WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Загальні властивості біосфери - Реферат

Загальні властивості біосфери - Реферат

Внаслідок незадовільного санітарного стану часто закривали пляжі цих міст.
На форзаці II наведено в спрощеному вигляді карту "Україна. Забруд-неність поверхневих вод" (В. А. Барановський, В. Г. Бардов, С. Т. Омель-чук, 2000), що базується на санітарно-гігієнічному підході до якості води в природних водоймах. Стан водних об'єктів аналізували за результатами досліджень поверхневих вод на пунктах господарсько-питного, культурно-побутового та рекреаційного водокористування, проведених центральною СЕС у 1983 - 1985 та 1995 - 1997 рр. Гігієнічна класифікація водних об'єктів за ступенем забруднення передбачали оцінку якості води за органолептичними, токсикологічними, загально-санітарними та бактеріологічними показниками. Перевищення концентрації забрудню-вальних речовин у 4-& і більше разів ГДК оцінювалася в 34 бали (норма 2), що е перешкодою для питного водокористування. Небажаною є питна вода з дуже високою (понад 1000 мг/дм3) і дуже низькою (менш як 100 мг/дм3) мінералізацією.
Санітарний режим природних вод оцінювали за вмістом розчиненого кисню, BCK5 і БСК20, окиснюваністю і ХСК. До цієї групи належать важливі характеристики вмісту у воді розчинних органічних речовин, мікро-організмів і бактерій. Бактеріологічні показники визначали за індексом ЛКП (вмістом бактерій групи кишкової палички). Вміст цих компонентів оцінювали порівнянням їх з ГДК, а сумарний їх вміст - за допомогою індексного принципу, який дав змогу привести всі показники окремих полютантів до єдиної системи вимірювання та їх зіставлення.
За отриманими індексами забрудненості оцінювали якісний стан води за ступенем забрудненості: допустима (індекси 0-5), помірна (5-10), під-вищена (10-15), висока (15-20) і дуже висока (понад 20). Вода з допус-тимим рівнем забрудненості (індекс 0-5) характеризується як чиста і може використовуватися без обмеження. У разі вживання води з помірним забрудненням, що характеризується як умовно чиста, існує ризик несприятливого її впливу на стан здоров'я людей. Решта градацій гігієнічної оцінки характеризують її як забруднену і непридатну для вживання.
Загалом для водомірних постів України переважають помірно забруд-нені води, тобто умовно чисті. Екологічно чиста вода виявлена в Закар-патській, у південній частині Вінницької, на південному сході Харківської та заході Одеської областей, а також у південно-західній частині Автономної Республіки Крим. Підвищена забрудненість води відмічена у Львівській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях. Висока забрудненість води - в північній частині Донецької області і дуже висока - на значній території Херсонської області.
Малі річки забруднені значно більше, ніж великі. Вони мають невисоку стійкість і низький потенціал самоочищення. Отже, швидшими темпами деградують малі річки.
Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підзем-них вод. Найбільш незадовільний якісний стан підземних вод на Півдні України: в Одеській, Миколаївській, Херсонській і Запорізькій областях та Автономній Республіці Крим. Понаднормове забруднення пестицидами спостерігається у Вінницькій, Житомирській, Луганській та Миколаївській областях і Автономній Республіці Крим. Нітратне забруднення, що перевищує ГДК, відмічається практично на всій території України, за винятком її західних областей.
3. Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природними та антропогенними джерелами До числа домішок, котрі виділяються природними джерелами, належать, пил (рослинного, вулканічного, космічного походження, внаслідок ерозії грунту, частинки морської солі
тощо); туман, дим, гази від лісових та степових пожеж; гази вулканічного походження; різноманітні продукти рослинного, тваринного та мікробіологічного походження. Природні забруднювачі бувають розподіленими, наприклад випадання космічного пилу, або короткочасними стихійними, наприклад лісові та степові пожежі, виверження вулканів тощо. Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є фоновим і несуттєво змінюється з плином часу.
