WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні проблеми Карпат - Реферат

Екологічні проблеми Карпат - Реферат

для створення запасів прісної води, не лише для Закарпаття, але і для всього Тисо-Дунайського басейну Угорщини і Східної та середньої Словаччини. Наші науковці, такі як професор доктор біологічних наук Василь Комендар та доктор біологічних наук Федір Гамор, директор Карпатського біосферногозаповідника, та ряд інших неодноразово також зверталися із науковими публікаціями, щодо проблем суцільних рубок лісу та з проханням відповідного закону і про Мораторій на заборону нищівних рубок на гірських схилах Закарпатського регіону. Однак з боку держави до цього часу конкретно не зроблено нічого. Тоді було вирішено провести форум на території Уманського національного природного парку, що є частиною Міжнародного біосферного резервату "Західні Карпати". Понад 40 учасників, серед яких науковці, представники природоохоронних і громадських екологічних організацій, органів місцевого самоврядування, управлінь екології, журналісти ("Дзеркало тижня", "НТА", "Інтер", "За вільну Україну") із чотирьох областей України (Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької) після довгих дискусій та обговорень проблем Карпатського регіону реалій знайшли спільні погляди на їх розв'язання. Об'єднавшись у спільній меті - стабілізувати ситуацію в Карпатському регіоні - учасники створили нову організацію - Карпатський Екологічний Форум. , інформація про який є на сайті "Заповідні території Українських Карпат" (www.carpathians.org.ua). Переконати владу, що розвивати туризм значно прибутковіше і перспективніше, аніж вирубувати ліс - ось надмета створеної організації. Адже хто відвідуватиме лисі Карпати ?
Завжди лишається надія...Екологічні проблеми Карпат, зумовлені інертністю населення. Неосвіченість чиновників. Інформаційна блокада екологічних проблем. Це все - причини головного болю учасників Карпатського Екологічного Форуму "Майбутнє Карпат в наших руках".
Нижче я привожу цитату з ІНТЕРВ'Ю З ГОЛОВОЮ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА МИКОЛОЮ КОЛІСНИЧЕНКО
"- Наскільки масовими протягом останнього десятиліття були вирубки лісу на Україні?
- Ліс, так само як і пшениця, вимагає "збору врожаю". Дерево живе певну кількість років. Наприклад, для сосни це 80-90 років, дуба 300 років, берези, осики - 50-60 років. У лісовому господарстві існує такий термін як "розрахункова лісосіка". Відповідно до Лісового кодексу - це науково обґрунтована щорічна норма заготівлі деревини при проведенні рубань головного користування. Після війни, особливо в Карпатському регіоні, коли треба було відновлювати народне господарство, не дивилися на розрахункову лісосіку, рубали стільки, скільки було необхідно країні. Хоча в той період було зроблено і багато корисного, наприклад, Сталінський план перетворення природи в 1949 році дав прекрасні результати для розвитку лісового господарства і захисного лісорозведення. Лісовими насадженнями були закріплені практично всі піщані арени Нижнього Дніпра. На великих площах створені полезахисні лісосмуги і протиерозійні насадження на ярах. Що стосується надмірної вирубки лісу, то в останні 10 років, ми щорічно створюємо ліси на площі 35-40 тис. га , це на 10-20% перевищує площу щорічних суцільних вирубок, Таким чином, покрита лісовою рослинністю територія України і запас деревини постійно ростуть.
Золоте правило лісників України: створювати нових насаджень більше, ніж зрубано. Більш того, у 2002 році Кабінет Міністрів України затвердив Державну програму "Лісу України", що визначає розвиток лісового господарства країни до 2015 року. Ця програма стосується всіх основних лісокористувачів України. У результаті її реалізації до 2015 року лісистість території нашої країни повинна збільшитися з 15,6% до 16,1%. Лісистість - це відношення покритої лісом площі до всієї площі України. Учені стверджують, що оптимальна лісистість країни в перспективі повинна досягти 19-20%. Але для цього потрібні десятиліття, оскільки необхідно посадити і виростити близько 2 млн. га. лісу. Знову ж, є проблеми із самою природою, у тім плані, що не завжди дерева приживаються там, де ми їх посадили, адже зараз йде помітне потеплення клімату.
- Було багато заяв ряду політиків про продаж за рубіж лісоматеріалу, практично, за безцінь...
- Якби ви не сказали "за безцінь", то я сказав би "так". У кожній країні вважається, що економіка добре працює тоді, коли вона більше продає, ніж купує. Наприклад, Японія купує ліс і відразу продає його в інші країни, Канада - величезна лісова держава - купує, Америка - і продає і купує. Нашій країні вигідно експортувати. За минулий рік ми продали за рубіж не більш 20% від усієї зробленої лісової продукції, це не багато. У нинішніх умовах економічно вигідний і державним лісогосподарським підприємствам і самій державі. Вигідний тому, що зароблені гроші підприємство направляє не тільки на виплату заробітної плати, але і вкладає в заходи щодо лісовідновлення, охороні і захистові лісу. Адже державний бюджет покриває не більш 30% витрат, що несе лісове господарство по лісовідтворенню і догляданню за лісом. Якби в нас на Україні нормально працювали деревообробні підприємства, ми б усю лісопродукцію віддавали їм. Нам було б легше: не треба оформляти масу документів для митниці і т.п. Якщо вітчизняна деревообробка буде розвиватися, якщо в неї будуть йти інвестиції, ми будемо зацікавлені давати більше продукції на внутрішній ринок, а на зовнішньому будемо зменшувати обсяги.
Щодо цін: у нас абсолютно прозора цінова політика. Зараз законом директорові лісгоспу дане право самому встановлювати ціну на продукцію в будь-якому виді. Але, щоб забезпечити об'єктивність процесу ціноутворення, кілька років назад у Госкомлісгоспі ми створили спеціальну комісію з фахівців, що знають світовий ринок, знають що, де і по скільки, і строго керуються вимогами законодавства. У нашій галузі кожен контракт проходить через цю комісію. Виглядає це приблизно так: будь-який клієнт - закордонна фірма звертається в лісгосп, щоб купити визначену продукцію - пропонуючи свої умови. Комісія розглядає умови і ціни, і у випадку позитивного рішення оформляє спеціальний протокол. Без такого протоколу-дозволу митниця продукцію не пропускає.
Зараз, виконуючи положення Указу Президента України "Про додаткові заходи по розвитку лісового господарства", підписаного 7 лютого поточного року, ми зобов'язані ввести в дію свідчення про походження лісопродукції. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені.
Ви говорите, що в нас низькі ціни? Дайте нам будь-якого покупця, що дасть велику ціну, і ми будемо поставляти йому продукцію. У громадськості склалося не зовсім точне представлення про закордонний ринок. Ніхто там не чекає наш товар. Цей ринок потрібно завоювати, що дуже складно. Наприклад, із продукцією глибокої переробки, я сумніваюся, що ми змогли б вийти на цей ринок. З таким товаром нас туди не пустять конкуренти. А ми ввійшли туди з
Loading...

 
 

Цікаве