WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України - Реферат

Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України - Реферат

не було єдиної думки щодо визначення поняття "національний парк". У 1969 році в столиці Індії - Делі на Х Генеральній асамблеї Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів було погоджено, що національний парк повинен становити досить велику територію, що включає в себе одну або кілька екологічних систем з більш-менш первісною природою, вилучену для регламентованого відвідання з рекреаційного і культурно-освітньою метою.
Карпатський державний природний національний парк
Карпатський державний природний національний парк розташований у
Надвірнянському районі Івано-Франківської області, займає площу 50,3 тис. га (у тому числі територій лісу - 5.5 тис. і водойм - 0,5 тис. га). Він розмістився в одному малоосвоєних гірських районів північно-східної частини Східних Карпат. Його територія простягалась на 55 км з півночі на південь, вздовж річки Прут, приток річки Дунай. Річка Прут бере свій початок у самому парку, біля підніжжя гори Говерла, що є найбільшою вершиною тієї частини Східних Карпат.
Цей район Гуцульщини відомий на Україні, як місцевість, де пролягають захоплюючи туристичні маршрути, де склалися необхідні умови для любителів зимових та літніх видів спорту. Гостей Карпатського парку ваблять м'який клімат, чарівні ландшафти - міжгірські далини, середньогірья, високогір'я, Черногірського та Горганського хребтів. Прикрасами парку є мінеральні джерела, водоспади, печери та інші природні утворення. Тут різноманітний рослиний і тваринний світ. Край цей має і своє історичне минуле. Тут з загонами опришків проходив народний герой Олекса Довбуша, а в роки Великої Вітчизняної війни билися з фашистськими загарбниками партизани з'єднання двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака, тут знаходяться музей партизанської слави і могила комісара цього з'єднання Героя Радянського Союзу С. В. Руднєва. З цими містами пов'язані яскраві сторінки життя і творчості великих українських письменників І. Франка і М. Коцюбинського.
На території парку збереглося багато археологічних і культурно-історичних пам'яток, зразків народної гуцульської дерев'яної архітектури - культові і цивільні будівлі XVII-XVIII ст., селянські садиби (гражди) та інші споруди.
На території 37 природоохоронних ділянок на висоті 800-1000 м ростуть реліктові сосни, високопродуктивні 90-річні насадження піхти білої і 120-річні - піхти звичайної, є тут і окремі дерева-патріархи, що досягли віку 140-200 років і висоти близько 50 м, різноманітні рідко сни рослини. Серед природних об'єктів, які охороняються, - водоспади, мінеральні джерела, скелі. Все це демонструється туристам.
Шатцький державний природний національний парк
Ідея створення національних парків у нашій країні виникла ще до Великої Жовтневої соціалістичної революції. Першим проектом мережі таких парків під назвою "Про типи місцевостей, де необхідно заснувати заповідники на зразок американських національних парків" розробив відомий російський географ та мандрівник В. П. Семенов-Тяньшанський. У1917 році він подав його на розгляд Природоохоронній комісії Російського географічного товариства. Вчений вважав, що провідними видами діяльності у національних парках будуть: активний відпочинок, пізнавальний туризм і культурно-освітня робота. При цьому рекомендував постійно дбати про збереження природних комплексів.
Як уже зазначалося, на Україні є два державних природних національних парків: Карпатський, організований 1980 році і підпорядкований Міністерству лісової та деревообробної промисловості УРСР та Шацький, створений у 1983 році підпорядкований Міністерству лісового господарства республіки.
Подібні міркування значною мірою зумовили і рішення про ставлення в Любомльському районі Волинської області Щацького державного природного національного парку. Адже безсистемне використання місцевих озер, осушення боліт, невпорядкована забудова берегів, нерегульований наплив туристів завдали великої шкоди цій місцевості. Створення національного парку поклало початок регульованому використанню природних багатств Швацьких озер, їх збуренню і відновленню.
Площа парку - 32,5 тис. га. Розташований він у південно-західній частині України, неподалік від кордону з Білорусією і Польщею, у верхів'ях річки Прип'ять, поблизу селища міського типу Шацьк, яке дало назву паркові. Він простягнувся з півночі на південь Любомльського району.
Тут знаходяться ландшафтні державні заказники республіканського значення: озера Свитязь, Пісочне, Кримне, Луке-Перемут та ін., гідробіологічні болота Лука, Мальоване, а також пам'ятки природи місцевого значення - невеликі лісові масиви з рідкісними видами рослин.
Генеральним планом розвитку парку передбачено його чітке функціональне зонування. Зокрема, 18% території парку виділено для зони заповідного режиму. Тут зосереджується більша частина рідкісних видів рослин. Слід зазначити, що флора парку налічує 825 видів, з них 4 - занесено в Червону книгу СРСР,28 - у Червону книгу Білоруської РСР, 245 - підлягають охороні на Україні.
Висновки
Високий смак, виявлений садівниками багатьох поколінь, складений із чарівної природи вони знаходяться в парках України. В цих парках знаходяться велика кількість галявин, численних стежок, містків різноманітних, дуже-гарних композицій, красу яких не можна передати словами. Сьогодні парки відкриті для всіх хто хоче побути на одинці з природою. І хоча деякі з них потребують реконструкції. Вони все-таки приваблюють сотні тисяч туристів не тільки з міст та сіл України, а й з зарубіжних країн. Вони приваблюють людей своєю старовиною и загадковістю.
Для сучасного і майбутнього поколінь... Саме таку форму обираємо ми сьогодні, розв'язуючи широкомасштабні економічні, соціальні і культурні завдання. Щоб люди відпочивали, збагачувались духовно і зміцнювали своє здоров`я, для того щоб наступні покоління були більш просвітлені.
Взаємодія людини і природи набуває новий рис. І тим повнішою, ефективнішою буде ця взаємодія, чим свідоміше ми користуватимемось Ії дарами, чим суворіше будемо дотримуватись певних правил у взаємовідносинах з природою. А підходити до неї можна не інакше як з позицій друзів, ощадливих і дбайливих господарів.
Беручи під захист природні ландшафти, ми певною мірою сплачуємо природі свій борг водночас покладаємо своєрідні мости між минулим, сучасним і майбутнім, передаючи своїм нащадкам збережені природні скарби. Тож хай, ступаючи на землю, до якої зверталися ми розумом своїм і торкалися руками своїм, милуючись росяними світанками і ніжними заходами сонця, з повагою і вдячністю згадають нас майбутні покоління. Адже ми, йдучи до природи з любов'ю, думали і турбувалися не лише про себе, а й про них.
Використана література
1. Заповідники України и Молдови, М.: Думка, 1987, - 271 с.
2. Осінь у "Софіївці": Фото композиція. - К.: Мистецтво, - 1990
3. Сади і парки в Україні. - К: Будівельник, - 1985
4. Пергунов А.П. Руські сади і парки. М.: Наука, - 1988
5. Національні парки України. Я .Л. Садовенко. - К.: Т-во "Знання", 1987.
Loading...

 
 

Цікаве