Ще п'ятдесят років тому природа досить успішно ліквідовувала різноманітні забруднення, оскільки атмосфера має могутні властивості самоочищення, але нині вона з цим завданням вже не справляється.
Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові та побутові процеси, їх об'єднують у такі групи.
- забруднювачі природного походження (мінеральні, рослинні, тваринні. мікробіологічні);
- забруднювачі, які утворюються при згорянні палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх видів транспорту.
- забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів.
- забруднювачі, зумовлені згорянням і переробкою побутових і промислових відходів.
За останні кілька років у світі спалюється в середньому 10 млрд. тони палива на рік. При цьому викидається 22 млрд. тонн вуглекислого газу, 150 млн.. тонн двоокису сірки, близько 300 млн. тонн оксиду вуглецю, 50 млн. тонн оксиду азоту, 200-700 млн. тонн пилу і диму та багато інших речовин, s якими надходять в атмосферу шкідливі, хвороботворні, в тому числі канце-рогенні та мутагенні речовини.
Найбільш поширеними токсичними речовинами, котрі забруднюють атмосферу, є: оксид вуглецю СО7, діоксид сірки S02, оксид азоту NОх вуглеводні Сn Нм та пил.
Крім згаданих вище речовин та пилу, в атмосферу викидаються й інші більш токсичні речовини . Зараз налічується більше 500 шкідливих речовин, котрі забруднюють атмосферу, і їхня кількість зростає.
Високі концентрації домішок та їхня міграція в атмосферному повітрі Призводять до утворення більш токсичних речовин (смог, кислоти) або по яких явищ, якпарниковий ефект та руйнування озонового шару
Загальна схема реакцій утворення фотохімічного смогу досить складні у спрощеному вигляді може бути подана такими реакціями:
Смог досить токсичний, оскільки його склад знаходиться в таких ме-тках: O3- 60 ... 75 %; ПАН, Н2О2 - альдегіди тощо - 25 ... 40 %
Основна маса забруднень повітря припадає на спалювання органічних енергоносіїв (вугілля, нафти, газу, торфу, сланців, деревини), у містах до 60 % забруднень дає автотранспорт. Забруднення повітря стало великою со-ціальною й економічною проблемою для багатьох розвинених країн, особли-во для великих міст, промислових агломератів. Сьогодні в містах забруднен-ня повітря в 15 разів вище, ніж у сільській місцевості, й у 150 разів вище, ніж над океаном. У промислових районах за добу випадає понад 1 тонну пилу на 1 км2, у забруднених містах за рік - більше 1 кг/м2 пилу і сажі.
Пил складається з частинок вугілля та попелу, а сажа - з частинок вугілля або інших видів палива, які не згоріли
Справжнім лихом для міст є автомобілі. Більш як 300 млн. автомашин щодня викидають в повітря 800 тис. тонн окису вуглецю, 1 тис. тонн свинцю Більшість з 200 компонентів вихлопних газів автомашин згубно впливає на організм людини, а оксид азоту с одним із компонентів смогу.
Хімічні реакції, які відбуваються в повітрі, призводять до виникнення димних туманів - смогів. Смоги виникають за таких умов: по-перше, великої кількості пилу і газів, які міста викидають у повітря, по-друге, довгого Існу-вання антициклонів, коли забруднювачі нагромаджуються в приземному шарі атмосфери. Смоги бувають декількох типів. Найбільш вивчений вологий смог Він характерний для країн з морським кліматом, де дуже часто спостерігаються тумани і висока вологість повітря. Сухий, або лос-анджелеського типу, смог відрізняється від вологого смогу своїми властивостями. Клімат в Лос-Анджелесі (США) сухий, тому смог тут утворює не туман, а синювату імлу.
За чотири дні Лондонського смогу в 1952 році загинуло понад 4 тис чоловік.
Американець Луїс Батони у книзі "Чисте небо" писав: "Одне з двох або люди зроблять так, що буде в повітрі менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей".
Третій вид смогу - льодяний смог, або смог аляскинського типу Він виникає в Арктиці й Субарктиці при низьких температурах в антициклоні Смоги характерні для таких міст, які розташовані в гірських котловинах, де застоюється повітря, наприклад, в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Чикаго, Токіо, Мілані.
Список використаної літератури
1. А.К. За польський, А.І Салюк "Основи екології"
Loading...

 
 

Цікаве