WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства - Дипломна робота

Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства - Дипломна робота

ефективної екологічної політики, бо держава має для цього всі необхідні засоби: правове, політичне і фінансово-економічне забезпечення, а демократія - інструмент у руках суспільства для створення такої держави, яка б у повній мірі відповідала інтересам суспільства і забезпечувала їх права і свободи.
У своїй роботі ми прагнемо розкрити деякі аспекти психології людини, її природжених і набутих рис у стосунках "людина-природа", і базуючись на цьому, спробувати пов'язати усі сторони нашого повсякденного життя, як то економічні, політичні й юридичні, у контексті екологічної свідомості суспільства, а також сформулювати модель адміністративних державних органів влади і недержавних місцевих структур у сфері захисту довкілля.
Об'єкт нашого дослідження - побутові екологічні уявлення та їх вплив на формування екологічної свідомості суспільства.
Предметом дослідження стали особливості системної організації побутових екологічних уявлень.
Мета нашої роботи - дослідження особливостей репрезентації в побутовій свідомості стосунків "людина-природа", та їх вплив на розвиток українського суспільства. Показати вплив екологічної свідомості суспільства на формування державних інститутів влади. Розкрити суть екології, як науки про природне оточення, що становить основу формування суспільних відносин.
Гіпотеза дослідження:
Побутові екологічні уявлення є системною освітою, яка функціонує на різних рівнях рефлексії. Основу сучасних побутових уявлень складає антропоцентризм, поєднаний з потребою безпосередньої взаємодії з природою.
Були визначені такі завдання дослідження:
1. На матеріалі етнографічних, філософських, лінгвістичних, соціологічних і власне психологічних досліджень, що висвітлюють суб'єктивний аспект проблеми стосунків "людина-природа", здійснити теоретичний аналіз системи екологічних уявлень побутової свідомості.
2. Дослідити особливості сприймання екологічної проблематики, представленої в контексті міжособових відносин.
3. Сформулювати основи створення державних і недержавних структур у галузі захисту довкілля та їх ефективного функціонування з урахуванням особливостей геополітичного розташування України.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
" проведено психологічний аналіз побутових екологічних уявлень, розглядаючи їх у контексті формування екологічної свідомості суспільства як фактору розвитку держави;
" виявлені особливості сприйняття екологічної (природоохоронної) проблематики, показаній у контексті міжособових відносин;
" продемонстровано антропоцентриський напрямок сучасних побутових екологічних уявлень, поєднаний з прагненням до безпосередньої взаємодії з природним оточенням;
" показана необхідність впровадження екологічної освіти при підготовці державних службовців в Українській Академії державного управління при Президентові України владних структур.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що:
" проведено теоретичний аналіз системної багаторівневої організації побутових екологічних уявлень;
" розроблено понятійно-категорійний апарат, який дозволяє здійснювати теоретичний аналіз у галузі, що досліджується;
" створена теоретична основа організації державних структур у галузі захисту довкілля.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати бути застосовані:
" при вирішення проблем екологічного виховання, навчання та екологічної пропаганди;
" при формуванні (створенні) адміністративних структур на рівні району (області) як в органах виконавчої влади (обласних та районних держадміністраціях), так і в органах місцевого самоврядування, з урахуванням специфіки місцевих умов довкілля;
" при створенні громадських екологічних організацій, та ефективного їх використання у правовому регулюванні стосунків "людина-природа" (виробництво і раціональне природокористування);
" виявлена перевага антропоцентриських установок у побутових уявленнях про стосунки "людина-природа", що демонструє низьку ефективність традиційного екологічного навчання, яке здійснюється з антропоцентриських позицій. Перехід до біоцентрованого (екоцентрованого) навчання зумовлює орієнтацію на системне бачення екологічної ситуації, основу якого може скласти визнання потреб і розуміння життя інших живих істот;
" як практичні рекомендації у організації й функціонування підрозділів екологічного напрямку.
Основні положення, які виносяться на захист:
1. Побутові екологічні уявлення є системною освітою, яка функціонує на різних рівнях рефлексії.
2. Основу сучасних побутових екологічних уявлень складає антропоцентризм, який поєднується з базовою потребою у безпосередніх контактах з природним оточенням. Антропоцентризм - домінуюча установка при сприйнятті природи;
3. Екологія - наука, що становить основу формування суспільства, і є первісним віддзеркаленням суспільних відносин.
Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновку та переліку літератури з 91 найменування. Робота викладена на 66 сторінках, включає 5 малюнків.
Розділ I
РОЛЬ І МІСЦЕ ЕКОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ СВІТОГЛЯДІ
1.1.Наука про довкілля
Історично так склалося, що наслідуючи визначені цілі типу видобування руди, виготовлення продуктів або прокладки доріг, люди ставили на чолі кута тільки цю конкретну мету. Ми просто не думали про екологічні наслідки, про побічні дії на довкілля. Такий підхід за своєю суттю не такий поганий, він притаманний для виробництва всіх створюваних людиною матеріальних благ, якими ми користуємося. Та доки населення і масштаби виробництва були малі порівняно з розмірами Землі, екологічні наслідки сприймалися як прийнятний компроміс. Іншими словами, природні простори були досить великі, що для досягнення поставлених цілей і отримання прибутку (тобто більші цінності замість менших відданих) можливо було пожертвувати частиною недоторканої землі, так як і деякою мірою чистоти повітря і води.
Але, вочевидь, цей процес у нашому небезкрайньому світі не може продовжуватися вічно. У міру зростання кількості народонаселення і масштабів виробництва екологічні наслідки ставали все більш серйозними і поширеними, а природні простори безперервно скорочувались. У 60-х роках суспільство почало відчувати загрозу глобального забруднення довкілля. Ми зрозуміли, що зниження її якості вже неможна вважати прийнятним компромісом. Вийшла переоцінка цінностей, і були вжиті перші заходи.
З'явилося багато законів, спрямованих на обмеження забруднення повітря і води, пом'якшення інших наслідків нашого впливу на довкілля.
У 1972 році в США було створено федеральна Аґенція охорони довкілля (ЕРА) для захисту національних земель, повітря і водних систем; паралельні аґенції виникали на рівні штатів, округів, населених пунктів. Громадянами створювались сотні організацій щодоохорони довкілля. Багато вчених звернулося до вивчення пов'язаних з ним проблем. Приватні підприємці створили нові виробництва і розробили нові продукти, які служать для боротьби із забрудненням, розміщення відходів і под. Завдяки такому значному підвищенню громадської свідомості і активності в 1960-1970-ті роки цей період посів гідне місце в історії, як
Loading...

 
 

Цікаве