених земель при будівництві меліоративних систем
У процесі проведення робіт з меліоративного та водогосподарського будівництва в зоні відводу земель під споруди передбачається зняття родючого шару і його складування у тимчасові відвали з подальшим використанням в гідротехнічних спорудах. Особливо великих обсягів з рекультивації земель вимагають лінійні споруди великої довжини - дороги, канали, дамби, а також ложе водосховищ, засипка старих каналів і мікрознижень, оскільки тут в зоні відводу включаються не лише площі під споруди, але й місця розташування резервуарів і кавальєрів.
Під час будівництва лінійних споруд застосовують таку технологічну послідовність земельних робіт одноковшовими екскаваторами:
Знімають родючий шар на трасах споруд бульдозером, а на ділянках, вкритих водою, - одноковшовим екскаватором. Знятий шар переміщують бульдозером за межі розрівнювання кавальєрів, а впродовж однобічної відсипки їх укладають у протилежний бік від вийнятого з траншеї грунту. Враховуючи зональні особливості будови ґрунтового профілю, товщину знятого шару грунту визначають на основі матеріалів ґрунтового обстеження. Для дернових ґрунтів її приймають за 25 см, ясно-сірих лісових - 20-25 см, сірих лісових - 30-40 см, темно-сірих опідзолених - 40-50 см, чорноземів неглибоких - 45 см. Родючий шар грунту доцільно знімати за наявності в ньому не менше 1,5-2 % гумусу.
Вийнятий грунт на трасі споруди розрівнюють шаром 20 см та орють на глибину не менше 40 см з оборотом пласта. При цьому мінеральний шар переміщують у нижній ярус, а родючий виорюють на поверхню. Оранку проводять плугом ПБН-ЮОЛ, ПЧЯ-2-50, ПЧЯ-3-50 із тракторами Т 100МГС і Т-ІЗОГ-3.
Зорані відвали два рази дискують важкими дисковими боронами БДТ-3, БДНТ-2,2М з тракторами Т-74, а БДНТ-3,5 - з тракторами Т-100МІ або Т-130-Г-3.
Родючий шар ґрунту насувають бульдозером на смугу розрівнюваних відвалів товщиною 5-10 см, на трасу лінійних споруд - товщиною 15-20 см після її засипки.
Розрівнені відвали дискують у два сліди.
Під час будівництва дамб обвалування, гребель, водосховищ, ставків і розробки кар'єрів родючий шар грунту з основи і ложа споруд, а також із резервів знімають бульдозером або скрепером залежно від відстані переміщення. Після відсипки дамб та гребель родючий шар ґрунту складають шаром 10-15 см на відкоси і гребінь непроїжджої дамби (греблі), у відпрацьований кар'єр та резерв. Зайвий ґрунт складають у відвали висотою до 10 м для подальшого використання під час землювання низькородючих земель.
У процесі засипки старих каналів передбачена така технологія: зняття родючого ґрунту з площі кар'єрів або підвищених місць; переміщення мінерального ґрунту для засипки каналів із кар'єрів і кавальєрів бульдозером; покриття (за наявності залишків) мінерального ґрунту родючим ґрунтом шаром 15-20 см; зворотне переміщення рослинного ґрунту у вироблені кар'єри або підвищені місця. За незначної відстані від засипаних каналів від резервів ґрунту всі операції із засипки проводять бульдозером. Канали з питомим об'ємом засипки менше 3 м3 на їм довжини засипають ґрунтом, знятим вздовж трас каналів.
Технологія засипки понижених місць така ж, як і технологія засипки старих каналів, але до початку робіт розкривають блюдця від відводів поверхневих вод, а родючий шар ґрунтів у місцях проведення робіт знімають у резерв. Після засипки мінеральним ґрунтом рослинний ґрунт (дернину) переміщують бульдозером у зворотному напрямі.
Під час будівництва доріг родючий шар знімають із трас, доріг і резервів. Після відсипки полотна дороги частину родючого шару повертають у резерв, а залишок ґрунту використовують для землювання низькородючих земель.
Висновки
Будівельний напрям рекультивації передбачає приведення порушених земель до стану, придатного до промислового і цивільного будівництва. Його можна використати поблизу населених пунктів будь-якої зони на породах, які за своїми фізико-механічними властивостями відповідають будівельним нормам і правилам (БНП).
У формуванні типів лісових культур на рекультивованих землях велике значення має густота культур. По суті, з нею пов'язана біологічна стійкість і продуктивність майбутніх насаджень. Адже за умов заниженої густоти залишається не використаною потенційна продуктивність рекультивованих земель; за завищеної густоти культури відстають у рості, а можуть бути випадки їх загибелі або депресії. Знижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує проведення більшої кількості доглядів. Водночас більша густота вимагає використання більшої кількості садівного матеріалу, що збільшує собівартість лісових культур.
Отже, вибір оптимальної густоти - один з найвідповідальніших моментів у створеннілісових культур на рекультивованих землях. Виявляється, вона є динамічною і змінюється з часом, оскільки лісові дерева з віком вимагають щораз більшого життєвого простору.
У процесі проведення робіт з меліоративного та водогосподарського будівництва в зоні відводу земель під споруди передбачається зняття родючого шару і його складування у тимчасові відвали з подальшим використанням в гідротехнічних спорудах. Особливо великих обсягів з рекультивації земель вимагають лінійні споруди великої довжини - дороги, канали, дамби, а також ложе водосховищ, засипка старих каналів і мікрознижень, оскільки тут в зоні відводу включаються не лише площі під споруди, але й місця розташування резервуарів і кавальєрів.
Список використаної літератури
1. Іванух Р. А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільського господарства. - К., 1985.
2. Миланова Е. В., Рябчиков А. Й, Использование природних ресурсов й охрана природи. - М., 1986.
3. Руснак П. П. Еколого-економічні аспекти природокористування. - К.,
4. 1990.
5. Черевко Г.В., Яцків М.I. Економіка природокористування. - Львів: Світ, 1995 - 208 с.
Loading...

 
 

Цікаве