WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Карпатський біосферний заповідник - Курсова робота

Карпатський біосферний заповідник - Курсова робота

масиву. Заповiдна територiя, площею 8990 га, лежить в межах висот 750 - 1940 м.н.р.м.Основним гiрським вузлом є гора Пiп Iван Марамороський (1940 м). Масив складений твердими кристалiчними породами - гнейсами, слюдяними i кварцовими сланцями, мармуровидними вапняками юрського перiоду, що обумовлюе специфiчнi риси рельефу, грунтового покриву, флори i рослинностi. Рельєфу Мараморош властивi глибокi мiжгiрнi долини, численнi скелястi гребенi та вершини. Представленi слiди кайнозойського зледенiння - льодовиковi цирки. В межах масиву знаходяться басейни потокiв Бiлий i Квасний, якi є, вiдповiдно, притоками Тиси i Бiлої Тиси.
Басейн Квасного вiдрiзняється прохолодним i холодним гумiдним клiматом, характеристика якого, за даними метеостанцiї Луги, приведена вище. Басейну потоку Бiлого властивий бiльш теплий клiмат. За даними метеостанцiї Дiлове (390 м.н.р.м.), середня температура сiчня рiвна мiнус 4 градуси, липня - 18,5, середньорiчна - 7,9 градусiв. Середньорiчна сума опадiв - 1087 мм. У високогiр'i клiмат холодний, гумiдний.
Марамороський заповiдний масив характеризується своєрiдним рослинним покривом, що обумовлено його геологiчною будовою. На нижчих гiпсометричних рiвнях широко поширенi мiшанi листяно-хвойнi та листянi лiси, сформованi з Fagus sylvatica, Abies alba, Picea excelsa i Acer pseudoplatanus, рiдше - з Carpinus betulus. Буковi пралiси поширенi на пiвденних схилах та на багатих кальцiем грунтах. Найбiльшi площi займають мiшанi фiтоценози. В холодному клiматi на верхнiй межi лiсу, яка проходить тут на висотi 1600-1700 м, поширенi чистi клiмаксовi смеречники. Вище них розташованi субальпiйськi та альпiйськi луки з фрагментами заростей криволiсся, здебiльшого з Pinus mugo. Значного поширення тут набули угруповання з Rhododendron kotschyi та чагарничкiв - Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea та V. uliginosum. В субальпiйському та альпiйському поясах зростає ряд рiдкiсних рослин, як Anemonastrum narcissiflorum, Anthemis carpatica, Gentiana acaulis, G.lutea, G.punctata, Narcissus angustifolius, Poa deylii, Pulsatilla alba, Sempervivum montanum, а в лiсовому поясi - також Campanula carpatica, Scopolia carniolica та iн.
Фауна масиву багато в чому схожа з Чорногорою, але має свої особливостi. Завдяки бiльш скелястому ландшафту високогiр'я краще представленi мешканцi кам'янистих розсипiв - снiгова полiвка та альпiйська тинiвка. Тiльки тут вiдмiчений в заповiднику сокiл-сапсан (Falco peregrinus), який надає перевагу скелястим дiлянкам. З безхребетних слiд вiдмiтити ендемiчнi види комах, приуроченi до скельних виходiв: Carabus fabricii, Nebria transsylvanica та Trechus carpaticus.
Кузійський заповідний масив
Кузійський заповідний масив розмiщений в пiвденних вiдрогах Свидовецького хребта на висотах від 350 до 1409 м.н.р.м. Займає площу 4925 га, яка повнiстю знаходиться в межах лісового поясу. Найвища вершина - г. Лисина (1409 м). В південній частині масиву пролягає смуга юрських мармуровидних вапнякiв, якi утворюють численнi скельнi виходи. Цей район вирізняється як клiматичними умовами, так i характером рослинностi. Тут закінчується суцільне поширення дубово-букових лісів. Пiд впливом теплих повiтряних мас з Марамороської долини у цьому районі створилися специфiчнi умови, що сприяють поширенню теплолюбивих видiв на значнi висоти. Так, Quercus robur та Q. petrea доходять тут до висоти 1090 м, що є їх найвищим мiсцезростанням в Українi. Особливої уваги заслуговують осередки зростання Taxus baccata, що збереглися на вапнякових скелях пiд пологом яворово-букових лiсiв. Основну площу в масиві займають букові ліси, які представлені як чистими, так і мішаними фітоценозами. Подекуди, на вищих гіпсометричних рівнях, поширені зональні смеречники.
