WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Розробка технологічної схеми абсорбційної очистки повітря від сполук аміаку - Курсова робота

Розробка технологічної схеми абсорбційної очистки повітря від сполук аміаку - Курсова робота

середовищем. Класифікація показує, що всі забруднення можуть бути об'єднані в дві основні групи: матеріальні та енергетичні.
До матеріальних забруднень відносяться неутилізовані хімічні інертні відходи виробництва (механічні забруднення) і всі хімічно активні сполуки та елементи, які попадають в біосферу та вступають у взаємодію з її компонентами (хімічні забруднення). В основу класифікації матеріальних забруднень покладено Їх агрегатний стан, токсичність та їх вплив на живі організми.
По характеру дії на живі організми забруднення ділять на п'ять груп:
1) загальносоматичні, які викликають отруєння всього організму (оксид вуглецю, ціанисті сполуки, свинець, ртуть, бензол, миш'як та його сполуки та інші);
2) дратівливої дії, які викликають подразнення органів дихання та слизисті оболонки (хлор, аміак, сірчаний газ, фтористий водень, оксиди азоту, озон, ацетон та інші);
3) сенсибілізуючі, які діють як алергени (формальдегід, різноманітні розчинники та лаки на основі нітросполук та інші);
4) канцерогенні, які викликають злоякісні пухлини (3, 4-бензапірен, нікель та його сполуки, аміни, оксиди хрому, азбест, радон та інші);
5) мутагенні, які приводять до змін спадкової інформації (свинець, марганець, радій, уран та інші).
Хімічно інертні (нетоксичні) забруднення, проникаючи в живі організми, при відповідних концентраціях, вони можуть викликати подразнення та накопичуватись в дихальних шляхах, так як вони мають погану розчинність в біологічних середовищах. В основному це пил металів та їх оксидів (чавун, сталь, алюміній), пластмас, деревини, скляних та мінеральних волокон, а також карборунді сполуки та інші).
Енергетичні забруднення включають промислові теплові викиди, а також всі види опромінень та полів, які впливають на природне середовище (фізичні забруднення). Одна із особливостей енергетичних забруднень - обмеженість сфери їх активної дії. Так, якщо матеріальні забруднення в атмосфері чи гідросфері можуть розповсюджуватись на значні відстані від джерела їх утворення, то зона активної дії опромінень та полів невелика. Другою особливістю енергетичних забруднень, на відміну від матеріальних, є те, що вони в своїй більшості (за виключенням теплових та іонізуючих випромінювань) виявляють шкідливий вплив на біосферу лише під час їх виробництва і не акумулюються в природі. Тому енергетичні забруднення діляться на акумулюючі та неакумулюючі. В класифікації не показані біологічні забруднення, до яких відносяться всі види організмів, які появились в результаті діяльності людини і які наносять шкоду йому самому та живій природі. Це пояснюється тим, що в умовах підприємств автомобілебудування, металообробки, приладобудування, кораблебудування та при експлуатації судових силових установок вони не утворюються і практично відсутні.
Основними джерелами забруднення атмосфери є сталеливарні і чавуноливарні агрегати (при роботі яких викидаються в атмосферу оксиди вуглецю, азоту, сірки, пилу), нагрівальні печі, які працюють на рідкому та газоподібному паливі (пари, масла, аміак, ціанистий водень, пил), прокатні стани (пари кислот і масел, пил), зварювальні агрегати (аерозолі та шкідливі гази), травильні і гальванічні ванни, станки для обробки металу (металева і абразивна пилюка, тумани масел і емульсій), апарати нанесення покриттів (пари розчинників і аерозолі) та інші [2].Концентрація шкідливих речовин в вентиляційних викидах порівняно невелика, але об'єми вентиляційного повітря великі і тому в цілому кількість шкідливих речовин, які поступають в атмосферу залишається значною.
2. Огляд методів очистки газів
Підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, незалежно від часу введення їх в експлуатацію, повинні бути обладнані спорудами, обладнанням та приладами для очистки викидів в атмосферу та засобами контролю за кількістю та складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу [4].
Очистка здійснюється за допомогою спеціальних газоочисних установок, які складаються із одного чи декількох газоочисних апаратів, допоміжного обладнання і комунікацій, які служать для уловлювання із вихідних газів та вентиляційного повітря шкідливих домішок.
Газоочисним апаратом називається елемент газоочисної установки, в якому здійснюється один із процесів уловлення твердих, рідких чи газоподібних речовин.
У відповідності з Правилами технічної експлуатації газоочисних та пиловловлюючих установок всі апарати за методами очистки ділять на шість груп(табл.2.1).
Таблиця 2.1
Класифікація газоочисних апаратів
Код групи
Назва групи газоочисних апаратів
Типи апаратів
1
Суха інерційна очистка газів від пилу
Гравітаційні
Інерційні
Центробіжні
2
Мокра очистка газів від пилу, рідких та газоподібних
Пустотілі
Домішок
Насадочні
Барботажно-пінні
Ударно-инерційні
Центробіжні
Турбулентні
Зернисті
3
Очистка газів методом фільтрації від пилу (туману)
Волокнисті
Тканинні
Однозональні
4
Електрична очистка газів від пилу та туману
Двохзональні
Електромагнітні
Абсорбційні
5
Хімічна очистка газів від газоподібних домішок
Адсорбційні
Хемосорбційні
Термічні
6
Термічна та термокаталітична очистка газів від
Каталітичні
Газоподібних домішок
3. Поняття ГДК, джерела забруднення
Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин (ГДК) - це максимальна маса шкідливої речовини в одиниці об'єму (мг/м3) окремих складових біосфери, періодичне чи постійне цілодобова дія якої (прямо чи через екологічні системи) на організм людей, тварин та рослин не викликає ніяких відхилень в нормальну їх функціонуванні протягом всього життя даного та наступних поколінь [1].
ГДК є єдиними для всієї території країни і на даний момент вони затверджені Мінздравом для більше як 200 шкідливих речовин, забруднюючих атмосферне повітря населених пунктів.
Всі шкідливі речовини по степені шкідливого впливу на людину діляться на чотири класи:
1 - особливо шкідливі;
2 - високо шкідливі;
3 - помірно шкідливі;
4 - мало шкідливі.
Чим шкідливіші речовини, тим складніші, масштабніші та значніші зусилля по охороні атмосферного повітря. Для кожної речовини, забруднюючої атмосферне повітря, на Україні встановлені два нормативи: максимальна разова та середньодобова ГДК.
Максимальна разова ГДК встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини через подразнення рецепторів органів дихання (сприйняття неприємних запахів, чхання, алергічні явища, зміна біоелектричної активності головного мозку, світової чуттєвості очей та інше) при короткочасній дії (до 20 хв.) атмосферних забруднень. У зв'язку з тим, що концентрації забруднень в атмосферному повітрі не постійні в часі і змінюються в залежності від метеорологічних умов, рельєфу місцевості, характеру викиду, виду і інтенсивності забудови та інших причин, разові проби, у відповідності з вимогами стандартів повинні відбиратись регулярно декілька раз на добу протягом короткого проміжку часу (20...30 хв.). Найвищі значення вмісту забруднюючих домішок в атмосферному повітрі, які отримані при аналізі багаточисельних відібраних проб, називають максимальною разовою концентрацією.
Середньодобова ГДК встановлюється для попередження загальнотоксичної, канцерогенної, мутагенної та іншої прямої чи побічної шкідливої дії на людину в умовах тривалого довгого цілодобового вдихання. Середньодобова концентрація визначається як середньоарифметичне значення разових концентрацій, для яких вказаний термін часу відбору, чи як середній вміст шкідливих домішок в пробах атмосферного повітря, які відбираються протягом 24 годин без перерви чи з рівними інтервалами між відборами. Відбір проб регламентується ГОСТ 17.2.6.01-86. Найбільша концентрація

 
 

Цікаве

Загрузка...