WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Заповідник “Асканія-Нова" - Реферат

Заповідник “Асканія-Нова" - Реферат

покладений початок створенню заповідника.
Цілиною є вся територія Великого Чапельського поду площею 2,4 тисячі гектарів, що з півночі примикає до селища "Асканія-Нова"; на ній пасуться копитні тварини асканійського зоологічного парку. Ці три масиви цілини (близько 10 тисяч гектарів) і становлять асканійських степовий заповідник. З 1966 року його площа зросла на 1000 гектарів за рахунок зораної ділянки, призначеної для залуження. Але відновлення трав'яного покриву йде дуже повільно. Для повного відновлення цілини треба кілька десятків років.
Ділянки цілини, що збереглися в "Асканії-Нова", є живим музеєм минулого нашої планети; тому стає зрозумілою величезна наукова і культурна цінність цього заповідника.
Степ хороший у всі пори року. Навесні він вкривається тюльпанами, ірисами та багатьма іншими яскравими квітами. На кінець травня весь хвилюється волотями тирси, типчака та перистої ковили. Восени степ рудий з сивиною, як спина вилинялого на зиму зайця-русака. Ці звірки водяться тут у великій кількості, і кожного разу доводиться знов і знов дивуватися їх надзвичайній здатності маскуватися, коли вони кидаються навтіки.
Стрепет, степовий журавель-красавка і дрохва, що колись густо населяли південноукраїнські степи, стали тепер дуже рідкісними птахами, і тільки під час перельотів іноді можна бачити їх великі зграї. Лише твердо додержуючи заповідності, вдасться добитися хоча б часткового відновлення поголів'я цінних звірів і птахів характерних для цього краю.
Водилися в асканійських степах і байбаки, але їх зовсім винищили, і тільки пагорбки біля тих місць, де були нори цих гризунів, так звані сурчини, з німим докором свідчать про це. На пагорбах і досі люблять гніздитися степові орли, які годуються тут переважно ховрашками. Орли охороняються як корисні птахи, а тепер їх доводиться охороняти вже і як рідкісних гарних пернатих хижаків, що зникають.
Взятих з гнізда орлят успішно вирощують в асканійському зоопарку, а останнім часом удається навіть одержувати приплід від них в неволі. Журавлів-красавок та дрохв весь час утримують в зоопарку, проте вони ніколи не давали там потомства. У степу ж вони бувають у великій кількості лише під час перельотів і тільки зрідка їх можна бачити в "Асканії-Нова" на гніздуванні.
З хижих птахів на гніздуванні звичайними є корисні в сільському господарстві дрібні соколи-кібчики та боривітри, а також луні - степовий і польовий. Залітають шуліки, орлан-білохвост та інші.
У степу гніздиться 5 видів жайворонків, перепел, сіра куріпка та понад 10 видів інших птахів, а під час весняних і осінніх перельотів зустрічається близько 200 видів пернатих. Багато з них прилітають сюди величезними зграями і затримуються іноді надовго.
Особливо різноманітний буває пташиний світ у роки природного затоплення Чапельського поду. Це трапляється приблизно через кожні 10 років, коли дружна весна настає слідом за багатосніжною зимою. У зв'язку з цим величезна чаша поду заповняється весняними водами. Завдяки значній щільності ґрунту у поді чаша лишається обводненою і заболоченою майже два роки. Тоді в поді збирається безліч водоплавних та болотних птахів, яких у звичайні роки можна бачити тільки в заплаві Дніпра і на Сиваші. На повені зупиняється величезна кількість качок, гусей, куликів, крячок, чапель.
Та ось через рік-другий вся вода у чаші поду висихає і він стає не дуже багатим пасовищем. У звичайні сухі роки тут переважають подовий пирій і подова волошка, а в багатші на вологу - лисохвіст, осоки, сусак зонтичний, настурція та інші. У планах упорядкування території "Асканії-Нова" передбачено створення найближчим часом постійного водоймища в Чапельскому поді площею до 200 гектарів з залісеними островами. Вода сюди надходитиме з Чаплинського відгалуження Красно знаменного зрошувального каналу, а спеціальні меліоративні споруди забезпечать скидання води в роки з повенями.
У степу живуть лиси, тхорі, ласки, дрібні гризуни - полівки й більші - ховрашки й тушканчики, а також їжаки, вужі, отруйні степові гадюки, жовто череві полози, ящірки та величезна кількість комах.
