WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Карпатський біосферний заповідник - Курсова робота

Карпатський біосферний заповідник - Курсова робота

рослини. Лише у цих масивах заповідника поширений ряд рідкісних видів тварин середземноморського походження. Завдяки близькому розміщенню значних населених пунктів, зокрема м. Виноградова, ці осередки дикої природи мають велике рекреаційне значення.
В Карпатському біосферному заповіднику створено інформаційний еколого-освітній та історико-культурний осередок - Музей екології гір та історіїприродокористування в Українських Карпатах, діяльність якого спрямовується на збереження природної та культурної спадщини регіону. Особливий значення територія КБЗ представляє для збереження культури українських горян - гуцулів, бойків та лемків. Окремі елементи місцевого природокористування, наприклад, високогірне молочне вівчарство та пов`язані з ним промисли і традиції, мають на сьогодні унікальний для Європи характер.
Поряд з Музеєм на території заповідника функціонує мережа науково-пізнавальних маршрутів, що охоплюють найвизначніші природні та культурні об'єкти, створюється ряд візит-центрів, зокрема в унікальній "Долині нарцисів" та в географічному центрі Європи.
Геологія та геоморфологія
Українська частина Східних Карпат, як і вся Карпатська дуга, відноситься до Альпійської геосинклинальної області. Вони входять до складу північної гілки Альпійського складчастого поясу. Складні складчасто-покривні структури, що їх утворюють, виникли головним чином в результаті кайнозойської (альпійської) складчастості. В Карпатських горах виділяють дві основні тектонічні зони - Зовнішніх флішових Карпат та Внутрішніх вапняково-кристалічно-вулканічних Карпат, які облямовані Передкарпатським крайовим та Закарпатським внутрішнім прогинами. Українські Карпати - це переважно Зовнішні Карпати, оскільки друга зона тут глибоко опущена і прихована під неогеновими відкладами. В межах України тільки Мармароську зону частина вітчизняних геоморфологів відносить до Внутрішніх Карпат. Природною межею між Зовнішніми Карпатами і Закарпатським прогином є Пенінська зона. В геологічній будові території переважають товщі крейдового та палеогенового флішу - пісковики, алевроліти і аргіліти; трапляються виходи юрських вапняків (Пенінська або Стрімчакова зона) та палеозойських кристалічних сланців (Мармароська зона). Вулканогенні утворення представлені андезитами, базальтами та туфами (Вулканічні Карпати).
Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м). Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднять (в пліоцені - четвертинному періоді) і ерозійного розчленування. Менша стійкість флішевих порід проти денудації - причина типових для Карпат зглажених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристалічних порід Мармароського масиву зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребенями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоценового зледеніння - кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. Пенінську зону характеризує наявність численних скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейдового віку у вигляді ізольованих стрімчаків. У цій зоні добре виражений карст, особливо його підземні форми - печери, шахти, гроти.
Карпатський біосферний заповідник знаходиться на південно-західному мегасхилі українського сегмента Східних Карпат. Більшість заповідних масивів розташована у складчастій області головним чином у зоні Зовнішніх (флішевих) Карпат (Чорногірський, Свидовецький, частково Угольсько-Широколужанський заповідні масиви, регіональний ландшафтний парк "Стужиця"), а також в Мармароській зоні (Марамороський і Кузійський масиви) та зоні Пенінських стрімчаків (південна частина Угольсько-Широколужанського масиву). Лише масив "Долина нарцисів" та ботанічні заказники "Чорна Гора" і "Юлівська Гора" розташовані поза поясом складчастих Карпат - в області Закарпатського внутрішнього прогину (Хустсько-Солотвинська улоговина та Вулканічні Карпати).
Природні осередки (оселища)
Кластерний тип заповідника, висока біогеографічна та ландшафтна репрезентативність, обумовлює широкий спектр габітатів на цій території. Тут представлений весь комплекс висотної поясностi Українських Карпат - від елементів передгiрних лук та дiбров до альпiйського поясу з лучними, скельно-лишайниковими ландшафтами. Територія Карпатського біосферного заповідника вкрита, в основному, лісовою рослинністю, яка займає більше 90 % його загальної площі. Лучні ценози займають лише біля 5% заповідної території і представлені на низинних заплавних луках масиву "Долина нарцисів", у високогір`ї та на лісових галявинах. Решту території займають скелясті виходи, кам`янисті розсипи та водотоки.
Панівним типом рослинності заповiдника є ліси, значну частку яких становлять праліси. У формуванні лiсового покриву беруть участь понад 25 деревних порід, з яких 8 відносяться до лісоутворюючих. У рівнинній найбільш теплій частині Закарпаття поширені дубові, грабово-дубові, дубово-букові та буково-дубові ліси. Вони представлені у заповіднику на території ботанічних заказників "Чорна Гора" і "Юлівська Гора". Дубові ліси сформовані дубом скельним (Qercus petraea), частково дубами багатоплідним (Q. polycarpa) та Далешампа (Q. dalachampii). Тут збереглися унікальні низькорослі дубові фітоценози (Quercetum humile), які за структурою нагадують південно-європейські шибляки (асоціації Quercetum petraeae dalechampii phleosum phleoidis і Q. p. melicoso pictaepoosum). На виходах магматичних порід в єдиному в Україні місці зростають Fraxineto orni-Quercetum petraeae dalechampii phlooso-festucosum sulcatae і Fraxineto orni-Quercetum petraeae dalechampii melicosum pictae. Поряд поширені Quercetum petraeae ligustrosum, Quercetum petraeae cornosum та Quercetum petraeae asperulosum. Унікальними для Українських Карпат є також Querceto petraeae-cerris ligustrosum та Tilieto argenteae-Quercetum petraeae staphylosum. На північних експозиціях представлені Carpineto-Quercetum petraeae ligustrosum, Fageto-Quercetum petraeae asperulosum та Fagetum asperulosum. Загалом рослинність цієї території носить лісостеповий характер. Окрім заказників, ліси за участю дуба фрагментарно представлені в найтепліших ділянках окремих гірських заповідних масивів. У Кузійському масиві на нижчих гіпсометричних рівнях (360-630 м) зростають дубово-букові та буково-дубові ліси. Найбільш поширені асоціації - Fageto-Quercetum petraeae asperulosum та Quercetum petraeae-Fagetum luzulosum luzuloidae. Представлена тут і унікальна асоціація: Fageto-Abieto-Quercetum petraeae dentariosum. В Кузійському масиві на висоті 1090 м н.р.м. відмічено найвище для України місцезростання дуба скельного (Qercus petraea) в асоціації Querceto petraeae-Fagetum myrtillosum. В південній частині Угольсько-Широколужанського масиву серед бучин
Loading...

 
 

Цікаве