WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства - Дипломна робота

Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства - Дипломна робота

ера природоохоронного руху.
Помітний прогрес 1960-1970-х років вочевидь не призвів до рішення всіх проблем. Суспільство, у всякому випадку тимчасово, вичерпало свою здатність приділяти головну увагу охороні довкілля. Початок і середину 1980-х років можна вважати періодом зниження громадського інтересу до цих питань. Але наукові дослідження, створення нових технологій і розвиток природоохоронної служби продовжувались. Зараз ми вже досить гарно розуміємо увесь комплекс проблем, дії і технології, необхідні для їх вирішення. Існує ціла низка законів, контрольних аґенцій і громадських організацій, якими управляють тисячі компетентних, відданих справі професіоналів. Укладаються підручники та читаються різноманітні курси. Таким чином, 1980-і роки можна вважати періодом консолідації сил і росту професіоналізму.
Зараз виникли нові проблеми. Чисельність населення Землі порівняно з 1965 роком майже подвоїлась. Якщо у 1960-тих та 1970-тих роках з'явилося тільки лише нечіткі прогнози відносно кислотних дощів, руйнування озонового екрану і потеплення клімату, пов'язаного з викидом в атмосферу вуглекислого газу при горінні, то зараз для всіх очевидно: ґрунт, вода і багато інших життєво необхідних нам ресурсів наблизились до межі їх можливого використання. У той же час природоохоронний рух 1990-х років може призвести до швидких і глибоких змін, так як підготовча робота вже зроблена. Через 30-50 років (час нашого життя) воно здатне зробити нестійкий зараз розвиток цивілізації стійким.
Спробуємо показати два цих визначення наглядно за допомогою аналогії. Людина може плигнути з вершини високої скелі, переконана в тому, що полетить. Вона може навіть відчути ейфорію від успіху, але пролетівши половину шляху закричить: "Досі все гаразд!" Але все це - свого роду "життя запозичене": воно вже не належить їй. Її політ "нестійкий".
Очевидно, що заперечення сили тяжіння не призведе до уміння добре літати. Але, розуміючи і визнаючи закони гравітації, а крім того, принципи аеродинаміки, і беручи за основу їх у своїй діяльності, можна цьому навчитися. Хоча ми й "стійко" літаємо, використовуючи різні летальні апарати, збудовані з урахуванням наукових принципів.
Приблизно, теж саме можна сказати і про наші взаємини з довкіллям. У більшості випадків розвиток людського суспільства протікає при повному незнанні або навіть запереченні принципів, які керують самовідтворенням живих систем. Ми в багатьох відношеннях живемо "за позикою", і численні екологічні проблеми, які стоять перед нами, вказують на те, що такий стан нестійкий. Але, як не лишили ми спроб летіти, спіткнувшись об силу тяжіння, також не слід відказуватися від розвитку людського суспільства і повертатися до первісного життя. Слід лише зрозуміти екологічні принципи і прямувати до гармонічного розвитку відповідно до них. Це дуже просто: концепція стійкого розвитку полягає в задоволенні потреб і прагнення сьогодення без вступу в конфлікт із майбутнім.
Ми маємо необхідну інформацію. У середині XІX століття вчені почали вивчати і відкривати принципи взаємовідносин рослин і тварин між собою і з довкіллям. Цю область біології назвали екологією. У 1960-ті роки стало загальнопризнаним, що екологічні принципи і теорії відносяться не тільки до диких рослин і тварин в звичайних умовам існування. Вони застосовуються і до людини, причому в глобальних масштабах. Цю галузь екології, тобто вивчення екологічних принципів застосуємо до людського суспільства, необхідну для його стійкого розвитку, зараз часто називають наукою про довкілля.
"Не недостача екологічної інформації призводить до негативного впливу на довкілля, а неправильне застосування цієї інформації"[]. Словом кажучи, у нас є необхідні знання, які дозволяють зробити розвиток людського суспільства стійким.
Якщо знань досить, чому ж досі не розпочато необхідних змін? По-перше, знання і розуміння придбані відносно нещодавно. Завжди проходить час між отриманням інформації та проведенням політики, на ній основаній. По-друге, вже є значний прогрес, і зміни стають більш помітними. Але в решті решт наукове розуміння це одне, а рішення, що і коли робити, - зовсім інше. Очевидно, ми всі прагнемо стійкості довкілля. Але у людей багато й інших інтересів, пов'язаних, наприклад, з використанням матеріалів і енергії, відчуженням відходів. Багато з їх цінностей вступають ще не в повній мірі нами свідомо заперечене з прагненням до охорони довкілля, а це перешкоджає прогресу.
Природоохоронний рух 1990-х років, масовий рух за стійкий розвиток людства буде залежати від широкого усвідомлення громадськістю проблем, її пильність, визнання нових цінностей, від потреби зміни і участі в них. Без такого розуміння і підтримки вони нереальні; вимоги людей роблять їх неминучими.
Кожен з нас бере участь у формуванні того, що називають "громадською думкою" або "громадськими цінностями". Тому кожен з нас буде учасником руху за стійкий розвиток. Але про участь громадськості ми будемо говорити у наступних розділах.
1.2.Місце екології у системі наук
Наука - це як і особливий спосіб отримання знань, так і самі знання, придбані цим шляхом, тобто отримання інформації. Але звідки і як така інформація вперше отримана? Порівнюючи природничі науки, такі як фізика, хімія, біологія, ґрунтознавство, з гуманітарними областями людської діяльності - релігією, філософією, мистецтвом, музикою і літературою, можна бачити, що їх джерела багато в чьому відмінні.
У випадку гуманітарних дисциплін видно, що їх об'єкти створені людиною, її натхненням і/чи талантом, які подарували нам вчення або твір, настільки сильно впливає на наші емоції або розум, що ми збираємо ці скарби духу і передаємо їх наступним поколінням. Ми можемо намагатися перевершити філософа, артиста, письменника або композитора, але, як вони творять свої витвори, залишається таємницею.
У випадку науки історія теж приводить до конкретних особистостей - вчених, які зробили відкриття. Але тут ми здатні зрозуміти, як їм це вдалося. Вони беруть за основу проведені спостереження та логічні висновки спостережень. Кожний міг би виконати такі ж операції і дійти до подібних висновків. Таким чином, у науці важливіше самого вченого (хоча ми віддаємо належне його внеску) те, що вся інформація ґрунтується на спостереженнях та логічних висновках, які з них витікають. Звідси можливість її перевірки і уточнення. Наука прямо протилежна прийняттю будь-чого на віру. Ключове правило науки - перевіряти!
1.3.Принципи і закони природи
У ході аналізу експериментальних результатів можуть знайтися деякі тенденції або взаємозв'язок між даними. Наприклад, якщо впускати предмети івимірювати їх швидкість в різних точках польоту, у всіх випадках без винятку виявиться, що всі вони падають з однаковим прискоренням (якщо знехтувати опором повітря). Таким чином, мова йде про основний принцип вільного падіння. Коли відкритий такого роду принцип поведінки об'єктів, його називають законом природи. У даному випадку мається на увазі закон тяжіння. Іншим прикладом можуть служити спостереження, згідно яким в хімічних реакціях атоми тільки перегрупуються, але не створюються, не руйнуються і не
Loading...

 
 

Цікаве