WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Рідкісні тварини і рослини Буковини - Реферат

Рідкісні тварини і рослини Буковини - Реферат


Реферат
З екології НА
Тему :
Рідкісні тварини і рослини Буковини
ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
Ботанічні резервати та пам'ятки природи
Ландшафтні парки
Геологічні й геоморфологічні резервати й пам'ятки природи
Природа Чернівецької області відрізняється від сусідньої Івано-Франківщини та Закарпаття, що накладає певну специфіку і на систему природоохоронних заходів. Це пояснюється різними кліматичними й геоморфологічними умовами та дещо іншими шляхами розвитку рослинності у польодовиковий період. Давній інтенсивний вплив виробничої діяльності людини значною мірою позначився на природному стані ландшафтів.
Між Прутом і Дністром, куди надходять теплі повітряні течії з південного сходу, сформувалась остепнена лучна рослинність. У Прут-Сіретському межиріччі дуб скельний, як і в передгір'ї Закарпаття, має зональне поширення і утворює мішані з буком та зрідка чисті фітоценози. Його супроводять такі теплолюбиві види, як граб, клен польовий, дикі плодові - черешня, яблуня, груша, а іноді й берека. Темно-хвойні деревні породи - смерека, ялиця, тис - зростають у північній Буковині набагато нижче, ніж у Закарпатті. Смерека в басейні Черемошу у Вижницькому лісництві межує навіть з дубом скельним, а ялиця біла утворює, подібно як і на Івано-Франківщині, мішані ялицево-дубові й дубово-ялицеві лісостани в рослинній смузі дуба звичайного.
Гірська частина області складається з хребтів середньої висоти (найвища гора Яровець,1574 м), легкодоступна. В минулому ліси тут інтенсивно експлуатувались, що вплинуло навіть на сучасний характер їх висотної поясності. Тепер у Північній Буковині не збереглось великих лісових масивів, придатних для організації заповідників. Тому охорона рештків лісових фітоценозів природного складу як еталонів первинних лісів вкрай необхідна. Це стосується і охорони рештків степової і лісостепової рослинності.
Територія Чернівецької області відзначається м'яким кліматом, багатою й своєрідною природою, мальовничими ландшафтами, густою мережею рік і водоймищ, а отже, й великими потенціальними можливостями для масового відпочинку трудящих. В області доцільно приділити належну увагу створенню ландшафтних парків рекреаційного призначення.
БОТАНІЧНІ РЕЗЕРВАТИ ТА ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ 1
З метою охорони цінних для лісового господарства решток природних бучин на території Чернівецького лісництва Чернівецького лісокомбінату, організовано чотири невеликі резервати: в околицях села Чорнівки Новоселицького району в кв.60 (5,3 га), і в кв.45 (82 га), резерват Бордо в околицях Чорнівки Новоселицького (50,5 га) та Горіхівців Заставнівського району (25,5 га).
Тут охороняються стиглі фітоценози природного походження, представлені бучиною маренковою, безщитниковою та волосистоосоковою. Ряд рідкісних рослин - клокичка периста, лунарія оживаюча, цибуля ведмежа, беладонна звичайна та інші - заслуговують охорони.
1 Ряд лісових резерватів у Чернівецькому й Сторожинецькому лісокомбінатах запроектовано до охорони та описано доцентом кафедри ботаніки Чернівецького університету Т. І. Солодковою та старшим викладачем 3. С. Заєць.
Буковий резерват Цецино (430 га) організований на схилах одноіменної вершини (541 м) в Ревнянському лісництві Чернівецького лісокомбінату. Панівними в резерваті є бучина маренкова, біднопокривна та волосистоосикова. До бука часто домішується явір, клен гостролистий, граб, дуб звичайний. Місцями зустрічається букова діброва зеленчукова. Заповідний масив розташований у зеленій зоні Чернівців і тому має ландшафтно-естетичне значення.
