WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні проблеми Карпат - Реферат

Екологічні проблеми Карпат - Реферат

було зафіксовано 12 таких паводків (один випадок на 20 років), то за період 1941 по 1998 р. їх нараховується 16 (кожні чотири роки). Ці дані переконливо свідчать про антропогенні причинипорушення гідрологічного режиму в гірських річках.
Протягом двох останніх сторіч лісистість у рівнинних районах і передгір'ях Карпат знизилася до 20,2%, а в гірських районах - до 53,5%. По підрахунках лісників В.Парпана, В.Олійника, найбільш сприятливим гідрологічним режимом відзначаються водозбори з лісистістю більш 60-70%. Незадовільний він при лісистості нижче 35%. Отже, для поліпшення гідрологічного режиму в гірських районах потрібно збільшити лісистість хоча б на 10%. У даний період у карпатських областях існує близько 60 тис. га чагарникових заростей і 113 тис. га безхазяйних земель антропогенного походження. Здебільшого вони знаходяться на території колишніх колгоспів. Отже, це той природний резерв, за рахунок якого можна збільшити лісистість.
Для відновлення порушеної природної рівноваги в Карпатах потрібна екологічно й економічно погоджена система ведення лісового господарства і використання лісосировинних ресурсів. При цьому необхідно керуватися Лісовим кодексом України (1994), у третій статті якого справедливо відзначено, що ліси за своїм призначенням виконують переважно екологічні і соціальні функції - водоохоронну, ґрунтозахисну, кліматорегулюючу, санітарно-гігієнічну, оздоровчу. Тому вони мають обмежене експлуатаційне значення. На жаль, не завжди дотримуються цього закону при розміщенні лісосічного фонду і способах вирубувань
Після паводка в 1998 році Верховна Рада прийняла (у 1999 р.) спеціальний закон "Про мораторії на проведення суцільних вирубувань на гірських схилах у смереково-букових лісах Карпатського регіону". Повторення паводка цього року свідчить про затребуваність застосування такого мораторію на всі листяні і частково ялинові ліси. В останніх площу суцільних вирубувань доцільно обмежити до мінімуму.
Зрілі ліси необхідно вирубувати для народного господарства, але таким чином, щоб при цьому не знижувалися захисні функції гірських лісових масивів. Тому при обґрунтуванні обсягу лісосічного фонду і його розташування варто враховувати конкретну ландшафтно-екологічну ситуацію в кожнім водозбірному басейні.
Мають місце також вибіркові вирубування коштовних деревних порід - черешні, явора, ясена, ільма, горіха, деревина яких експортується. Це знижує біологічну стійкість гірських лісів, збіднює природний видовий склад, знижує їхню якість. Тому доцільно підсилити дисципліну охорони гірських лісів і заборонити експорт деревини коштовних порід.
Для ліквідації наслідків минулих катастрофічних паводків уряд виділив відповідні кошти на будівництво будинків для потерпілих, відновлення мостів, спорудження захисних дамб, зміцнення берегів і т.д. Але варто пам'ятати, що основна причина виникнення паводків - у верхній вологій частині басейнів гірських рік, де випадає до 1400-1600 мм опадів у рік. Саме тут потрібно здійснити систему профілактичних заходів. Ведення лісового господарства в цих басейнах повинне ґрунтуватися на екологічному принципі "сталості лісу". Отут доцільно обмежити обсяг користування лісом, практикувати вибіркові вирубування, збільшити лісистість хоча б на 10%. Життя вимагає прийняття спеціального закону про охорону гірських лісів Карпат.
У верхів'ях паводконебезпечних рік потрібно створити мережу спеціальних "водозахисних заказників" з особливим режимом ведення лісового і сільського господарства. У прибережній захисній зоні рік шириною 500 м потрібно взагалі заборонити рубання.
У верхів'ях рік Білої і Чорної Тиси, Черемоша, Тереблі ще на початку минулого століття були побудовані спеціальні водоймища для сплаву лісу (клаузури), що мали також важливе водозахисне значення під час паводків. В післявоєнні роки вони були зруйновані і перестали виконувати водозахисну функцію. Повторне створення цих могутніх водних резервуарів дозволить затримувати в паводковонебезпечний період значні запаси води і випереджати паводки.
У результаті випасу худоби на долинах у високогір'я на 200 і більш метрів знизилася верхня границя лісів. Там зосереджені найбільші запаси снігу, раптове танення яких - одна з причин паводків. Тому ліси тут виконують особливо важливу водозахисну функцію. Шляхом лісокультурних заходів доцільно підняти знищену верхню границю букових і ялинових лісів. На долині Рівної це удалося зробити біологам Ужгородського національного університету.
При обґрунтуванні постійного розвитку лісового господарства Карпат варто взяти до уваги і багатий рекреаційний потенціал регіону, що складає 29,2% загальнодержавних рекреаційних ресурсів. Закордонний досвід свідчить, що економічний ефект лісів від рекреації в 20 разів перевищує матеріальну вартість лісосировинних ресурсів. У Карпатах відомо чимало лікувальних джерел. Мальовничі гірські ландшафти в сполученні з багатими рекреаційними ресурсами дозволяють розширити індустрію оздоровлення і туризму, що принесе гірському краєві значні економічні вигоди.
Як бачимо, проблема Карпат багатопланова. Вона охоплює різні аспекти екологічного, економічного і соціального характеру.
Зараз проводяться заходи щодо збереження лісистості Карпат. 2003 рік у світі було названо Роком Заповідних Територій. На планеті відбулася величезна кількість заходів, направлених на збереження та збільшення парків, заповідників, заказників. В Україні найбільш насичене заповідними територіями місце - Карпати - переживає чергову катастрофу. Істеблішмент очевидно планує дозволити вирубувати ліси навіть в заповідних територіях гір! Справді, продаж за кордон деревини із цих недоторканних колись площ - вигідна для чиновників справа.
Прецедент уже є. Назва його - заповідник Корналовичі. Створений у 1959-му, він займав територію 314 га і славився унікальною породою дуба, свідка часів Хмельницького. Одного дня спритний бізнесмен-чиновник вирішив на дереві заробити. На відміну від патріотичних вчених-екологів Львівщини, київські вчені (куплені або залякані) науково обґрунтували варварство. Із заповідника було знято заповідний статус і вже більше року в Корналовичах активно рубають 300-літні дуби.
Мовою цифр Вирубки карпатських лісів за останні 3 роки стали причиною трагічних екологічно небезпечних паводків з людськими жертвами, мільярдними збитками катастрофічно руйнівної сили зруйнування дамб, будинків, мостів, як на Закарпатті так в Словаччині і в Угорщині. Незважаючи на екологічну катастрофу 1998 року, Карпати продовжують вирубувати. Тільки на Закарпатті з того часу по 2000 роки суцільно вирубано 72 тис. га лісу, або 11 % всієї вкритої лісом площі. Найбільше вражає те, що на площі 23 тис. га ліси зникли взагалі.
Науковці б'ють на сполох. Світова наука довела, що Карпатські ліси були впродовж тисяч років продуцентом кисню, чистого повітря, збільшення вологості повітря
Loading...

 
 

Цікаве