WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основні поняття екології. - Реферат

Основні поняття екології. - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Основні поняття екології.
1. Екологічні фактори.
2. Екологічна система (біоценоз, біогеоценоз).
3. Популяція.
4. Трофічні зв'язки.
Безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і підтримувати внутрішнє середовище, здійснювати обмін речовин з навколишнім середовищем і передавати ці властивості за спадковістю своїм нащадкам.
Середовище - одно з екологічних понять; під ним ми розуміємо комплекс природних тіл і явищ, з якими організм знаходиться у прямих або опосередкованих зв'язках.
Внутрішнє середовище будь-якої істоти якісно відрізняється від зовнішнього середовища. Якісна самостійність внутрішнього середовища організму регулюється механізмами гомеостазу.
Гомеостаз організму - це стан внутрішньої динамічної рівноваги, який забезпечується взаємодією складних процесів регуляції і координації біохімічних реакцій за принципом зворотнього зв'язку.
Гомеостаз може здійснюватись тільки за певних умов НС: поза межами цих умов автономність організму порушується і він гине, а його внутрішнє середовище ототожнюється із зовнішніми силами, що діють з боку НС, називають факторами
Організм як елементарна частинка живого світу в середовищі свого існування знаходиться під одночасним впливом кліматичних, біотичних факторів, які разом називают екологічними.
Екологічний фактор - це будь-який елемент середовища, який здатний справляти прямий або опосередкований вплив на живі організми, хоча б протягом однієї фази їх розвитку.
Фактори НПС забезпечують існування в просторі і часі. Засвоєння і використання факторів здійснення організмом через адаптації
Адаптації - це пристосування або засоби, за допомогою яких організм здійснює взаємодію з середовищем для підтримання гомеостазу і забезпечує безперервність існування в часі через потомство.
Залежно від кількості й сили дії один і той самий фактор може мати протилежне значення для організму. Наявність того чи іншого фактора може бути життєво необхідним для одних видів і не мати ніякого значення для інших. Наприклад, світло для зелених рослин це джерело енергії, а для мешканців грунту зайвий і небезпечний фактор.
Залежно від сили дії того чи іншого фактора умови існування особин виду можуть бути оптимальними, неоптимальними або відповідати проміжному рівню.
Здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора називають екологічною валентністю, за якою організми поділяються на еврибіонт них з широкими пристосувальними можливостями (сірий пацюк, горобець, кімнатна муха) і стенобіонтних, які можуть існувати лише у відносно сталих умовах (журавель, степовий качкодзьоб). Реакція організму і його адаптаційні можливості відповідно до показників фактора залежать від поєднання дій різних факторів.
Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою їх походження або залежно від їх динаміки та дії на організм.
За характером походження розрізняють: абіотичні фактори - зумовлюються дією неживої природи і поділилися на кліматичні (температура, світло, сонечна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, опади тощо), орографічні (рельєф, нахил схилу, експозиція) та геологічні.
- біотичні - дія одних организмів на інші, включаючи всі взаємовідносини між ними.
- Антропологічні фактори - влив на живу природу життєдіяльності людини.
У 1958 році А. С. Мончадський запропонував класифікацію факторів за характером їх дії.
Стабільні фактори - ті, що не змінилися протягом тривалого часу (земне тяжіння, сонячна стала, склад атмосфери та ін.). Вони зумовлюють загальні пристосувальні властивості організмів (міграції, сплячку,ь активність та ін.)
Випадково змінні фактори - об'єднують біотичні, абіотичні та антропологічні фактори, дія яких повторюється без певної періодичності (коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії, вплив хижаків та ін.)
Детальніше про біотичні, абіотичні та антропологічні фактори - самостійно.
Екосистема (біогеоценоз) - основна одиниця біосфери. Об'єктом вивчення екології є е.с. Цей термін запровадив англійський біолог А. Теслі у 1935 році.
Екосистема - це просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов'язаних між собою троф. зв'язками та неживих компонентів середовища їх існування, які залучаються в процесі обміну речовин та енергії.
В кожній е.с. відбувався кругообіг речовинта обмінні енергетичні процеси.
Кожна е.с. складається з біоценозу та біотопу.
Біотоп - це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (грунтом, мікрокліматом тощо).