Фаунiстичний комплекс масиву складають характернi для лiсiв Українських Карпат види. Земноводнi представленi саламандрою плямистою (Salamandra salamandra), тритоном карпатським (Triturus montandoni), жабою трав'яною (Rana temporaria) та кумкою гiрською (Bombina variegata). Своерiдний мiкроклiмат південної частини масиву сприятливий для лiсового полоза (Elaphe longissima), який в заповiднику зустрiчається локально. З хижих ссавцiв звичайними є лисиця (Vulpes vulpes) i куниця лiсова (Martes martes), зрiдка зустрiчаються ведмiдь, рись, кiт лiсовий (Felis silvestris) та борсук (Meles meles). Iснуючi на територiї масиву тектонічні печери та покинутi штольнi служать сховищами для 8 видiв кажанів, з яких чотири рiдкiснi - нічниця довговуха (Myotis bechsteini), широковух звичайний (Barbastella barbastellus), та пiдковоноси великий (Rhinolophus ferrumequinum) i малий (Rh. hipposideros).
Угольсько- широколужанський заповідний масив
Угольсько- широколужанський заповідний масив розмiщений на пiвденних схилах полонини Красної i її потужного вiдрогу полонини Менчiл в межах висот 400-1280 м. н.р.м. Загальна площа заповiдної територiї складає 15580 га. Геологiчний фундамент масиву утворюють вiдклади крейдяного i палеогенового перiодiв - потужнi шари флiшу, у складi яких переважають аргилiти, алевролiти та, рiдше, пiщаники. Пiвденна частина Угольського лiсництва знаходиться у Пiвнiчнiй зонi стрiмчакiв. Для цього району характерна наявнiсть великих блокiв вапняку з добре розвинутим карстом. Тут представленi рiзноманiтнi карстовi форми, зокрема печери, яких налiчується понад тридцять. На територiї масиву знаходиться найбiльша печера Українських Карпат - "Дружба", сумарна довжина ходiв якої складає понад один кiлометр. В печерi "Молочний камiнь" знайдена пiзньо-палеолiтична стоянка стародавньої людини. Оригiнальними геоморфологiчними утворами є вапняковi скелі, висота яких сягає семидесяти метрiв.
Найвищi вершини заповiдного масиву - Угольська Плеша (1108 м), Поганська Кiчера (1092 м), Видножанська Кiчера (1072 м), Вежа (937 м).
Потужний хребет захищає масив вiд пiвнiчних вiтрiв - переважають вiтри захiдних i пiвденно-захiдних румбiв. Клiмат району теплий, помiрний i вологий у передгiр'ї, прохолодний i дуже вологий в високогiр'ї. За даними метеостанцiї Уголька (470 м.н.р.м.) середньомiсячна температура сiчня рiвна мiнус 4,5 градусiв, липня - 17,2 градусiв, середньорiчна - 7,1 градусiв. Середньорiчна кiлькiсть опадiв складає 1390 мм.
В нижнiй частинi Угольсько-Широколужанського масиву сформувалися свiтло-бурi середньосуглиннi потужнi грунти, вище - темно-бурi лiсовi. На вапняках утворились щебнистi, а в долинах рiчок - дерновi, iнодi глеєвi грунти.
Масив знаходиться в зонi букових лiсiв, де переважають зональнi бучини, що утворюють також i верхню межу лiсу на висотi 1200-1300 м. Вище, здебiльшого в улоговинах, зустрiчаються фрагменти криволiсся з Duschekia viridis. В оптимальних екологiчних умовах бук вiдзначається високою вiтальнiстю i утворює високопродуктивнi насадження з запасом деревини понад 600 куб.м. на га. На вапнякових оголеннях збереглися унiкальнi для Карпат угруповання Taxeto-Fagetum та Juniperetum sabinae. Тут
Loading...

 
 

Цікаве