WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Рідкісні тварини і рослини Буковини - Реферат

Рідкісні тварини і рослини Буковини - Реферат

кліматичним умовам, наявності мальовничого озера, слабоокультуреної місцевості парк цінний у ландшафтно-естетичному та рекреаційному відношенні*.
ГЕОЛОГІЧНІ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВАТИ Й ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ
На Північній Буковині виявлено ряд цікавих у науковому та ландшафтно-естетичному відношенні пам'яток неживої природи.
У Вижницькому районі на околицях села Виженки охороняються скелі-останці Протяте Каміння та скеля Соколина. У селі Підзахаричах відома оригінальна Печера Довбуша. Пам'ятка природи - улюблений туристичний об'єкт.
В Путильському районі в селі Розтоках охороняється як оригінальний геоморфологічний комплекс наукового та естетичного значення Камінь Довбуша та мальовнича ущелина потоку Товарниця біля водоспаду. На охорону заслуговує відслонення вигодської світи на правому березі Черемошу в селі Петрашах. Пам'ятка має значення для вивчення стратиграфії місцевості. Цінна також в естетичному і туристичному відношенні. Цікава геоморфологічна пам'ятка Кам'яна Багачка збереглась в Усть-Путилі. З нею пов'язані народні легенди про соціальну нерівність у минулому. В околицях села Мариничів з естетичних міркувань під охороною знаходиться велетенська кам'яна брила Камінь Жаба. Скеля Три чекісти біля села Дихтинця охороняється як історико-меморіальний об'єкт. Названа на честь чекістів, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів. Охорони заслуговує в Путильському районі і відслонення антиклінальної складки кросненських верств*. Подібні відслонення кросненських верств (олігоцен) збереглись у селах Киселиці, Тараки та Дихтинець. Вони мають наукове значення для вивчення геологічної будови району. Цікаві також і в ландшафтно-естетичному відношенні. В селі Шепоті охороняється скеля Чорний Див. Це ботаніко-геоморфологічна пам'ятка природи (наявність рідкісної скельної флори), що має наукове значення. У руслі потоку Яловець в селі Нижньому Ялівці охорони заслуговує стратотипялоївецької світи.
В урочищі Лунка в Красноїльську Сторожинецького району збереглось геологічне відслонення верхньої крейди. Воно цікаве і в ботанічному відношенні, оскільки тут зростають рідкісні кальцефільні рослини*.
Рідкісні тварини
" Їжак вухатий
Erinaceus auritus Gmelin, 1770
ORDO:
Комахоїдні
FAMILIA:
Їжакові
Статус: Рідкісний вид.
Поширення: Південно-степові райони УРСР. Знайдено на околиці Жданова та в Новоазовському районі (Хомутівський степ) Донецької області; на околиці Ворошиловграда, у Міловському (Стрільцівський степ) та Біловодському районах Ворошиловградської області.
Місця перебування: Живе у відкритих сухих біотопах на піщаних, суглинистих і чорноземних грунтах. Селиться в норах. Веде нічний спосіб життя. Впадає в зимову сплячку.
Чисельність: В УРСР налічується близько 300 тварин.
Розмноження: Один раз на рік. Самка у червні - липні народжує 4-6 (зрідка 8) малят. Ростуть вони дуже швидко, у двомісячному віці вже важать 340-360 г, а в річному - 480 г.
Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних степів.
Чисельність у неволі: Немає даних про тривале утримання в неволі.
Розмноження у неволі : Відловлені вагітні самки в умовах неволі народжували й вигодовували малят.
Вжиті заходи охорони: Охороняється у степових заповідниках (Стрельцівський та Хомутівський степи).
Необхідні заходи охорони: Розширення території степових заповідників.
" Вечірниця мала
Nictalus leisleri Kuhl, 1818
ORDO:
Рукокрилі
FAMILIA:
Гладконосі кажани, звичайні кажани
Статус: Рідкісний вид. Територія УРСР повністю входить в ареал виду.
Поширення: Спостерігалася в Харківській, Полтавській, Київській, Житомирській, Тернопільській, Львівській, Закарпатській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській, Дніпропетровській, Ворошиловградській, Херсонській, Кримській областях.
Місця перебування: Широколистяні ліси й парки. Типово нічна тварина, оселюється зграйками до 30 - 40 особин в дуплах дерев (переважно дуба).
Чисельність: Частіше трапляється в лісах Полісся і Лісостепу, в степовій зоні з'являється під час весняних та осінніх перельотів. За останні 60 років здобуто понад 250 особин.
Розмноження: Один раз на рік. Вагітність триває 45-50 днів. Самка народжує в червні 1-2 малят.
Причини зміни чисельності: Зменшення в лісах кількості дуплистих дерев.
Чисельність у неволі: Невелика кількість тварин утримується в лабораторії Московського університету.
Розмноження у неволі : Немає даних.
Вжиті заходи охорони: Охороняється у Карпатському, Поліському, Чорноморському заповідниках та Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Необхідні заходи охорони: Охорона дуплистих дерев в лісах УРСР. На півдні республіки (приморські місця, Кінбурнська коса, Солоноозерна дача) слід вивішувати дуплянки в лісах, на кордонах заповідників будувати дерев'яні башти з щілинами між дошками.
" Підковоніс малий
"
Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800
ORDO:
Рукокрилі
FAMILIA:
Підковоносові
Статус: Рідкісний вид.
Поширення: Зустрічається в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Одеській, Кримській, Запорізькій, Донецькій і Ворошиловградській областях.
Місця перебування: Гірські та передгірські райони, в рівнинних районах дуже рідко. Водиться там, де є підземелля-сховища. Оселюється в різних гротах, щілинах, льохах і печерах.
Чисельність: В УРСР налічується близько 500 особин.
Розмноження: Один раз на рік. Вагітність триває 40-50 днів. Самка народжує 1 маля, яке прозріває на 11-ту добу.
Причини зміни чисельності: Руйнування підземель, і будівель на виноградниках, часте відвідування підземель людьми.
Чисельність у неволі: 5-6 особин утримуються в лабораторії Московського університету.
Розмноження у неволі : Немає даних.
Вжиті заходи охорони: Охороняється у Карпатському та Ялтинському гірсько-лісовому заповідниках, Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Необхідні заходи охорони: Взяття під охорону всіх підземель, закриття входів до них гратами, охорона горищ старих будинків в місцях можливого перебування виду.
" Сліпак білозубий
"
Spalax leucodon Nordmann, 1840
ORDO:
Гризуни
FAMILIA:
Сліпакові
Статус: Рідкісний вид.
Поширення: Північно-східне Причорномор'я УРСР, Буковина.
Місця перебування: Типовий на цілинномунерозораному чорноземному степу, заселяє схили балок, річкових долин, зустрічається вздовж лісосмуг, на узбіччях доріг, у садах і виноградниках, на полях картоплі, буряків, інколи в межах населених пунктів.
Чисельність: Від 1 особини на 1 га до 6-8 на 1 га; на сіножатях і полях багаторічних трав до 23 особин на 1 га.
Розмноження: Статевої зрілості самки досягають на другому році життя. В середньому у виплоді 2-4 малят, інколи 6-8. Є дані про наявність, крім весняного, осіннього приплоду.
Причини зміни чисельності: Господарська діяльність людини.
Чисельність у неволі: Немає даних про утримання в неволі.
Розмноження у неволі : Немає даних.
Вжиті заходи охорони: Спеціальні заходи охорони не розроблено.
Необхідні заходи охорони: Охорона типових місць перебування виду, створення заказників.
Loading...

 
 

Цікаве