WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини - Реферат

Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини - Реферат


РЕФЕРАТ
З ЕКОЛОГІЇ
НА ТЕМУ :
Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини
ЗМІСТ
Стр.
Вступ 3
Риси сучасного гірничого виробництва
з боку екології 4
Гравітаційні процеси, викликані
гірничою діяльністю людини 7
Забруднення довкілля - значна доля вини припадає
на мінерально - промисловий комплекс 8
Екологія гірничих робіт в Україні 10
Екологічно виправдані шляхи ведення
гірничих робіт 17
Використана література 22
Вступ
Гірничовидобувні комплекси як вельми суттєва частина господарських перетворень беруть у зміні балансу речовини, структури і енергії планетарних сфер виключно активну участь.
Природні зміни рельєфу і рельєфоутворюючих відкладів є передумовами виникнення екологічних і природоохоронних проблем. Найхарактерніші риси сучасного гірничого виробництва з точки зору екології :
- розробка сировини у таких масштабах і темпах, що ставиться під загрозу існування людини ( ріст вироблених просторів, просідання поверхні, вилучення земель під відвали, порушення гідрологічного режиму грунтових і підземних вод, їх мінералізація понад допустимого вмісту та ін. ).
- концентрація гірничих підприємств і організацій у крупномасштабні комплекси. Наприклад, в Кансько - Ачинському вугільному басейні обсяг видобутку передбачається довести до декількох сотень мільйонів тонн вугілля на рік. Такого ще не було у світовій практиці. За останні 20 років у вугільній промисловості Росії число діючих вугільних шахт скоротилось майже у 2 рази, а середньодобовий видобуток вугілля на одну шахту зріс у 1,7 раза. Звичайно, створення гірничих підприємств - гігантів має ряд позитивних сторін : ріст механізації і автоматизації робіт, продуктивність праці, зниження питомих капітальних вкладень і собівартості видобутку. Але може виявитися, що надмірна концентрація виробництва призведе до такого порушення екологічного стану і забрудненню навколишнього природного середовища, що негативних наслідків буде неможливо не тільки запобігти, але й завбачити.
Територія України характеризується складними і різноманітними природними і інженерно - геологічними умовами. Багато районів відносяться до категорії техногенно навантажених. Дія різних галузей промисловості, сільського господарства, житлового будівництва, закритої і відкритої розробки родовищ корисних копалин на одиницю площі у 10 - 15 разів вище аналогічних показників у інших регіонах. Подальший неконтрольований і некерований розвиток і дія господарського комплексу на природні об'єкти вже у близькому майбутньому може призвести до незворотних змін середовища життя людини.
Найбільшого перетворення зазнають верхня частина літосфери, атмосфера і гідросфера, трансформується або знищується основа продуктивного ландшафту - грунтовий покрив. Наприклад, тільки в Криворізькому залізорудному басейні під кар'єрами і шахтами знаходиться більше 30 тис. га. В Україні під розробку корисних копалин відведено до 150 тис. га, хвостосховищами зайнято 40 тис. га, полями фільтрації і ставами
( відстійниками ) - 30 тис. га.
Все більшої гостроти набувають питання повноти використання природних ресурсів, залучених у господарський обіг. Сьогодні тверді відходи складають 1,5 млрд. т / рік, у відвалах їх нагромаджено більше 10 млрд. т, а для їх складування зайнято більше 230 тис. га родючих сільськогосподарських земель. Крім того, у водні об'єкти щорічно скидається 20 млрд. куб. м стічних вод ( в тому числі 3,2 млрд / куб. м забруднених ).
Регіональна оцінка техногенної завантаженості території України не виконується у повній мірі. Складність її полягає у тому, що до теперішнього часу відсутні нормативи припустимої техногенної завантаженості території, показники потенційної здатності природного ( геологічного ) середовища до самовідновлення.
Встановлення поєднання інтенсивності, тривалості господарської дії, властивостей ландшафтів, їх перетвореності сприяє виробленню екологічних норм і прогнозів. П.Г. Шищенко пропонує розраховувати коефіцієнт антропогенної перетвореності за такою формулою : Кап = ? ( ri ?і q ) n / 100, де r - ранг антропогенної перетвореності ландшафтів іm видом використання ; ? - площа рангу, % ; q - індекс глибини перетвореності ландшафту ; n - кількість виділів у межах контуру ландшафтного регіону. Тоді Кап змінюється в межах
0 > Кап ? 10. Коефіцієнт різниться за ландшафтними регіонами ( табл. 1 ). Як бачимо з таблиці гірськопромислові землі займають майже ту ж площу, що і заповідні ( окрім Гірського Криму ), що є вкрай негативним показником для нормального функціонування навколишнього природного середовища. Найбільш змінені ландшафти Донецького ( К = 7,43 ), Придніпровського
( 7,52 ), Криворізького ( 7,60 ) районів, найменш - гірських районів Українських Карпат ( Полонинсько - Чорногорські Карпати - 2,88 ) і Криму
( Головний кряж - 3,27 ). На основі даного підходу складена карта антропогенної перетвореності ландшафтів. В Україні переважають Кап = 5,31. Це дуже висока напруженість природного середовища, яка потребує жорсткого нормування техногенних навантажень.
З табл. 1 ми бачимо, що площа гірничопромислових земель і заповідників практично не відрізняється ( тобто, заповідних територій недостатньо ), що є вкрай несприятливим чинником у формуванні навколишнього середовища.
Таблиця 1. Порівняння господарського використання і перетвореність
ландшафтних регіонів України
Ландшафтний регіон Види і об'єкти землекористування, %
Площа, тис. кв. км Гірничопромислові землі Заповід
ники
Україна 603,745 0,1 0,2
Лісова хвойно - широколистяна зона 91,486 0,0 0,2
Лісова широколистяна зона 43,767 0,0 0,0
Лісостепова зона 190,556 0,0 0,0
Степова зона 193,754 0,1 0,0
Сухостепова зона 44,312 0,1 0,8
Українські Карпати 34,054 0,0 0,4
Гірський Крим 5,824 0,0 12,4
Риси сучасного гірничого виробництва з боку екології
Недостатня повнота видобування перероблюваної сировини і комплексність використання мінерально-сировинних ресурсів на усіх стадіях освоєння надр. За теперішніх умов розвитку і темпів зростання гірничої
Loading...

 
 

Цікаве