Вовків вже немає. Останній вовк був убитий поблизу "Асканії-Нова" в 1954 році. Акліматизований на півдні України єнотовидний собака заходить рідко. Він тримається переважно заплави Дніпра та Сивашів, де більше корму.
Великих ссавців, які раніше водилися у південних степах України, люди цілком знищили або витіснили.
В середині 16 століття в українських степах ще бачили диких європейських биків зубрів; потім їх, як і турів, знищили. У район Кримських гір люди витіснили і благородних оленів. На початку минулого століття були цілком знищенні на Україні й сайгаки. Тепер ця антилопа дуже поширена на південному сході нашої країни.
Майбутнє заповідника "Асканія-Нова".
Відтворення поголів'я багатьох цінних диких тварин у неволі - величезне досягнення як з наукового, так і з практичного погляду.
Тварини й рослини, вилучені з своїх природних умов, часто стають безплідними. Можна навести чимало прикладів абсолютної безплідності таких видів, як червонозоба казарка, фламінго та інші. І саме подоланням безплідності диких тварин у неволі "Асканія-Нова" здобула світову славу. Тут завдяки особливим умовам життя одержано приплід від 69 видів, підвидів та гібридних форм копитних тварин, від 3 видів страусів і 96 видів кілегрудих або літаючих птахів.
Від випадків одержання приплоду слід переходити до регулярного розмноження диких тварин. До найцінніших і приручуваних видів час уже застосовувати весь арсенал зоотехнічних методів розведення. Це передусім допоможе запобігти виродженню тварин, а також відкриє шляхи до спрямованої зміни їх у потрібному напрямі. Така робота неможлива без значного поголів'я, у зв'язку з чимконей Пржевальського, зебр, оленів, верблюдів, антилоп, баранів, биків, страусів, гусячих і курячих птахів, що успішно розмножуються в заповіднику вже протягом тривалого часу, треба мати більше.
Мета такого розведення - примножувати тварин рідкісних і зникаючих видів, збагачувати фауну і поповнювати зоопарки цінними життєстійкими екземплярами, а також нагромадити потрібне поголів'я для експериментів по гібридизації, акліматизації та одомашненню. Здійснення всіх цих завдань ґрунтується на широкому відтворенні поголів'я диких тварин.
Наявність в "Асканії-Нова" багатьох здатних розмножуватися видів створює надзвичайно сприятливі умови для розробки питань гібридизації. Тут уже виведено і частково використовується близько 80 гібридних форм копитних ссавців, курячих, гусячих та інших птахів. Проте віддалена гібридизація тварин у цілому лишається ще мало розробленою проблемою; тим часом вона як з теоретичного, так і з практичного погляду заслуговує поглибленого дослідження.
На порядку денному тут стоять завдання: з'ясувати причини не схрещування тварин різних видів і знайти способи усунути ці причини; навчитися запобігати загибелі ембріонів, боротися з безплідністю віддалених гібридів; і, нарешті, вивчити й використати закономірності спадковості при віддаленій гібридизації.
Уся система утримання диких тварин - випасання стада антилоп, оленів та інших у відкритому степу, ручне виховування їх молодняка, роздоювання канн з використанням їх молока для лікування тощо - створила в "Асканії-Нова" широкі можливості для проведення оригінальних робіт по прирученню й одомашненню нових видів, а також по вивченню поведінки тварин. Це дає багатий матеріал для дальшої розробки основних положень вчення І. П. Павлова про умовні і безумовні рефлекси.
На багатому різновидному поголів'ї асканійських тварин можна успішно вивчити питання акліматизації, впливу змін середовища на організм і його потомство, спадковості й мінливості організмів у контрольованих умовах.
"Асканія-Нова" є резерватом мисливсько-промислових тварин (оленів, коней, фазанів, гусей, качок, та інших) для заселення інших заповідників і мисливських господарств. Цей резерват незабаром стане ще потужнішим.
І, нарешті, "Асканію-Нова" треба далі зміцнювати й розвивати як об'єкт світового туризму.
Список використаної літератури:
В. Д. Треус, Д.А. Крамаренко Заповідник "Асканія-Нова"
Видавництво "Урожай", Київ 1968 р.
Loading...

 
 

Цікаве