WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини - Реферат

Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини - Реферат

куб. м перехоплюються і повертаються дренажною системою у шламосховище, а 1,2 млн. куб. м вод безповоротно втрачаються. Частина цих вод - 0,5 млн. куб. м - потрапляє у р. Інгулець, а 0,7 млн. куб. м сарматськими вапняками мігрує у напрямку Причорноморської западини. У селах, розташованих південніше шламосховища ІнГоКо на 10 - 30 км, вода в колодязях стала непридатною для пиття.
Із шламосховища Центрального гірничозбагачувального комбінату
( ЦГіКо ) дренуються високомінералізовані шахтні води у Карачунівське водосховище - основне джерело питної води у Криворізькому басейні. На основі багаторічних спостережень ( хімічні аналізи води ), які проводяться співробітниками міської санітарно - епідеміологічної станції м. Кривий Ріг, встановлено, що мінералізація вод у водосховищі за рік зростає у середньому на 0,1 - 0,15 % г / л. Гострота ситуації якоюсь мірою згладжується сильними весняними повенями, що відбуваються час від часу, під час яких об'єм води у Карачунівському водосховищі поновлюється на 60 - 75 %, як, наприклад, це було у1978 і 1987 р. Природна відновлювальна здатність річкової екосистеми давно вичерпана.
Загальний обсяг дренажу вод із шламосховищ гірничозбагачувальних комбінатів у Криворізькому залізорудному басейні, які потрапляють у ріки і засолюють поля, за попередніми даними, оцінюється у 14 - 20 млн. куб. м / рік. Це явище неминуче призведе до екологічної катастрофи - різкому погіршенню якості питних вод в регіоні ( населення більше 1 млн. людей ) і виведенню з ладу родючих земель півдня України.
Крім цього, криворізькі очисні споруди переробляють 350 тис. куб. м стічних вод щодобово ( 127,5 млн. м / рік ), які потрапляють у р. Дніпро не до кінця очищеними. А з Дніпра знову потрапляють для споживання у м. Кривий Ріг, стаючи ще брудніше.
Запилення і загазованість повітряного басейну. Викиди газу і пилу в атмосферу - неминучі наслідки сучасної технології видобутку залізних руд відкритим способом. Кар'єри, відвали і хвостосховища тільки одного гірничозбагачувального комбінату щорічно забруднюють атмосферу 35 - 39 тис. т пилу.
Відвали Криворізького басейну в залежності від висоти ( 45 - 105 м ) виділяють за рік 42 - 65 тис. куб. м пилу. Шламосховища додають ще 30 - 70 тис. т залізо - кварцового пилу.
Масовий вибух в кар'єрі призводить до утворення газопилової хмари об'ємом 15 - 20 млн. куб. м. З неї протягом 2 - 5 годин в радіусі до 2 - 6 км випадає від 200 до 500 т пилу. Тільки від масових вибухів в кар'єрі п'яти гірничозбагачувальних комбінатів, які проводяться через кожні 7 - 10 діб, на місто випадає щоденно до 500 т пилу, який складається з оксидів заліза, кремнію та інших хімічних елементів. Під час вибухових робіт у нас використовується в основному тротил, від якого вже давно відмовилися у всьому світі. Внаслідок цього у газопиловій хмарі утворюється великий об'єм токсичних газів ще й від тротилу.
Загальні річні викиди пилу і газу в атмосферу від стаціонарних джерел по Криворізькому басейну визначені у 1,2 - 1,8 млн. т, що складає 1,5 - 2,4 т на кожного мешканця м. Кривий Ріг. Місто буквально потопає в газопиловому смозі, склад якого наступний ( в тис. т ) : пил - 207, CO - 902, SO2 - 98, NO2 - 37, NH3 та ін. - 2. Забруднення повітряного і водного басейну міста вже вийшло з - під контролю.
Всі вище згадані чинники не могли не позначитися на здоров'ї людей, які населяють цей регіон. Кількість професійних захворювань у м. Кривому Розі серед робітників гірничо - рудної промисловості в 20 - 30 разів вище, ніж в Україні в цілому. Природний приріст населення за 15 років ( 1974 - 1989 ) знизився з 8,1 до 3,7 чоловік на 1000 чоловік ; дитяча смертність на 5 - 7 % вище, ніж в середньому по Україні. Мешканців пенсійного віку менше, ніж по Україні, а також і по Дніпропетровській області. За онкозахворюваннями легень м. Кривий Ріг вийшов на перше місце в колишньому СРСР.
Пошуки, розвідка і розробка нафтових і газових родовищ.
Під час пошуків, розвідки і розробки нафтових і газових родовищ значною мірою порушується екологічний баланс надр, грунтового покриву і повітря. Забруднювачами є промивна рідина, буровий шлам і бурові стічні води, пально - мастильні матеріали, флюїди під час аварійного фонтанування і випробування свердловин, інтенсивні нафтогазопрояви, викликані порушенням стану консервації покладів вуглеводів, герметичності свердловин і т. ін.
Зупинимося на аварійних викидах нафти, газу і води. Вони відбуваються, як правило, в зонах розвитку аномально високих пластових тисків За останні 30 років в Україні відбулося 86 аварійних викидів нафти, газу і води ( В Дніпровсько - Донецькій западині - 43, Передкарпатському регіоні - 28 і в Причорноморсько - Кримському - 15 ), які іноді супроводжувалися пожежами, людськими жертвами, виселенням людей з населених пунктів, втратою свердловин і природних ресурсів, виведенням з ладу значних ділянок родючих земель і величезними матеріальними витратами на їх ліквідацію. Більшість з них відбулося в розвідувальних свердловинах внаслідок порушення технології буріння і випробовування і лише 20 % з причин, що не залежать від виконавців робіт. Під час аварійних викидів пластові флюїди проникають в усі проникні пласти на шляху руху. Відбувається їх змішування. При цьому забруднюються джерела питної води. В атмосферу викидається велика кількість отруйних речовин ( CO2, H2S, SO, SO2 та ін. ), які при конденсації пари і високомінералізованої води, яка викидається на поверхню, випадають на земну поверхню. Викинута продукція розповсюджується в атмосфері на значні відстані в аерозольному вигляді, засмічує луки, пасовища, ріллю. З викинутої суміші на грунтовий покрив рясно випадають солі, нафтопродукти, буровий розчин з хімічними реагентами.
Аварійне фонтанування нафтогазоводяної суміші може тривати від декількох діб до 2 - 3 років ( наприклад, свердловина 61 Степова - 132 доби, сверд. 6 Павловська - 194 доби, сверд. 125 Глинсько - Розбишівська - 197 діб, сверд. 10 Матвіївська - 453 доби, а сверд. 35 Західно - Хрестищенська -- 661 доба.
Загазованість території розроблюваних родовищ нафти і газу. Загазованість території виникає внаслідок порушення правил охорони надр і проявляється, як правило, в межах родовищ, іноді розповсюджується на відстані, що вимірюються кілометрами. Небезпечність загазованості полягає в тому, що вуглеводні метанового ряду у певних пропорціях з повітрям утворюють вибухонебезпечні суміші, а окремі вуглеводневі сполуки токсично діють на живі організми і при заміщенні частини кисню у повітрі викликають задушшя. Шляхами проникнення газів виявилися покинені шурфи, колодязі і свердловини, через які з другої половини ?І? ст. здійснювався видобуток нафти і озокериту.
Дегазація територій може бути досягнута декількома шляхами. Один з них -
Loading...

 
 

Цікаве