WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Карпатський біосферний заповідник - Курсова робота

Карпатський біосферний заповідник - Курсова робота

збереглися невеликі осередки Qercus petraea, який утворює наступні асоціації: Querceto-Fagetum asperulosum, Quercetum luzulosum luzuloidis та Fageto-Quercetum dentariosum.
З підвищенням висоти над рівнем моря життєвість бука (Fagus sylvatica) збільшується. В оптимальних екологiчних умовах він формує монодомінантні угруповання. Чисті бучини широко представлені у всіх гірських заповідних масивах. Практично повністю формують вони рослинний покрив вУгольсько-Широколужанському масиві, домінують в Кузійському масиві та ландшафтному парку "Стужиця", складають значну частку в Марамороському та Свидовецькому масивах. Тільки в найхолоднішому та найвисокогірнішому Чорногірському масиві вони зустрічаються фрагментарно. Їх ценотичне ядро складають Fagetum dentariosum, F. symphitosum, F. caricosum pilosae, F. galiosum, F. asperulosum і F. athyriosum, рідше F. alliosum ursinea. На скелястих грунтах, де життєвість бука понижена, представлені осередки Acereto pseudoplatani-Fagetum, Fraxineto excelsioris-Fagetum, Fageto-Fraxineto-Aceretum pseudoplatanae mercurialidosum та інші.
За менш сприятливих кліматичних умов бук формує мішані деревостани, в тій чи іншій мірі представлені у всіх гірських заповідних масивах. Найбiльшi площi в заповіднику займають наступні фiтоценози - Piceeto-Abieto-Fagetum asperulosum, Abieto-Piceeto-Fagetum, Fageto-Abieto-Piceetum oxalidosum. Зрiдка зустрiчаються ялицево-буковi лiси за участю Abies alba, які представленi Abieto-Fagetum oxalidosum i A.-F. athyriosum.
Формація природних смерекових лісів (Piceetea abietae) займає найвищу висотну ступінь лісового покриву. В межах заповідника чисті клімаксові смеречники формують верхню межу лісу в Чорногорі, Свидовці та Мараморошах. Вони в основному представлені - Piceetum oxalidosum, P. polytrichosum, P. myrtillosum.
Серед азональних лісових угруповань найбільшої уваги заслуговують Alnetum incanum i Piceeto-Alnetum incanae, які утворюють вузьку смугу вздовж гiрських потокiв; Betuletum pendulae на кам`янистих розсипах; Taxeto-Fagetum та Juniperetum sabinae, що збереглися на вапнякових оголеннях.
Вище лісового поясу розташованi субальпiйськi та альпiйськi луки з фрагментами заростей криволiсся. В субальпiйськiй рослиннiй ступенi Чорногори та Мараморош поширенi клiмаксовi угрупування Mugheta, Duschekieta i Junipereta sibiricae. Характерними є рiдкiснi угруповання з домiнуванням Rhododendron kotschyi, Salix herbacea, S.retusa та високотравних видiв Adenostyles alleariae i Cirsium waldschteinii. Значнi площi тут займають трав'янистi угруповання iз Deschampsia caespitosa, Calamagrostis villosa та значно меншi - з Nardus stricta. Більшу частину цих травостоїв складають Anthoxanthum alpinum, Agrostis tenuis, Festuca rubra та види роду Poa, особливо P. alpina i P. pratensis. На Свидовці вище лісового поясу поширено криволісся з душекії зеленої (Dushekia viridis) та ялівцю сибірського (Juniperus sibirica). Pinus mugo, а також і Rhododendron kotschyi тут відсутні, проте ряд видів зростають в Українських Карпатах лише в Свидовецькому масиві: крупка аїзовидна (Drabba aizoides), очанка зальцбурська (Euphrasia salisbur-gensis), ломикамінь переломниковий (Saxifraga androsacea) та ін.
У регіональному ландшафтному парку "Стужиця" верхня межа лiсу проходить на висотi бiля 1200 м. Вона утворена криволiссям iз Fagus sylvatica, Acer pseudoplatanus i Sorbus aucuparia, що в улоговинах переходить у фрагменти заростей Duschekia viridis. В її бiогрупах зустрiчаються окремi рослини Adenostyles alliariae, Cicerbita alpina, Poa chaixii, Veratrum album. Верхня частина водороздiльного хребта (вище 1200 м) зайнята субальпiйськими луками з лучних та чагарничкових угруповань з Nardus stricta та Vaccinium myrtillus. Незначнi площi зайнятi угрупованнями з Festuca rubra, F. picta, Deschamosia caespitosa, Poa chaixii тощо.
В заповідному масиві "Долина нарцисів" охороняються також рівнинні лучні фітоценози, представлені різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями з переважанням Festucetae rubrae, Deschampsieta caespitosae, Alopecurieta pratensii, Bromopsideta mollis. Тут знаходиться під охороною осередок нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius), популяцiя якого в цьому рiвнинному локалiтетi збереглася з пiсляльодовикового перiоду i має релiктовий характер. Цей вид на територiї масиву зростає в декiлькох угрупуваннях: Narcissus angustifolius + Sanguisorba officinalis + Anthoxanthum odoratum, N. angustifolius + Festuca pratensis + Holcus lanatus, Juncus conglomeratus + Filipendula vulgaris + N. angustifolius.
Водні габітати заповідника представлені переважно численними водотоками гірського характеру. Рівнинна річка відома тільки для масиву "Долина нарцисів". Незначна кількість невеликих стоячих водойм знаходиться у високогірній частині Карпатського заповідника.
Серед інших габітатів не можна не відмітити підземні порожнини як штучного, так і природного походження, які знаходяться на території кількох заповідних масивів (загалом близько 50). Вони містять унікальні ендемічні троглобіонтні комплекси, а також одні з найбільших у Європі зимових колоній кажанів.
Культурні та історичні пам'ятки
В регіоні розміщення Карпатського біосферного заповідника проживає кілька етнічних груп українських горян - гуцулів, лемків та інш. Вони вирізняються самобутньою культурою, яка сформувалася в значній мірі під впливом суворих гірських умов. Внаслідок цього виникла специфічна система природокористування, окремі елементи якої не мають аналогів. Зокрема тут зберігся унікальний для Європи осередок високогірного молочного вівчарства та пов`язаних з ним промислів. Гірські пасовища - полонини, вже в VI-IX ст. використовувалися населенням для випасу худоби. Місцеві жителі особливо цінували овець, оскільки від них вони отримували все необхідне: молоко, сир, бринзу (специфічний молочний продукт), вовну та ін. Відгінна форма випасу худоби, при якій худобу виганяли на віддалені пасовища, де вона утримувалася до осені, набула завершеного вигляду у гірському скотарстві Карпат, особливо Гуцульщини. З ним пов'язане існування специфічного полонинського господарства, що характеризувалося й, почасти, зберегло і досі багато архаїчних рис. Всі дійства, що його супроводжують, обов`язково побудовані на старовинних обрядах, які частково зберегли свою дохристиянську суть. Особливо видовищний весняний вигін худоби на гірські пасовища, так званий полонинський хід, який відбувається з особливою урочистістю та усталеним церемоніалом.
Ще однією культурною пам`яткою Карпатського заповідника є пiзньо-палеолiтична стоянка стародавньої людини, яка знаходиться в карстовій печерi "Молочний камiнь" на території Угольсько-Широколужанського масиву.
Екологічна освіта і виховання
Екологічна просвіта населення є одним з пріоритетних завдань біосферних резерватів. В Карпатському заповiднику значна увага придiляється саме цьому напрямку діяльності. Він був одним з
Loading...

 
 

Цікаве