WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських (селищних) рад - Реферат

Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських (селищних) рад - Реферат


Реферат з екології
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ПРОЕКТІВ
ЗЕМЛЕУСТРОЮ СІЛЬСЬКИХ
(СЕЛИЩНИХ) РАД
Значне місце в раціональному використанні та охороні земель, збереженні агроландшафтів, їх впорядкуванні належить землеустрою - основному дієвому механізмові в управлінні земельними ресурсами. В умовах земельної реформи істотно ускладнюються І змінюються завдання землеустрою, його зміст. Це спонукає до пошуків наукових підходів щодо розробки нових видів проектної землевпорядної документації, перш за все проектів землеустрою сільських (селищних) рад. Порівняно із загальнодержавними регіональними програмами з використання та охорони земель, схемами землеустрою адміністративних районів, розробка проектів (схем) землеустрою сільських (селищних) рад дає можливість регулювати земельні відносини, створювати передумови для оптимізованого землеко-ристування та запроваджувати природоохоронні і ґрунтозахисні заходи на місцевому рівні.
Організація сталого землекористування конкретних новостворених, невеликих за розміром, господарських структур (акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, приватно-орендних підприємств тощо) здійснюється в ході територіального землеустрою, а саме шляхом проведення робіт, які забезпечують формування нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою, при подальшому їх межуванню. При цьому переважаюча дія землеустрою на організацію території сільськогосподарських підприємств, які складають земельно-ресурсну і виробничу базу аграрної галузі, повинна враховувати постійну динаміку землекористувань та їх систем різного ступеню інтенсивності. Проте на кожному етапі перетворень слід забезпечити стабільне функціонування сільськогосподарського виробництва. Завдання землеустрою заклинається в регулюванні і поєднанні цих різнонаправлених тенденцій.
Одним із способів збереження природно-господарських балансів в організаційно-територіальному влаштуванні сільськогосподарських підприємств є
розробка на території адміністративно-територіальних одиниць (сільських та селищних рад), систем організації території відносно елементів природного комплексу і різноманіття ландшафтів та процесів, які в них відбуваються.
Вирішити проблеми можна на основі глибокої природно-господарської диференціації земель в складі проекту землеустрою території сільської ради, шляхом комплексної діагностики екологічних, ландшафтних, агрополітичних і інших властивостей.
Стійкість землекористування та їх інвестиційна привабливість виступають результативним показником обґрунтування рішень землевпорядних і управлінських завдань на рівнях адміністративного району, сільської (селищної) ради, окремих сільськогосподарських підприємств і їх груп.
Інформаційною базою прийняття рішень є матеріали зйомок, обстежень, вишукувань, їх наукової інтерпретації в формі районування території та відповідних оцінок, дані моніторингу землекористування і земельного кадастру.
Оптимізація землевпорядкування особливо важлива в сучасних умовах хронічного дефіциту інвестиційних і матеріально-технічних ресурсів. Тому безальтернативним є повне використання "дарових сил природи", екологічних структур і механізмів, адаптивних властивостей агроландшафтів і агросистем. Системний підхід в умовах динамічності землекористування можливий тільки на рівні адміністративно-територіальних утворень - район, сільська рада.
В основі методичних підходів щодо розробки проектів землеустрою повинні лежати питання екологізації землекористування як основного механізму підготовки і реалізації у правлінських рішень і єдиною гарантією впровадження екологічних ідей у практику землеустрою. Екологічно обґрунтований землеустрій є засобом формування просторової та вироб-ничої структури території до природної та набутої придатності земель до різних видів господарської діяльності.
Ці питання при розробці проектів ми піднімаємо практично вперше, навіть при розробці проектів внутрігосподарського землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ) на них увага так не акцентувалася, не кажучи вже про традиційний землеустрій, де ми оперували тільки економічними категоріями. У той час при екстенсивному сільсько-господарському виробництві в землекористуванні переважали дії, які направлені на освоєння нових земель, розширення посівних площ, укрупнення господарств і сівозмін. Екологічні проблеми поступово накопичувались, але серйозної громадської оцінки вони не набули. Сам стан земельних ресурсів спонукає нас покласти в основу розробки проекту землеустрою сільської (селищної) ради принципи екологізації природокористування.
Для розробки проектних рішень необхідно детально вивчити і проаналізувати сучасний стан землекористування, дати оцінку його природно-ресурсному потенціалу та рівню екологічної стабільності території.
Природно-ресурсний потенціал території характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їхній суспільній споживчій вартості. В основу розрахунків потенціалу земельних ресурсів сільської ради покладено результати великомасштабної загальної економічної оцінки всіх сільсь-когосподарських угідь, здійсненої в єдиній системі земельного кадастру відповідно до вказівок про порядок проведення оцінки земель. Потенціал земельних ресурсів відображений узагальнюючим показником оцінки - середньою величиною валової продукції з 1 га в єдиних кадастрових цінах, помноженою на всю площу сільськогосподарських угідь району.
При оцінці рівня екологічної стабільності території найважливіше значення має структура та стан земельних угідь, і перш за все, наявність екологостабільних угідь (лісів, сіножатей, пасовищ тощо). Співвідношення цих угідь та антропогенного навантаження характеризується коефіцієнтом екологічної стабільності території. Останній розраховується відповідно до "Методичних рекомендацій...". Для оцінки природоохоронної організації території також потрібно проводити розрахунок системи інших екологічних показників: індексу продуктивності агро-ландшафтів, індексу екологічного різноманіття території, коефіцієнту антропогенного навантаження та ін.
В основу розробки проекту землеустрою сільської (селищної) ради пропонується покласти еколого-ландшафтний підхід. Це означає, що у всьому процесі землевпорядного проектування центр ваги повинен бути перенесений на ретельний облік особливостей ландшафту, приділяючи значну увагу землям сільськогосподарського призначення.
Земля як базовий природний ресурс і головний засіб сільськогосподарського виробництва характеризується цілою низкою властивостей і якостей. Для прийняття землевпорядних рішень найважливіше значення має врахування просторових параметрів, рельєфу, ґрунтового по-криву, гідрографічних умов, рослинності тощо. Традиційно виконувались поком-понентні дослідження (геоморфологічні, ґрунтові, геоботанічні та ін.). Покомпо-нентний підхід не забезпечує комплексного вирішення проблеми використання земельних ресурсів,бо при цьому не враховується важлива особливість природних умов, а саме взаємозв'язок всіх компонентів природи та їх сувора територіальна локалізація, що
Loading...

 
 

Цікаве