Резерват Городище створений у Ревнянському лісництві на південному схилі гори Цецино (40 га). Тут на висоті 400-500 м поширені буково-дубові й дубово-букові ліси з дуба скельного, які мають еталонне значення. Панівними в заповідному масиві є букова діброва маренкова і волосистоосокова, грабова діброва маренкова та бучина маренкова.
Резерват Тисовий Яр Великокучерівського лісництва Чернівецького лісокомбінату (4,5 га). Тут зберігся найбільший у Північній Буковині осередок тиса ягідного, окремі дерева якого віком понад 150 років. Панівні угруповання в резерваті - бучина маренкова, біднопокривна, тисова бучина квасеницева та плющева.
Резерват дубових лісів з дуба скельного Валя-Кузьминського лісництва Чернівецького лісокомбінату (5 га). Організований для збереження вікової 180-річної діброви природного походження. Панівні угруповання - діброва волосистоосокова і маренкова, грабова діброва волосистоосокова.
Буково-дубовий резерват Куликівка розташований в одноіменному урочищі Тарнівського лісництва (37 га). У заповідному масиві поширені діброва маренкова, грабова бучина волосистоосокова. Лісостан з дуба скельного віком 110-140 років має еталонне значення.
Резерват дубово-ялицевих лісів у Великих Петрівцях (10,5 га) розташований у Петрівецькому лісництві Сторожинецького лісокомбінату на висоті 370 м. Тут збереглось високопродуктивне насадження, представлене такими асоціаціями: дубова яличина зубницева, буково-дубова яличина зеленчукова, дубово-букова яличина маренкова, смереково-дубова яличина квасеницева. Резерват цікавий для вивчення взаємодії дуба, ялиці й смереки у буковинському передгір'ї.
Пам'ятка природи у кв.8 Межиріченського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (0,9 га). Охороняється як зразок найстаріших дослідних високопродуктивних культур модрини європейської віком понад 150 років. Має еталонне значення, цінна лісонасіннєва ділянка.
Резерват ялицево-дубових лісів на околицях села Нової Красношори Сторожинецького лісокомбінату (5,5 га). На висоті 560 м збереглись рештки природних лісів, представлені асоціаціями: ялицевою дібровою ожиновою, дібровою маренковою та зеленчуковою. Заповідний масив має еталонне значення.
Резерват буково-ялицевих та ялицево-буково-дубових лісів Зубровиця (11 га) розташований на висоті 525 м у Межиріченському лісництві Сторожинецького лісокомбінату. Панівними в заповідному масиві є букова яличина квасеницева, смерекова яличина безщитникова і квасеницева та смереково-букова яличина квасеницева. Варта уваги домішка дуба звичайного, граба, липи серцелистої. До резервату з кв. 28 доцільно приєднати чотири гектари лісової площі, де збереглась корінна ялицево-букова діброва.
Резерват грабово-ялицево-букових лісів на околицях села Старої Красношори (7,5 га). Розташований у Валя-Кузьминському лісництві на висоті 400 м. Тут збереглись корінні асоціації: грабово-ялицева бучина зеленчукова та ялицева бучина квасеницева, що мають еталонне значення для лісового господарства буковинського передгір'я.
Межиріченський ландшафтний резерват - мальовнича місцевість у Межиріченському лісництві Сторожинецького лісокомбінату (10 га). Навколо штучних озер зростають стиглі смереково-буково-ялицеві, смерекові та вільхові ліси з вільхи сірої. Резерват має рекреаційне значення.
Резерват грабово-буково-дубових лісів на околицях села Красноїльська створений на висоті 560 М у кв. 70 їжівського лісництваСторожинецького лісокомбінату (5 га). Панівні угруповання - грабово-букова діброва маренкова та дубово-букова яличина маренкова. Місцями трапляється бучина маренкова. Заповідний масив служить зразком формування насаджень подібного складу в передгір'ї
Loading...

 
 

Цікаве