WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → 1.Земля як об'єкт правової охорони. 2.Організаційно-правові заходи охорони земель. 3.Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства - Реферат

1.Земля як об'єкт правової охорони. 2.Організаційно-правові заходи охорони земель. 3.Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства - Реферат

обсязі тими підприємствами, по чиїй провині відбулася деградація земель.
Одночасно земельним законодавством передбачені міри економічного характеру по стимулюванню землекористувачів до раціонального використання й охорони эемель. Економічне стимулювання включає:
o виділення засобів бюджету для відновлення земель, зруйнованих не з вини осіб, що використовують ці землі;
o звільнення від плати за земельні ділянки, що знаходять у стадії сільськогосподарського освоєння;
o часткову компенсацію (із засобів бюджету) зниження витрати в результаті тимчасовий консервації земель;
o заохочення землекористувачів за підвищення родючості грунтів;
o установлення підвищених цін на екологічно чисту продукцію.
Стаття 93. Завдання державного контролю за використанням і охороною земель
Завдання державного контролю за використанням і охороною земель полягають у забезпеченні додержання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог земельного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.
Стаття 94. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель
Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється Радами народних депутатів, а також Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та іншими спеціально уповноваженими на ті державними органами.
Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною земель установлюється законодавством України.
Стаття 95. Моніторинг земель
Моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земельного фонду, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
Структура, зміст і порядок здійснення моніторингу земель встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства
Правове регулювання здійснення в Україні земельної реформи та приватизації землі визначено як у Земельному кодексі України, так і в інших нормативно-правових актах. Зокрема, в постанові Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. "Про земельну реформу" зазначено, що починаючи з15 березня 1991 р. всі землі України оголошуються об'єктом земельної реформи, а також повноважень місцевих рад та Кабінету Міністрів України. З метою прискорення земельної реформи (ураховуючи введення колективної і приватної власності на землю) Верховна Рада України прийняла постанову від 13 березня 1992 р. "Про прискорення земельної реформи і приватизації землі".
Купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, у тому числі орендарями, а також догоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсними.
Земельна ділянка може бути вилучена в особи, якщо судом буде встановлено придбання її за рахунок доходів, одержаних від злочинної діяльності.
Стаття 115. Відповідальність за порушення земельного законодавства
Особа, винні в:
укладенні угод, зазначених у статті 114 цього Кодексу;
самовільному зайнятті земельних ділянок;
псуванні сільськогосподарських та інших земель, забрудненні їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами;
розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
невиконанні вимог природоохоронного режиму використання земель;
порушенні строків повернення тимчасово займаних земель або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
знищенні межових знаків;
невжитті заходів щодо боротьби з бур'янами та шкідниками сільськогосподарських культур;
неправильній експлуатації, знищенні або пошкодженні протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень;
приховуванні або перекрученні відомостей про стан екологічної, у тому числі радіаційної обстановки, пов'язаної з забрудненням землі;
порушенні строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок;
перекрученні даних державному земельного кадастру і приховуванні інформації про наявність земель запасу;
невиконанні розумів знімання, зберігання і нанесення родючого шару грунту;
самовільному відхиленні від проектів внутрігосподарського землеустрою,-
несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень земельного законодавства.
Стаття 116. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
Самовільно зайняті земельні ділянки повертаються за їх належністю без відшкодування витрат, проведених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, провадиться підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або за їх рахунок.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду або арбітражного суду.
Стаття 117. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням земельного законодавства
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні ними в результаті порушення земельного законодавства.
Список використаної літератури
1. Конституція України. - Просвіта. - К., 1996
2. Закон України "Про охорону навколишнього середовища". - Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №41.
3. Земельний кодекс України. - Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №25.
4. Кримінальний кодекс України.
5. Бринчук М.М. Экологическое право. - М. Юристь, 1999.
6. Дмитренко І.А. Екологічне право України. - К., 1996.
7. Малишко М.І. Основи екологічного права України: Навч. посібник. - К., МАУП, 1999.
8. Шемчушенко Ю.С. Правовые проблеми екології. - К.: Наукова думка, 1989.
Loading...

 
 

Цікаве