Біоценоз - це історично сформована сукупність рослин, тварин та м.о., що населяє біотоп.
Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угруповування рослин), зооценозу (угруповання тварин), та угруповання м.о.).
Е.с. може бути різних розмірів і складності. Взаємодія організмів в е.с. надзвичайна складна. Для кожної е.с. характерний свій біологічний кругообіг речовин який здійснюється внаслідок існування в е.с. троф. зв'язків (ланцюгів живлення).
Е.с. може бути великою за площею, або являти собою невелику галявину. Важливо те, що кожну е.с. можна визначити як більш менш своєрідне угруповання рослин і тварин, які взаємодіють один з одним і з довкіллям.
Популяція. Термін "популяція" запозичений з демографії В. Іогансеном у 1905 р. Для визначення групи особин одного виду.
Популяція - це не випадкове і тимчасове, а тривале у часі і просторі угруповання особин одного виду, пов'язаних більш тісними родинними зв'язками і більш схожими між собою, ніж з представниками інших подібних угруповань.
Популяція - це сукупність особин певного виду, які здатні до вільного схрещування, населяють певний простір протягом багатьох поколінь і відокремлені від інших подібних угруповань.
Найбільш істотними ознаками популяцій є динаміка чисельності особин, співвідношення статей, вік склад, територ. структура і щільність заселення.
Характерною особливістю популяцій є система взаємовідносин між складовими її членами. Закономірності поведінки організмів вивчає наука етологія.
Залежно від способу життя виду форми спільного існування особин у популяцій надзвичайно різноманітні. Розрізняють одинокий спосіб життя, при якому особини популяцій незалежні і відокремлені один від одного, але лише тимчасово, на певних стадіях життєвого циклу. Повністю ізольоване існування организмів у природіне зустрічається.
При сімейному способі життя помітно посилюються зв'язки і взаємовідносини між батьками і їх потомством. Розрізняють сім'ї батьківського, материнського і змішаного типів. В основі формування більш-менш вел. спільної тварин (зграя, стадо, колонія) лежить ускладнення поведінки, а отже, і зв'язків у популяції.
Зграя - це тимчасове об'єднання тварин, які проявляють біологічно корисну організованість дій. Найбільше зграї поширені серед риб, птахів.
Стадо - тривале або постійнеоб'єднання тварин, в якому здійснюється всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграцій, розмноження, виховання молодняка. Для стада характерна наявність тимчасового або постійного лідера.
Колонія - це групове поселення осілих тварин. Колонії можуть існувати довго або виникати на період розмноження (наприклад чайки, ластівки, грачі, терміти, бджоли).
У природі не існує такого виду, який не був би пов'язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Внаслідок цього у природі виникають ланцюги живлення.
Ряди взаємопов'язаних видів в яких кожний попередній є об'єктом живлення наступного, називають ланцюгами живлення.
Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин. Наприклад, рослини - попелиці - дрібні комахоїдні, птахи - хижі, птахи, рослини, зайці, лисиці, вовки. В даних випадках ряди починаються з рослин.
До іншого типу рядів живлення належать ряди, розпочинаються з посліду тварин з невикористаними запасами речовин: коров.послід - личинки, мух - комахоїдні, птахи - хижаки. Прикладом ланцюгів живлення, які з рослинних решіток, може бути: росп.перегній - дощеві черв'яки - кроти.
Ланцюг живлення можна уявити у вигляді піраміди чисел, фундамент якої становлять численні види рослин, наступні рівні утворюють рослиноїдні та м'ясоїдні тварини, чисельність яких швидко зменшується в напрямку до вершини яку посідають нечисленні великі хижаки.
Є 3 основні типи пірамід:
- піраміда чисел показує чисельність окремих організмів;
- піраміда біомаси характеризує загальну суху вагу, калорійність або іншу міру загальної кількості живої рідини;
- піраміда енергії відповідає величині потоку енергії або продуктивності на послідовних троф.рівнях.
піраміди чисел і біомаси можуть бкути оберненими, тобто основа може бути меншою, ніж один або кілька верхніх поверхів. Так буває, коли середні розміри продуцентів менші, ніж розміри консументів.
Продуценти - це організми, що створюють оранізовану речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, СО2 та мінеральних солей. До них належать рослини.
Консументи - це споживачі готової органічної продукції
Редуценти - це організми, які розкладають органічні речовини. Це мінералізатори органіки. Їх часто називають деструкторгами.
Література:
1.Джимигрей та ін. "Основи екології та охорона
Loading...

 
 

Цікаве